Чому банки «у шоколаді» та що це дає економіці й людям

21 травня 2025 р. 16:52

21 травня 2025 р. 16:52

Як зазначається в оприлюдненому напередодні професійного свята банківських працівників Огляді банківського сектору , у І кварталі 2025 року банки України (загалом їх 60) отримали майже 40 млрд грн чистого прибутку – трохи більше, аніж торік. Поліпшуються й інші показники – як-от, операційна ефективність, комісійний дохід, відрахування в резерви. А головне: вітчизняна банківська система дедалі активніше кредитує національну економіку, хоча до ідеалу ще далеко.

ЯК І НА ЧОМУ ЗАРОБЛЯЮТЬ БАНКИ

Загальний чистий прибуток банків за перші три місяці 2025 року сягнув 39,96 мільярда гривень. Це на 0,2% більше, аніж за такий же період торік. Зростання, на перший погляд, незначне. Але варто враховувати, що досягли його в умовах підвищення адміністративних та інших операційних витрат, скорочення процентної маржі та необхідності накопичення коштів для сплати податку на минулорічний прибуток за підвищеними ставками.

«Рентабельність сектору до оподаткування поступово нормалізується до рівня довоєнного періоду. За квартал чистий процентний дохід зріс на 13,7% р/р (+2,3% квітень до квітня) – передусім, унаслідок нарощення обсягу операцій. Дохідність активів незначно зросла – передусім, через збільшення дохідності депозитних сертифікатів НБУ після підвищення ставок», – пояснили в Нацбанку.

Не може не радувати й ефективна робота державних банків. Вони забезпечили 65,7% усього прибутку вітчизняного банківського сектору. При цьому десять малих банків «пішли в мінус» загалом на 400 мільйонів гривень. Але у них подібні проблеми були й торік.

Процентна маржа упродовж кварталу незначно звузилася – до 7,4%. Причина – підвищення вартості зобов’язань банків, насамперед у корпоративному сегменті. Тривало зростання чистого комісійного доходу (на 10,4% р/р). Зокрема, чистий комісійний дохід сектору від обслуговування платіжних операцій зріс на 3% порівняно з попереднім кварталом. Але це все ще менше, аніж до великої війни.

На операційну прибутковість позитивно вплинули результати переоцінки ОВДП, якими володіють банки. Пов’язано це, зокрема, з перманентним підвищенням НБУ облікової ставки.

Порівняно з попереднім кварталом всі основні складові операційних витрат скоротилися. А ось проти І кварталу минулого року – помітно (на 21,8%) зросли. Основна причина – збільшення на чверть витрат на персонал. У результаті, як констатують в Нацбанку, 11 банків у першому кварталі були операційно збитковими.

Дещо зменшився і прибуток від операцій купівлі-продажу валюти.

Але ці та деякі інші «мінуси» не заважали банківському сектору накопичувати капітал. В січні-березні банки відрахували в резерви 2,43 млрд грн, тоді як упродовж першого кварталу минулого року результат був негативним: банки скоротили резерви загалом на 800 мільйонів гривень.

І хоча обсяг чистих активів банків упродовж I кварталу скоротився на 0,5%, наразі вони однак на 13,8% більші, ніж на ці ж дати минулого року. Цьогорічне скорочення порівняно з кінцем 2024-го пов’язане передусім із переоцінкою активів, номінованих у доларах, оскільки курс гривні щодо американської валюти дещо зміцнився. За фіксованим на початок року курсом обсяг чистих активів скоротився на 0,1% за квартал, але при цьому за рік зріс на 11,9%. При цьому зростання кредитного портфеля на 5,6% за квартал (+24,1% р/р) підтримувало рівень активів.

«У І кварталі вкладення в ОВДП скоротилися на 2,5% (+25,9% р/р), через погашення паперів за обмеженої пропозиції з боку уряду. Обсяг депозитних сертифікатів теж дещо зменшився (на 1,3%) – передусім через сплату податків», – йдеться в Огляді банківського сектору.

Коментуючи підсумки НБУ, фінансовий аналітик Сергій Фурса наголошує, що тенденція до стрімкого зростання прибутковості платоспроможних банків зберігається вже кілька років. А вчасне виведення з ринку «проблемних» банківських установ позитивно впливає на “самопочуття” всього сектору.

«І позаминулого року, й торік, і цьогоріч, банки демонструють рекордну прибутковість та надійність. Приміром, 2023 року банки отримали 83 мільярди гривень чистого прибутку після нарахування 77 мільярдів гривень податку на прибуток за підвищеною ставкою 50%. У 2024-ому показник прибутковості зріс до 91 мільярда гривень після нарахування 96 мільярдів податку за підвищеною ставкою», – нагадує експерт у коментарі Укрінформу.

Президент Інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак також позитивно оцінює результати роботи вітчизняної банківської системи у першому кварталі. Водночас він нагадує, що йдеться не стільки про заслуги банків, як про можливості пасивного заробітку, що виникли у зв’язку з обставинами, в яких нині опинилася наша держава.

«Загальний висновок, якщо по-простому: банки зараз «у шоколаді». Насамперед, завдяки високій обліковій ставці. Якщо торік вона поступово знижувалася з 15% до 13,5%, то цього року Нацбанк підвищив її загалом на 2% – до 15,5%. І це дає установам можливість, по-перше, отримувати величезні доходи за рахунок депозитних сертифікатів НБУ. Як-то кажуть, нічого робити не треба, а 15% з «копійками» річних вам капає. Друге джерело – ОВДП, дохідність яких теж підвищилася: в середньому 16% річних можна отримувати за звичайними державними паперами, трохи менше – за резервними. Тому апетиту до ризиків у банків немає», – пояснив економіст у коментарі Укрінформу.

Він також нагадав, що НБУ, аби допомогти державі, надав банкам можливість закривати частину обов’язкових резервів через купівлю спеціальних резервних ОВДП, що також підвищило дохідність банківського сектору.

ЯК ЗМІНИЛАСЯ СИТУАЦІЯ З КРЕДИТУВАННЯМ

Підвищення кредитної активності банків поряд зі збільшенням дохідності депозитних сертифікатів НБУ та переоцінкою ОВДП стало однією із ключових передумов прибуткової роботи сектору.

«Протягом І кварталу цього року кредитування було ключовим чинником підтримки активів та прибутковості банків за збереження високої операційної ефективності та низьких відрахувань у резерви», – наголошують в НБУ.

В січні–березні банки активізували кредитування бізнесу і населення.

Приміром, темпи зростання чистого гривневого кредитного портфеля бізнесу прискорилися до 9,5% порівняно з останнім кварталом 2024-го, а рік до року цей показник узагалі зріс до 28,4%. Левова частка наданого ресурсу – це кредити малому й середньому підприємництву. Найшвидшими темпами зростали обсяги кредитування аграріїв, підприємств гуртової торгівлі, бізнесу, що працює у будівництві та машинобудуванні.

Якщо раніше ледь не половину всіх обсягів кредитування забезпечувала участь бізнесу у державних програмах субсидування – передовсім, «Доступні кредити 5-7-9%», то зараз їх частка скоротилася до 31,2%. Поміж причин у Нацбанку назвали збереження сприятливих умов кредитування поза програмою та стійкий попит на несубсидійовані кредити. Плюс далися взнаки й деякі «трабли» з фінансуванням ключової держпрограми: зберігається заборгованість держави із компенсації відсотків перед банками.

Також високий попит бізнесу на фінансування капітальних інвестицій. За І квартал обсяг кредитів строком понад три роки збільшився на 8,5%. Швидшими темпами зростали середньострокові позики із терміном погашення від одного до трьох років – на 21,6% за I квартал та на понад 34% за рік. Натомість обсяги короткострокових кредитів – до одного року – майже не змінилися.

Ринкові ставки за гривневими кредитами бізнесу становили в середньому 15,5% річних. Найнижчі ставки пропонували іноземні банки – 13,6% річних.

«У І кварталі банки всіх груп жваво нарощували обсяги кредитів. Лише ПриватБанк зменшив власний кредитний портфель на 0,2% (+16,8% р/р). Найбільший приріст продемонстрували іноземні та державні банки (крім ПриватБанку) – 12,8% (25,8% р/р) та 10,3% (30,3% р/р) відповідно», – деталізували в НБУ.

В Нацбанку також звернули увагу на поліпшення якості кредитного портфеля. Частка корпоративних позичальників, котрі зазнали дефолту за гривневими кредитами у I кварталі, знизилася приблизно до 3%. А це навіть краще, ніж середні показники до повномасштабного вторгнення. Частка непрацюючих кредитів за квартал скоротилася на 1,7% – до 28,6% (17,1% – без урахування старих безнадійних боргів держбанків та заборгованості ексвласників АТ КБ «ПриватБанк»).

За словами Тараса Козака , значну частину корпоративного кредитування банки усе ще забезпечують, беручи участь в державних пільгових програмах, надаючи позики за проєктами співфінансування з урядом чи в межах іноземних грантів. Іпотечне кредитування – на низькому рівні, позики для фізичних осіб – за високими ставками.

«Єдине, що обмежує надприбутки, – це те, що держава два роки поспіль оподатковує банки податком на прибуток за ставкою 50%. Схоже, що й наприкінці цього року держава може ухвалити таке рішення. Ми ж пам’ятаємо, що 2023 року, коли вперше вдалися до такого кроку, наголошували, що він одноразовий. У 2024-му сказали, що це треба зробити ще раз, але востаннє...», – нагадує економіст.

За його прогнозами, доки дохідність депозитних сертифікатів та ОВДП залишатиметься високою, годі й сподіватися, що основні джерела прибутків банків зміняться і обсяги кредитування економіки істотно зростуть.

Сергій Фурса натомість вважає, що нинішні обсяги банківського кредитування реального сектору відповідають сучасним реаліям.

«Кредитування зростає, причому досить динамічно. Більш високими темпами воно зростати фізично не може, тому що цьому заважають «стандартні» проблеми українського законодавства – відсутність верховенства права і так далі. Банки просто не мають, кому давати гроші, тих, кому вони можуть довіряти», – пояснює фінансовий аналітик.

І простого рішення для розв’язання цієї проблеми, на його думку, немає. «Значна частина бізнесу працює в «тіні» або в «напівтіні», великий і середній бізнес подрібнений на ФОПи – для мінімізації оподаткування – і так далі. Таким компаніям дуже складно отримати кредитування від банків, бо вони не можуть продемонструвати свої реальні показники. І глобальна «історія» – це судова реформа. Відсутність верховенства права призводила до великих проблем для банків в часи, коли вони активно кредитували бізнес. Замість того, щоб повертати кредит, позичальник може піти в суд, поділитися з кимось і все «порішати». Тому, доки така можливість збережеться і доки це буде прийнятною практикою в Україні, про жодне більш масштабне, ніж зараз, кредитування говорити не доводиться», – переконаний Фурса.

В Огляді банківського сектору від НБУ тим часом наголошується на поліпшенні якості кредитного портфеля, що може свідчити бодай про часткове ослаблення окресленої проблеми. Частка корпоративних позичальників, котрі зазнали дефолту за гривневими кредитами у I кварталі, знизилася приблизно до 3%. А це навіть краще, ніж середні показники до повномасштабного вторгнення. Частка непрацюючих кредитів за квартал скоротилася на 1,7% – до 28,6% (17,1% – без урахування старих безнадійних боргів держбанків та заборгованості ексвласників АТ КБ «ПриватБанк»).

ЩО З ДЕПОЗИТАМИ І КРЕДИТУВАННЯМ НАСЕЛЕННЯ

Обсяг гривневих депозитів населення в банках, за даними НБУ, зріс на 0,5% за квартал та на 12,5% за останній рік. Незначне січневе сезонне скорочення депозитів компенсувалося вже в наступні два місяці. Строкові депозити фізосіб у гривні у І кварталі зростали швидше за накопичення коштів на поточних рахунках. Відтак частка строкового ресурсу підвищилася до 34,3%. Рівень доларизації вкладів клієнтів при цьому знизився до 31,1%.

Через підвищення ставки рефінансування НБУ середні ставки за новими гривневими вкладами населення (включно із коштами на вимогу) зросли до 9,8% річних, за залученими коштами бізнесу – до 9,1%.

На думку Козака, січневе зниження обсягів депозитів – це виключно сезонна річ, пов’язана з підвищеними витратами населення під кінець року і на свята. Та починаючи вже з кінця січня, зростання було досить швидким. І це не залежить від ефективності роботи банків.

«Якщо проаналізувати UIRD (Український індекс ставок за депозитами фізосіб), бачимо, що банки не поспішають залучати кошти високими ставками. Середня ставка за депозитами зростає приблизно удвічі нижчими темпами, ніж підвищується облікова ставка НБУ. А за деякими видами вкладів навіть бачимо «відкат». Приміром, середній розмір ставки за строковими гривневими депозитами на 12 місяців – біля 13%. Наприкінці ж минулого року цей показник доходив до 14%. А підвищення, яке відбувається останніми місяцями, незначне. Незважаючи на це, гроші «фізиків» ллються рікою, хоча банкам стільки, може, й не треба», – коментує президент Інвестгрупи «Універ».

Сприяють такій ситуації, за його словами, й високі виплати військовим в умовах обмеженості їхніх витрат. Ідеться про приблизно 70-80 мільярдів гривень щомісяця. Інший чинник – стабільність курсу іноземних валют. Хоча вартість євро й підвищується, більшість українців звикли орієнтуватися на долар. А він порівняно з кінцем минулого року дещо ослаб.

«Коли долар застиг, вже не треба в паніці бігти до обмінників, гривневі кошти просто лежать на рахунках. Що вигідно банкам. Водночас дедалі помітніша тенденція до зростання обсягів інвестицій фізичних осіб в ОВДП. Передовсім, у гривневі цінні папери, адже їх дохідність 16-17% річних і цей дохід не оподатковується. Той, хто «спробував» такий інструмент, нарощує обсяги інвестицій. Нині на руках у «фізиків» ОВДП номіналом приблизно 92 мільярди гривень. Якщо раніше вартість державних цінних паперів у власності фізичних осіб становила приблизно 10% від обсягу депозитів, то зараз ідеться уже про майже 25%. І це – не дуже приємний сигнал для банків», – каже економіст. Він прогнозує, що вже до літа обсяг інвестування населення в ОВДП зросте до 100 мільярдів гривень.

Тим часом кредитування фізичних осіб пожвавлюється. За даними Огляду банківського сектору, упродовж І кварталу цей показник зріс на 6,7%, рік до року – на 35,9%. Але зростання стосується, передовсім, незабезпечених позик із високими кредитними ставками, оскільки банки страхують ризики. Загалом ставки за кредитами населенню підвищилися до 29,1% річних – на 1% вище, ніж у березні минулого року. А ось темпи нарощування портфеля іпотечних кредитів третій квартал поспіль сповільнюються. І це пояснюють якраз недостатніми обсягами кредитування в межах програми «єОселя».

Владислав Обух , Київ

Фото: НБУ

Економіка