Прихований дефіцит і реальні загрози. Бюджетні виклики й пріоритети України

03 червня 2025 р. 17:06

03 червня 2025 р. 17:06

Поточного року показники бюджетних доходів покращуються , а дефіцит бюджету зменшується. Однак віддалення перспектив завершення війни і кардинальне зменшення військової допомоги від США потребують радикальних рішень щодо збільшення дохідної частини бюджету , мобілізації додаткової військової допомоги від ЄС і зміни структури видатків на користь оборонно-безпекових програм.

2025 року динаміка збору доходів до державного і місцевих бюджетів загалом була позитивною, хоча й проявлялися деякі точкові проблеми. У січні— квітні 2025 року абсолютна сума доходів бюджету України зросла на 44,3% відносно аналогічного періоду 2024-го, а без урахування грантів і власних надходжень бюджетних установ — на 17,6%.

Відносно січня—квітня 2021 року сумарні доходи зведеного бюджету реально зросли на 54% (торік зафіксовано приріст на 30,4%). Для отримання реальних показників доходів використано кумулятивний індекс споживчих цін та індекс цін виробників промислової продукції з ваговими коефіцієнтами 70 і 30%.

Доходи зведеного бюджету без іноземних грантів і власних надходжень бюджетних установ у реальному вимірі були на 2,5% більшими, ніж у січні—квітні 2021 року, тоді як реальний ВВП України в квітні 2025-го був на 23% меншим відносно довоєнного ( див. рис. 1 ).

У розрізі окремих податків і зборів у січні—квітні 2025 року оптимістичні показники надходжень відносно січня—квітня 2021-го демонстрували:

• податок на прибуток підприємств — приріст реальних надходжень на 62%;
• податок на доходи фізичних осіб — на 14%;
• ПДВ з вироблених в Україні товарів (послуг) — на 11%;
• акцизний податок на імпортовані товари — на 8%;
• акцизний податок з роздрібної торгівлі — на 24%;
• неподаткові надходження — реальне зростання в чотири рази в основному за рахунок доходів від власності і власних надходжень бюджетних установ.

Найбільш проблемними джерелами надходжень за чотири місяці 2025 року були:

• рентна плата та плата за спеціальне використання природних ресурсів — реальне падіння на 56% відносно чотирьох місяців 2021 року;
• ПДВ на імпорт — зменшення на 24%;
• податки на міжнародну торгівлю — на 25%;
• податок на майно — на 32%;
• екологічний податок — на 58%;
• адміністративні збори, доходи від некомерційної діяльності — зменшення на 39%.

Покращення ситуації з наповненням дохідної частини бюджету, на жаль, несуттєво впливало на величину бюджетного дефіциту і зростання державного боргу. Обсяг державного боргу наприкінці квітня сягнув 7,5 трлн грн, або 98% ВВП за минулий рік. Гривнева величина державного боргу за чотири місяці 2025 року збільшилася на 500 млрд грн.

Бюджетний дефіцит у січні—квітні 2025 року дорівнював 254 млрд грн і дещо зменшився відносно січня—квітня 2024-го. Однак, за оцінками фахівців, бюджет 2025 року має значний прихований дефіцит з огляду на інтенсивність бойових дій і скорочення зовнішньої військової допомоги . Зараз річний план бюджету на 2025 рік передбачає фінансування оборони на суму 1,9 трлн грн, тоді як його фактичне значення 2024-го — 2,3 трлн грн.

Цьогоріч єдиним значущим джерелом фінансування дефіциту є зовнішні позики: нетто-залучення за цим каналом становили 414,5 млрд грн ( див. табл. 1 ). За каналом внутрішніх запозичень відбувалося вилучення бюджетних ресурсів на користь кредиторів: за січень—квітень 2025 року погашення та обслуговування внутрішнього боргу перевищило суми внутрішніх позик на 100 млрд грн. Хронічно жорстка монетарна політика НБУ і висока вартість внутрішніх запозичень призводять до виснаження бюджетного потенціалу країни і стримують активне використання урядом внутрішніх позик.

Табл. 1. Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування у 2021–2025 рр, млрд грн

Розраховано автором за даними веб-порталу бюджету для громадян

Реальна величина видатків зведеного бюджету в січні—квітні 2025 року була на 79,5% більшою, ніж у січні—квітні 2021-го ( див. рис. 2 ). Висхідний тренд загальної суми видатків мав місце починаючи з 2022 року, отримуючи підкріплення із зовнішніх джерел. Загальне зростання видатків пояснювалося виключно фінансуванням оборони, правоохоронної діяльності та житлово-комунального господарства. Тільки ці три складові видатків мали додатні темпи реального приросту. Фінансування оборони 2025 року в реальному вимірі перевищувало рівень 2021-го майже в 14 разів, а фінансування громадського порядку і безпеки — в 2,6 разу.

Для пріоритетного забезпечення оборони країни всі видатки бюджету соціально-економічного спрямування було суттєво зменшено в реальному вимірі. Такі скорочення, однак, не торкнулися обслуговування державного боргу, реальна величина якого 2025 року була більшою, ніж 2021-го.

Фінансування економічної діяльності держави в січні—квітні 2025 року реально зменшилося на 41% щодо аналогічного періоду 2021-го, фінансування охорони здоров’я — на 31%, освіти — на 38%, духовного і фізичного розвитку — на 38%. І навіть програми соціального захисту і забезпечення зазнали скорочення на 37%. Видатки на загальну середню освіту реально зменшилися на 41%, а на вищу і фахову перевищу освіту із загального фонду бюджету — на 52%.

Бюджетне фінансування оборони в січні—квітні 2025 року досягло майже 900 млрд грн, у тому числі 608 млрд грн — за рахунок загального фонду бюджету. Для порівняння: у січні—квітні 2024 року фінансування оборони становило 578 і 434 млрд грн, відповідно.

Фінансування бюджетної програми розвитку, закупівлі, модернізації та ремонту озброєння, військової техніки та обладнання Міністерства оборони нинішнього року досягло максимальної величини — 422 млрд грн, тоді як у січні—квітні 2024-го воно становило 220 млрд, у січні—квітні 2023 року — 228 млрд грн ( див. табл. 2 ).

Однак із загального фонду бюджету на цю програму 2025 року виділено лише 185 млрд грн, або 44% від сумарних видатків з урахуванням спецфонду бюджету. Для порівняння: фінансування із загального фонду програми розвитку, закупівлі, модернізації та ремонту озброєння становило 118 млрд грн за чотири місяці 2023 року і 110 млрд грн за чотири місяці 2024-го.

Табл. 2. Фінансування основної бюджетної програми матеріального забезпечення ЗСУ в 2023–2025 рр., у млрд грн

Складено автором за даними веб-порталу бюджету для громадян

Суттєве зменшення військової допомоги США і низька ймовірність затвердження нового пакета військової допомоги Україні новою адміністрацією створюють реальні загрози для обороноздатності країни і потребують збільшення внутрішнього фінансування військово-оборонних дій країни за рахунок оптимізації видатків бюджету соціально-економічного спрямування та залучення додаткових доходів до бюджету.

У частині поповнення доходів доцільними виглядають підвищення ставок акцизного збору та модифікація оподаткування вуглецевих викидів відповідно до директив ЄС, тимчасове підвищення ставки ПДВ до 22%, раціоналізація податкових пільг і впровадження оподаткування віртуальних активів за правилами ЄС.

Необхідні також активна дипломатична робота для мобілізації адекватних обсягів військової допомоги від європейських союзників і пропонування шляхів інтеграції оборонно-промислового комплексу (ОПК) України в стратегічний план ЄС ReArm Europe.

Щодо кількісних аспектів цієї проблематики, то, за даними Кільського інституту, військова допомога США у вартісному вимірі дорівнювала 20,1 млрд євро у 2024 році і 17,8 млрд євро у 2023-му. За січень-лютий 2025-го військової допомоги надійшло лише на 0,5 млрд євро, а невикористане фінансування від попереднього пакета становило 6,3 млрд євро. Фактичні обсяги військової допомоги США за кварталами та їхнє порівняння з європейською допомогою наведені на рис. 3 .

2025 року за песимістичного сценарію (відмови адміністрації Білого дому від військової допомоги нашій країні) підтримка оборонних зусиль України хоча б у масштабах 2024 року потребуватиме від уряду і європейських союзників додаткових асигнувань на зброю й військову техніку обсягом щонайменше 15 млрд дол . При цьому вже діюча військова підтримка Європи (22 млрд дол. у 2024 році) має бути збережена і посилена.

Для збереження української державності й захисту Європи від ординської навали існує нагальна потреба залучити фінансові та матеріальні ресурси ЄС в оборонний сектор України.

У березні Єврокомісія оприлюднила Білу книгу європейської оборони та План ReArm Europe / Readiness 2030. Для їхнього фінансового забезпечення планується збільшити національні витрати на оборону членів ЄС на 650 млрд євро та залучити 150 млрд євро позик на оборонні закупівлі. Бюджет ЄС відповідно до статті 41(2) Договору ЄС не має повноважень фінансувати військові чи оборонні операції, а тому Єврокомісія змушена була розробити план переозброєння Європи з включенням нових фінансових інструментів.

Цим планом передбачається:

• збільшення можливостей для фінансування оборони на національному рівні державами-членами через активацію положення про виключення Пакту стабільності та зростання і розширення фіскального простору на оборонні програми;
• застосування Security Action for Europe (SAFE ) — цільового фінансового інструменту, покликаного збільшити інвестиції в оборонний потенціал Європи та підтримати зусилля держав-членів з інвестування в оборонну промисловість за рахунок позик, забезпечених бюджетом ЄС.

Отримувати позики в сумі до 150 млрд євро зможуть тільки члени ЄС, але за бажання вони матимуть право частково спрямувати їх на спільні закупівлі з Україною, включаючи придбання продукції ОПК України на потреби ЗСУ. Тобто частину із загального фінансування у 800 млрд євро може бути спрямовано на надання військової допомоги Україні. Біла книга оборони скеровується на значні оборонні інвестиції, закупівлі стратегічних систем озброєнь і нарощування виробничих потужностей ОПК у країнах ЄС; серед іншого, планується виробництво для України 2 млн снарядів щороку .

Отже, нагальними завданнями на сьогодні є максимально швидка інтеграція України в систему заходів ReArm Europe з орієнтацією на довгострокові цілі розбудови спільної системи оборони України та ЄС, а також активна робота з європейськими союзниками у напрямі заміщення американської військової допомоги і виділення належного фінансування на підтримку військово-оборонних дій України .

Економіка