Реформа на €300 млн. Рада гальмує перезапуск АРМА, який вимагають партнери, а президент подав власний законопроєкт про зміни в агенції. Чим це закінчитися?

30 травня 2025 р. 08:04

30 травня 2025 р. 08:04

Оформлюйте передплату на 6 номерів Forbes Ukraine зі змістовними матеріалами, рейтингами та аналітикою, тепер зі знижкою 50% .

Наступного тижня депутати будуть голосувати у другому читанні за законопроєкт №12374-д про реформу Агенства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Це вже друга спроба ухвалити документ, який має змінити не лише підходи до пошуку управителів для арештованих активів, а й до відбору голови АРМА та проведення аудиту.

Саме ці вимоги прописані у плані Ukraine Facility. Цього року від програмі уряд має отримати €12,5 млрд. «Кожна реформа коштує бюджету певну суму грошей», – каже голова антикорупційного комітету та співавторка законопроєкту Анастасія Радіна.

Власні пропозиції, щодо змін у роботі АРМА має і президент, який вніс до парламенту невідкладний законопроєкт №13268. Згідно з опублікованого тексту, документ не містить комплексної реформи, але лише змінює підходи до управління російськими активами. Профільний антикорупційний комітет також рекомендував його до розгляду у першому читанні, розповіла Радіна.

Як зрештою буде виглядати реформа АРМА?

Чи може президентський законопроєкт стати альтернативою реформі

«Це різні законопроєкти по своїй суті», – каже депутат Ярослав Железняк, який долучений до реформи агентства. З цим погоджується й заступниця виконавчого директора з юридичних питань Transparency International Ukraine Катерина Риженко. «Президентський законопроєкт не може бути зарахований, як реформа, бо не містить основних її пунктів», – пояснює вона.

Документ зачіпає лише один аспект роботи АРМА – управління російськими активами. Ключове – мораторій на повернення грошей росіянам або власникам компаній, які мають 10% і більше російського капіталу, навіть у випадку скасування арешту.

Також управляти таким майном можна без згоди власника. Останній пункт є й в законопроєкті запропонованому депутатами. «Погоджувати управління арештованими у росіян корпоративними правами з цими ж росіянами на четвертому році війни є тотальним абсурдом», – констатує нардеп Радіна.

Ключові зміни депутатського законопроєкту про арматуру

(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)

Документ змінює підходи до пошуку управителя. Їх буде два залежно від типу активу.

Для простих активів – автомобіля, квартири чи іншої невеликої нерухомості – управителя визначатимуть у два етапи. Перший – проведення попереднього відбору до пулу кваліфікованих учасників. Другий – аукціон з пошуку управителя на Prozorro серед цих претендентів.

Для управління складними активами до претендентів можуть бути виставлені додаткові вимоги – наявність ліцензії чи специфічного досвіду у певній сфері. Аукціон також проходить на Prozorro.

Прописані нові підходи до відбору голови АРМА – за основу взята структура конкурсу Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

Після прийняттям законопроєкту має розпочатися незалежний аудит АРМА. Він буде тривати рік.

«Закони можуть бути прийняті паралельно», – каже заступник голови комітету Ради з питань економічного розвитку Олексій Мовчан («Слуга Народу»). Така ж позиція у депутатів Железняка та Радіної, а також Риженко Transparency International Ukraine.

«Президентський законопроєкт може стати додатковим, але він потребує доопрацювань, – каже Риженко. – У такому вигляді є ризик позовів у європейські суди через порушення права власності».

Проти депутатського законопроєкту виступає голова АРМА Олена Дума. Вона вважає, що документ зруйнує правоохоронну та антикорупційну системи. Законопроєкт порушує чотирнадцять статей Конституції, йдеться у письмовому коментарі Думи. Вона не зазначає про які саме статті йде мова.

Натомість Дума підтримує президентський законопроєкт. Він може потрапити до зали Ради найближчим часом, каже Радіна.

Голова антикорупційного комітету та співавторка законопроєкту Анастасія Радіна. Фото прес-служба

Скільки коштує реформа АРМА та коли її можуть ухвалити

У разі, якщо реформа АРМА не буде прийнята це коштуватиме бюджету щонайменше €300 млн, каже Радіна. Принаймні у короткостроковій перспективі. Таку ж оцінку дає і Железняк. Річ у тому, що кожен пункт плану Ukraine Facility має свою ціну залежно від складності та важливості реформи.

Таку методологію розрахунку Єврокомісія прийняла цього року, повідомив заступник міністерки економіки Олексій Соболев під час засідання парламентського комітету щодо реалізації Ukraine Facility 12 травня.

«Минулого року якщо один індикатор не був виконанний за квартал, затримувався весь транш, – сказав він. – Зараз же якщо щось не виконали під час першого кварталу ми можемо отримати неповний транш».

Уряд  має щоквартально упродовж дії програми Ukraine Facility подавати платіжні запити до Європейської комісії (ЄК) для отримання фінансування, пояснює пресслужба комісії у письмовій відповіді на запит Forbes Ukraine.

Щоб отримати черговий транш за підсумками другого кварталу цього року уряд мав би подати четвертий платіжний запит. Лише після цього Єврокомісія має оцінити якість виконання реформ. Станом на 28 травня запит не надходив, йдеться письмовій відповіді пресслужби ЄК

«Уряд, припускаю, не відчував гострого дефіциту фінансів і не поспішав робити запит на фінансування до ЄС», – каже Радіна. – Тоді б невиконання домовленості щодо закону про АРМА стало б перешкодою для отримання фінансування».

Представники Єврокомісії на технічному рівні співпрацюють з українською владою для виконання усіх умов для здійснення майбутнього платежу, додали в пресслужбі ЄК.

Коли реформа може бути прийнята? Затримку голосування за депутатський законопроєкт у другому читанні Радіна пов’язує з внесенням правок, які загрожували відкритій системі декларування. Між першим і другим читанням до документа додали зміни, що стосувалися не роботи АРМА, а процедури моніторингу способу життя та декларування чиновників. Серед них — обмеження строку моніторингу до 3 місяців, а також заборона на перевірку активів третіх осіб, пов’язаних із держслужбовцем. Згодом антикорупційний комітет Ради ці правки відхилив.

Голосування в другому читанні за основний законопроєкт заплановане на 4 червня, каже нардеп Железняк.

Економіка