Прощавайте, дорогі перекази. Україна стукає у двері європейської платіжної зони

30 травня 2025 р. 17:14

30 травня 2025 р. 17:14

Україна готується подати заявку на приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) . Це система, яка об'єднує платежі між країнами Європи. Такий крок є частиною ширшого процесу фінансової євроінтеграції та спрямований на спрощення платіжних операцій між Україною та країнами ЄС. Але до цього наше законодавство має відповідати європейським стандартам боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. Власне, з цією метою уряд підготував і подав на розгляд парламенту законопроєкт №13233 .

Що таке SEPA і чому це важливо для України?

SEPA (Single Euro Payments Area) — це єдина зона, у межах якої фізичні та юридичні особи можуть здійснювати безготівкові розрахунки в євро за єдиними правилами і стандартами. Станом на 2025 рік до SEPA входять 36 країн, включно з усіма членами ЄС, а також Ісландією, Норвегією, Швейцарією, Ліхтенштейном, Андоррою, Монако, Сан-Марино, Ватиканом і Великою Британією.

Для України приєднання до SEPA означає :

• зменшення вартості переказів у євро: транскордонні платежі коштуватимуть так само, як і внутрішні в межах єврозони;
• підвищення швидкості розрахунків: платежі у євро між Україною та країнами SEPA можуть здійснюватися протягом одного банківського дня;
• спрощення розрахунків для бізнесу: українські компанії зможуть відкривати рахунки в євро, інтегровані у SEPA, що полегшить торгівлю з партнерами з ЄС;
• інтеграцію фінансової інфраструктури з європейською, що передбачає уніфікацію стандартів (наприклад, IBAN, SEPA Credit Transfer, SEPA Direct Debit), які покращать інтероперабельність між банківськими системами.

Потенційні виклики приєднання

Однак процес інтеграції до SEPA несе й певні ризики та виклики. Насамперед ідеться про розширення вимог до фінансового моніторингу. Зокрема, Україна зобов’язана гармонізувати своє законодавство з вимогами ЄС щодо протидії відмиванню коштів і боротьби з фінансуванням тероризму. А це своєю чергою передбачає впровадження жорсткіших правил для ідентифікації клієнтів і моніторингу транзакцій.

З іншого боку, українські банки мають забезпечити вищу захищеність персональних даних користувачів, включаючи процеси отримання та передачі цих відомостей.

Водночас інтеграція з європейськими платіжними системами може потребувати не тільки підключення до вже існуючих реєстрів ЄС, а й створення нових, як-от Реєстру банківських рахунків і Реєстру власників трастів.

Зокрема НБУ, банки та небанківські фінансові установи будуть зобов'язані направляти до Державної податкової служби України повідомлення про відкриття та закриття рахунків чи електронних гаманців фізичних осіб. Також удосконалиться процедура верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, посилиться відповідальність за несвоєчасне чи недостовірне надання цієї інформації.

Розширять також перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, додавши до нього довірчих власників трастів і суб'єктів господарювання, які зберігають чи продають культурні цінності.

Своєю чергою всі суб'єкти фінансового моніторингу будуть зобов'язані повідомляти правоохоронні органи про вчинки чи факти, які можуть свідчити про ознаки вчинення правопорушень, вживати заходів щодо недопущення до управління чи набуття істотної участі осіб, які мають судимість, і проводити перевірку бездоганної ділової репутації осіб — суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Наприкінці трансформації українська банківська система має повністю відповідати вимогам SEPA щодо форматів повідомлень, безпеки платежів, стандартів обміну інформацією.

Зрештою, до моменту приєднання Україна повинна пройти аудит відповідності SEPA-правилам і підписати відповідні угоди з Європейською платіжною радою.

З огляду на все це процес приєднання до SEPA не буде швидким. Відповідно до урядового плану, заявку на приєднання Україна має подати у червні цього року, а завершити інтеграцію у SEPA до кінця 2026 року.

Приєднання України до SEPA — це стратегічно важливий крок у напрямку фінансової євроінтеграції. Ця інтеграція відкриває широкі можливості для споживачів, бізнесу та банківського сектору, водночас потребуючи ретельної підготовки, адаптації законодавства та модернізації платіжної інфраструктури. Успішна реалізація цього проєкту посилить довіру до української банківської системи та сприятиме економічній інтеграції з Європейським Союзом.

***

Приєднання до SEPA зробить Україну частиною найбільшої у світі платіжної зони із понад 500 мільйонами користувачів у 36 країнах. Власне, це означатиме інтеграцію української економіки в європейський фінансовий простір з усіма супутніми перевагами.

Для звичайних громадян найбільш відчутними будуть зміни у вартості та швидкості міжнародних переказів. Замість високих комісій за перекази через банки-кореспонденти українці матимуть доступ до європейських стандартів платежів.

Натомість, зі стратегічного погляду, це не просто технічна реформа, а важливий крок на шляху до членства в ЄС. Приєднання до SEPA наочно продемонструє готовність України дотримуватися європейських стандартів фінансової безпеки та прозорості.

Хоча процес інтеграції до SEPA, і зокрема законопроєкт №13233, посилює контроль над фінансовими операціями, це необхідна умова для отримання довіри європейських партнерів і доступу до їхньої фінансової інфраструктури. Переваги участі України у єдиній зоні платежів у євро значно перевищують очевидні незручності, пов’язані із додатковою звітністю чи збільшенням кількості діючих реєстрів.

Економіка