KPI замість реального перезавантаження податкової?

24 травня 2025 р. 13:16

24 травня 2025 р. 13:16

У Верховній Раді зареєстровано проєкти законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності податкових органів» (реєстр. №12359 від 25.12.2024) і «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів» (реєстр. № 12360 від 25.12.2024). Метою цих законодавчих ініціатив вказано впровадження ключових показників ефективності (Key Performance Indicators — КРІ) для фіскальних органів України. Але якою може бути справжня мета гри законотворців у запровадження KPI, зокрема для податківців?

Ініціаторами законопроєктів є голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев разом із іншими народними депутатами.

10 квітня обидва законопроєкти були рекомендовані профільним комітетом ВР до другого читання з урахуванням поправок і пропозицій. Нині законопроєкт №12359 у низці інтерв’ю останніх місяців у різних ЗМІ просувається головою профільного комітету парламенту.

Спроба номер...

Попередня спроба запровадити KPI для податкових органів — законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оцінки ефективності роботи податкових органів» (за реєстр. №9471 від 10.07.2023; ініціатор — прем’єр-міністр України Денис Шмигаль). Цей законопроєкт навіть було включено до порядку денного Верховної Ради за №3939-IX від 03.09.2024, але він так і залишився без руху.

Однак і ця спроба не була першою. Перша спроба мала місце дев’ять років тому. 2016 року Міністерство фінансів через власний Офіс реформ спільно з МВФ та Інститутом податкових реформ розробило ключові показники ефективності в реформі Державної фіскальної служби разом із визначеними стратегічними цілями та завданнями на 2016–2017 роки. Такі KPI, після їхнього затвердження 27.09.2016, міністр фінансів Олександр Данилюк надіслав голові ДФС Роману Насірову. Окремий закон для цього тоді не знадобився.

Про недоцільність запровадж ення KPI

Кожного року Державна податкова служба (як до цього ДФС, МДЗ (міністерство доходів і зборів), ДПА) затверджує відповідні щорічні плани заходів із реалізації стратегічних цілей діяльності ДПС і кожного місяця оприлюднює звіти про їхнє виконання.

Ніщо не заважає визначати відповідні КРІ в подібних планах діяльності та оцінювати їх досягнення у відповідних звітах про виконання.

Ніщо не заважає використовувати такі КРІ для оцінки посадових осіб згідно з положеннями статті 44 З акону №889 «Про державну службу» та у Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, визначеного постановою Кабінету міністрів від 23.08.2017 №640. Усіх держслужбовців згідно із законом про держслужбу щорічно оцінюють за результатами їхньої діяльності, зокрема «на підставі показників результативності, ефективності та якості» (пункт 2 статті 44).

Неспроможність Мінфіну та ДПС ефективно використовувати наявні інструменти оцінки діяльності посадових осіб податкових органів навряд чи можна подолати, прийнявши законопроєкт №12359.

Така думка підтверджується й положеннями Національної стратегії доходів до 2030 року (НСДУ). При цьому Державна податкова служба вже зобов’язана:

• вдосконалити управління ефективністю персоналу ДПС, у тому числі з допомогою розробки, тестування та впровадження автоматизованого моніторингу виконання завдань і ключових показників ефективності, результативності та якості діяльності (протягом 2024–2026 років);
• переглянути завдання й ключові показники ефективності, результативності та якості діяльності для державних службовців (упродовж кварталу після надходження НСДУ до ДПС) (заходи 4, 7 підрозділу 4.2.4(b) «Вдосконалення кадрової політики ДПС» НСДУ).

Тобто завдання й KPI для податкової вже десь та якимось чином мали бути і лише потребують подальшого доопрацювання та автоматизації їхнього моніторингу.

Також Програма з управління державними фінансами України (EU4PFM) спільно з МВФ повідомляють, що останніми роками розробляють для ДПС, Держмитслужби та Мінфіну матриці загальних і функціональних компетенцій. Причому без прийняття окремого закону щодо цього.

Подібні матриці компетенцій, серед іншого, можуть використовуватись і для визначення та оцінки різних особистих KPI. Для цього, зокрема, тестувались і елементи інструменту оцінювання роботи службовців у форматі «360 градусів».

Застаріла управлінськ а практик а

KPI є лише однією з численних управлінських практик. Іноді замість слова «практика» використовуються слова «система», «методологія», «процес», «модель» або «концепція». Управлінські практики еволюціонують та урізноманітнюються.

До того ж KPI є вже застарілою практикою, яка бере свій початок ще у книжці Пітера Друкера «Практика менеджменту» 1954 року. У ній він запровадив термін і концепцію «управління за цілями» (Management by Objectives, MBO).

Крім того, ця практика має низку недоліків, особливо щодо оцінки ефективності діяльності фахівців, які займаються інтелектуальною роботою та до яких у нашому випадку можна віднести й податківців. Про це у своїх численних працях зазначав і П.Друкер.

Ідею щодо показників діяльності в подальшому було трансформовано та включено до більш сучасної та комплексної практики «збалансована система показників» (Нортон і Каплан, 1992, Balanced Scorecard, BSC). Але й практику BSC, враховуючи її складність, в останнє десятиліття замінюють на новітню практику «цілі та ключові результати» (Нівен і Ламорт, 2016; Дорр, 2018; Веллор, 2023; Objective and Key Results, OKR), в якій концепцію ключових показників, її зміст і сам процес визначення змінено на «ключові результати».

Окремі органи державної влади (Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Мінцифри, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку) вже намагаються застосовувати або починають запроваджувати практику OKR. Зауважу, що при цьому жодний із органів держвлади протягом останніх багатьох років жодного разу не порушував питання необхідності прийняти окремий закон для запровадження ними окремих управлінських практик.

НАЗК — піонер у запровадженні OKR серед вітчизняних органів держвлади. Мінцифри 2024 року перехватило цю ініціативу для власних потреб. Віцепрем'єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров під час свого виступу на форумі Forbes Tech 22 листопада 2024 року навіть висловив побажання, щоб Мінцифри стало прикладом для інших міністерств і відомств у впровадженні передових інструментів цифрової трансформації та інновацій, у тому числі і OKR.

Я особисто запропонував би органам державної влади не обмежуватися лише OKR (чи й KPI), а, не очікуючи прийняття окремих законів, також запроваджувати в діяльність інші управлінські практики. Це дало б можливість істотно підвищити ефективність органів держвлади, що в нинішніх умовах є однією із умов успішного існування нашої країни.

П ідмін а реального перезавантаження ДПС?

Виходячи із вищевикладеного, можна зробити висновок, що законопроєкт №12359 політично вмотивований, а його просування є лише якоюсь імітацією та спробою відволікти увагу від необхідності реально перезавантажити ДПС та підмінити реальний закон про таке перезавантаження.

Нагадаю, вже понад два роки не рухається проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо встановлення особливостей проходження служби в податкових органах та проведення атестації посадових осіб податкових органів» (реєстр. № 9243 від 26.04.2023). Першим у списку ініціаторів цього закону також є Д.Гетманцев. І цей законопроєкт, крім іншого, використовує поняття «особисті ключові показники ефективності».

І законопроєкт №12359 може підмінити та остаточно поховати або як мінімум на невизначений час відкласти прийняття законопроєкту №9243, а отже, і реальне перезавантаження Державної податкової служби. Він може стати формальним виконанням, імітацією нашою владою врахування вимог зовнішніх донорів щодо реформування діяльності податкових органів. Тоді, здається, це стане великою помилкою для нашої держави.

Економіка