Спадок і спадкоємці. Як поділити майно не доходячи до суду

25 травня 2025 р. 16:39

25 травня 2025 р. 16:39

Процедура спадкування в Україні здійснюється двома шляхами - за заповітом або за законом.

За відсутності заповіту , згідно зі ст. 1278 Цивільного кодексу України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

При розподілі такої спадщини необхідно застосовувати норми, що регулюють відповідні правовідносини спільної часткової власності (п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»), повідомляє Delo.ua з посиланням на роз'яснення Мін'юсту.

Водночас спадкоємці  можуть змінити розмір частки рухомого майна за усною угодою між собою, виходячи з положень ст. 1267 кодексу. Щодо нерухомого майна або транспортних засобів, розмір частки у спадщині когось із них можуть змінити за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом.

Крім того, спадкоємці можуть укласти нотаріально посвідчений договір про поділ спадкового майна, який повинен укладатися до видачі свідоцтва про право на спадщину. Спадкоємці для цього мають визначити конкретне майно, яке може відповідати їхнім часткам у спадщині. Після підписання правочину нотаріус видає спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину, з урахуванням домовленостей між ними.

Хто має переважне право на спадкове майно в натурі

Спадкоємці , які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить, йдеться у ст. 1279 кодексу.

Згідно зі ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Якщо спадкоємці не дійшли згоди, вони можуть вирішити питання у судовому порядку.

У разі виникнення спору між спадкоємцями щодо виділу їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку суд має враховувати використання майна одним із спадкоємців, тривалість такого користування, призначення цих предметів, інші обставини, які мають істотне значення.

Спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення.

Такий виділ може бути здійснений спадкоємцями за взаємною згодою, шляхом укладення договору або (у разі наявності спору) в судовому порядку. Якщо ж неможливо виділити частку спадкоємця у натурі, то спадкове майно передається одному із спадкоємців, а іншим - відповідна грошова компенсація.

Загалом ст. 183, 358, 364 ЦКУ акцентують, що поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток співвласників, такий виділ можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Спадщина: як визначаються черги спадкоємців

У кодексі передбачено 5 черг спадкоємців за законом:

• перша черга - це найближче коло: діти спадкодавця, інший з подружжя, який його пережив, та батьки. Діти, народжені не в зареєстрованому шлюбі, мають такі ж права на спадщину, як народжені у шлюбі;
• друга черга - рідні брати, сестри спадкодавця, баба та дід як з боку батька і матері;
• третя черга - рідні дядько та тітка спадкодавця;
• четверта черга - особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
• п’ята черга - інші родичі до шостого ступеня споріднення, родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів дальшого ступеня.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Перерозподіл спадщини: тонкощі процедури

Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу майна її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (ст. 1272 кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію (ст. 1280 ЦКУ).

Варто враховувати, що відмова від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття спадщини.

Після закінчення цього строку частка у спадщині не може бути збільшена з тих підстав, що хто-небудь із спадкоємців відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців (з листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», роз'яянює Мінюст.

Раніше Delo.ua писало про те, чим відрізняються договори заповіту і дарування та коли їх краще застосовувати.

Також повідомлялось про п'ять випадків, коли спадкоємець може втратити право на спадщину.

Економіка