Мільярдні втрати й тисячі вантажівок без роботи. ЄС припиняє «торговельний безвіз» з Україною. Логіст Олександр Кирилюк проаналізував наслідки для бізнесу

03 червня 2025 р. 18:21

03 червня 2025 р. 18:21

Після 5 червня 2025 року Україна втрачає дію «торговельного безвізу» з ЄС – механізму скасування мит і квот , який став критично важливим для українського експорту в умовах війни. Міністерство економіки України прогнозує, що скасування режиму вільної торгівлі з Євросоюзом може призвести до втрат українських експортерів на суму €2,9 млрд щорічного доходу через повернення ринкових тарифів.

Рішення Єврокомісії було очікуваним для ринку: понад рік тривали гострі дискусії, особливо щодо української аграрної продукції. Найбільшими критиками «воєнних пільг» для України виступали Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія. Польща , як ключовий транзитний і торговельний партнер України, відіграла вирішальну роль у формуванні нових правил.

Замість преференцій, що діяли з 2022 року, стартує перехідний період для переговорів про новий формат торгівлі й внесення змін до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Припинення дії «торговельного безвізу» між Україною та Євросоюзом означає суттєві зміни для українського експорту й логістики, до яких доведеться адаптуватися бізнесу та державним структурам.

Зміни для експорту

Для української металургійної продукції Європарламент продовжив пільги ще на рік , що дозволить зберегти експортні позиції цієї галузі до червня 2026 року. Для інших товарів повертаються квоти й мита, подекуди жорсткіші, ніж були до 2022-го. Під обмеження потрапляють близько 30 груп товарів, зокрема агропродукція – ключова для української економіки.

У 2024 році український експорт значно перевищував запропоновані квоти. Наприклад, за розрахунками Forbes Ukraine, для кукурудзи квота становитиме 650 000 т, а фактичний експорт – 13,76 млн т. Це у 24 рази вище. Для цукру – 21 000 т квоти проти 326 000 т експорту – майже у 16 разів більше, для меду – 6000 т квоти проти 54 000 т експорту. І це лише деякі з десятків найменувань.

Торік аграрний експорт України до ЄС становив 55% від загального обсягу. Очікується, що обмеження призведуть до зниження експорту приблизно на 10%, що негативно вплине на економічне зростання. Загалом під обмеження потрапляє експортний потенціал на €3–3,5 млрд. За різними оцінками саме такої суми можуть сягнути втрати експортерів. Негативний вплив на ВВП України, за даними Мінекономіки, становитиме близько 1%.

Вплив на логістику

Скорочення агроекспорту напряму вдарить по автоперевезеннях. Зараз близько 12% вантажівок, що перетинають кордон з Польщею, перевозять агропродукцію. Автотранспортом вивозять переважно високорентабельні, швидкопсувні товари, для яких створені окремі черги на кордоні.

Якщо агроекспорт скоротиться вдвічі, це призведе до дефіциту транспортних завантажень. Водії, які перевозили агропродукцію, будуть змушені шукати нові завантаження, переважно імпортні. Це спровокує зростання ставок на імпортні перевезення на 5–10%, а для далеких напрямків – Німеччина, Франція, Іспанія – ще більше.

Експортна логістика стане дешевшою через надлишок транспорту, але ціни на імпорт зростуть. Додатковий виклик – це порожні пробіги, які стануть частішими, і логістична криза для окремих секторів. Особливо постраждають рефрижераторні перевезення – охолоджене м’ясо птиці, молочні продукти, ягоди.

Тисячі вантажівок щомісяця можуть залишитися без роботи, а переорієнтація таких логістичних потоків на інші ринки потребує часу й ресурсів. Ситуація ускладнюється тим, що ринок автоперевезень за останній рік уже скоротився на 10%. Нові обмеження лише поглиблять кризу.

Кроки назустріч випробуванню

Перехідний період для переговорів про новий формат торгівлі між Україною та ЄС – це час для адаптації, пошуку нових ринків і ведення переговорів про довгострокові рішення.

Три кроки, які повинні зробити український бізнес і держава:

• Диверсифікувати ринки збуту, шукаючи можливості в Азії, на Близькому Сході, у Латинській Америці.
• Інвестувати в логістику – пришвидшувати митне оформлення, цифровізувати процеси, оптимізувати транспортні коридори.
• Відстоювати інтереси України в переговорах, зокрема для агросектору, де ризики найвищі.

Скасування «торговельного безвізу» – серйозний виклик для української економіки, зокрема експортерів та логістики. Ми втрачаємо мільярди валютного виторгу, потенційно – робочі місця й логістичні ланцюги, які будували роками.

Українська логістика завжди першою відчуває наслідки будь-яких змін у торгівлі – і саме вона стане індикатором ефективності нової торговельної політики з ЄС. Водночас це стимул для розвитку: пошуку нових ринків, модернізації логістики, зміцнення внутрішніх ринків.

Україні потрібна ефективна дипломатія, стратегічне планування та координація між державою і бізнесом. Чим швидше адаптуємося, тим меншими будуть втрати й більшими – шанси на зростання.

[email protected]

Економіка