Експерт оцінив потенціал скорочення викидів парникових газів в Україні

03 червня 2025 р. 20:32

03 червня 2025 р. 20:32

Так дані озвучив експерт Офісу зеленого переходу Микола Шлапак під час презентації дослідження «Роль агросектору в досягненні кліматичної нейтральності», передає кореспондент Укрінформу.

«За результатами нашого дослідження загальний потенціал скорочення викидів парникових газів в Україні оцінено в 39 млн т СО₂-еквіваленту до 2025 року. Із загальної цифри потенційного скорочення саме скорочення викидів від сільськогосподарської діяльності в тваринництві та рослинництві - це лише 3 млн т, або близько 7% від поточного рівня викиду, що є відносно незначним потенціалом», - пояснив Шлапак.

Водночас основний потенціал скорочення викидів сектору сільського господарства полягає в можливості скорочення викидів від втрати органічного вуглецю, що становить 20,9 млн т СО₂, тоді як скорочення викидів від використання енергетичних ресурсів - 15,1 млн т СО₂.

За словами Шлапака, такий розподіл свідчить про необхідність переорієнтації кліматичної політики в агросекторі. Йдеться про те, аби не лише змінювати виробничі процеси, а й мислити системно - як сільське господарство взаємодіє з природними ресурсами, енергетикою та землею.

Експерт звернув увагу на те, що саме українські ґрунти, які раніше були стабільним «поглиначем» вуглецю, нині є джерелом викидів. За останнє десятиліття середні втрати органічного вуглецю із ґрунтів становили близько 25 млн т CO₂-еквіваленту щороку. Це означає, що навіть мінімальні зміни в управлінні угіддями можуть мати масштабний вплив на кліматичний баланс.

Крім того, у дослідженні розглянуто близько 20 найбільш перспективних для зниження викидів технологій. Їх згруповано у шість блоків: обробіток ґрунту, ефективність добрив, зміна землекористування, збільшення вуглецю в ґрунтах, енергетичне використання та скорочення викидів у тваринництві.

Частина цих технологій, зауважив Шлапак, уже є рентабельною для впровадження - наприклад, біогазові установки, інші потребують підтримки з боку держави або доступу до міжнародного кліматичного фінансування.

Водночас аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка додав, що питання кліматичної нейтральності вже зараз напряму пов’язане з євроінтеграцією.

«Малий і середній фермер вже не зможе залишитися осторонь кліматичної політики. Умови ринку зобов’яжуть його впроваджувати цифрові рішення, контролювати викиди, зменшувати використання добрив, переходити на органіку», - пояснив Гопка.

За його словами, бізнес уже сьогодні інвестує в цифровізацію, точне землеробство, управління технікою та добривами. У пріоритеті - зниження собівартості і вуглецевого сліду, а також збереження родючості.

Водночас залишається низка бар’єрів. Один із них - розмінування понад 500 тис. га сільськогосподарських угідь, що безпосередньо впливає на площі під обробіток та на доступність "чистих" земель для впровадження кліматичних технологій.

Також у виступі Гопки прозвучала думка, що українські експортери в майбутньому будуть змушені верифікувати вуглецевий слід продукції. Якщо показники перевищуватимуть норми, імпортери в ЄС будуть змушені докуповувати сертифікати; це зробить українську продукцію менш привабливою.

Як повідомлялось, викиди парникових газів , пов'язані з війною, збільшилися на 30% у 2024 році; кліматична ціна російського вторгнення сягнула 230 млн т CO₂ з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.

Фото: akcent.org.ua

Економіка