Євген Куліков: «Що більше розподіленої генерації, то менше перебоїв із світлом, ефективніше працює економіка, сильнішою стає країна»

06 червня 2025 р. 08:45

06 червня 2025 р. 08:45

Російські атаки на українську енергосистему завдали руйнувань, які неможливо відновити за короткий термін. Дефіцит електроенергії залишиться проблемою на роки, а розвиток розподіленої генерації — єдиною запорукою стабільної роботи як самої енергосистеми, так і реального сектору. Та попри те, що розподілена генерація перетворилася з тренду на життєву необхідність для бізнесу, вартість цих проєктів залишається чи не головним бар'єром для їхнього впровадження. Без кредитної підтримки більшість підприємств не можуть дозволити собі інвестиції в енергетичну незалежність.

Як банки можуть допомогти бізнесу реалізувати проєкти розподіленої генерації? Які фінансові інструменти роблять енергоінвестиції доступними навіть у воєнний час? І що робити підприємцям, які досі не визначилися із доцільністю таких капіталовкладень?

Про це ZN.UA поговорило із керівником напрямку корпоративного бізнесу ПриватБанку Євгеном Куліковим.

— Пане Євгене, після нищення енергетичної інфраструктури росіянами дефіцит електроенергії, за прогнозами експертів, залишиться з нами на роки. Та й майбутні перспективи потребують від нас розвитку розподіленої генерації як більш безпечної альтернативи. Як ПриватБанк долучається до цього процесу? Чи має банк стратегію роботи з цим викликом та яке місце це питання посідає у його діяльності?

— Дякую за запитання. Минулого року ми були одним із банків, які підписали енергетичний меморандум . Це був заклик, на який банки швидко відгукнулися. Тому фінансування енергетики — це важлива складова нашої роботи, і таких кредитів ми видали чимало.

Завдання полягало у розробці продуктів і кредитних рішень, які можна було б впровадити максимально оперативно.

Варто розрізняти підходи до різних категорій клієнтів: те, що працює для масового бізнесу, не завжди підходить для великих компаній.

Одним із першочергових завдань був запуск простих і швидких рішень для масового бізнесу, які дають змогу оперативно компенсувати втрати електроенергії. Тут акцент робиться на простоті та доступності: часто кредити надаються без застави, з мінімальними вимогами. Головна мета — швидко задовольнити потреби малого бізнесу, якому потрібен генератор, сонячні панелі чи інше обладнання. Особливо відчутний сплеск попиту на ці кредити був навесні та влітку минулого року, коли через масовані удари по інфраструктурі та блекаути бізнес масово шукав рішення для забезпечення енергетичної незалежності.

Щодо розподіленої генерації — вітрової, сонячної, газопоршневої чи газотурбінної, то це вже більш масштабні проєкти, які потребують ретельної підготовки та значного пакета документів. Тут стандартних рішень не існує, кожен випадок унікальний. Зараз попит змістився якраз у бік таких стратегічних гравців, які не лише закривають поточні потреби, а й створюють стійкі резерви на випадок повторення дефіциту електроенергії.

— Оскільки ПриватБанк — один з банків, що підписав енергетичний меморандум, чим ваша пропозиція принципово відрізняється від пропозицій інших банків?

— Мета та логіка меморандуму для всіх однакова, умови дуже схожі. Відмінність полягає у швидкості прийняття рішень і готовності брати на себе певні ризики. Для масового сегмента ми робимо акцент на швидкості завдяки партнерським програмам, автоматизації процесів, скоринговим системам. Це дає можливість оперативно реагувати на запити клієнтів.

Крім того, ми маємо підписані RSF — risk sharing facility (програми з розподілу ризиків) із різними міжнародними фінансовими організаціями, що дозволяє нам брати на себе більший ризик щодо певних позичальників, зокрема у прифронтових регіонах. Магічної пігулки не існує, але ми прагнемо забезпечити якісний і швидкий сервіс, за яким стоїть величезний обсяг роботи.

— Наскільки складно це реалізувати? Адже великі банки часто критикують за повільність, особливо у сфері кредитування. Чи змінювали ви підходи саме для енергетичних проєктів?

— Дійсно, коли ти — великий банк, відповідальність колосальна. Ціна помилки, якщо вона впливає на 18+ мільйонів фізичних осіб чи майже мільйон підприємців та юридичних осіб, надзвичайно висока. За кожним, навіть найпростішим, рішенням стоїть складна внутрішня робота, залучення різних IT-систем. Тому запуск енергокредитів і забезпечення їхньої простоти для клієнта — це справжній виклик і наш основний вектор для забезпечення клієнтоцентричного сервісу.

— Чи вдалося впоратися з цим викликом?

— Так, якщо судити за відгуками, сотні клієнтів уже скористалися такими кредитами, багато хто отримав фінансування дуже швидко. Завжди хочеться зробити більше й краще, але результат наразі вважаю гідним.

— Євгене, ПриватБанк як державний банк постійно має доводити свою незалежність. Чи не кидає зміна процедур для енергокредитування, по суті, під запит держави тінь на незалежність банку?

— Дійсно, ПриватБанк — державний банк, але працює на комерційних засадах. До кожного кредиту ми підходимо однаково, незалежно від напрямку. Енергетичні кредити не є винятком: ми прагнемо, щоб кредит було вчасно погашено, клієнт залишився задоволений і звернувся до нас знову.

Якість кредитного портфеля ПриватБанку залишається дуже високою, навіть з урахуванням складних часів і впливу війни. Тому, попри те, що енергокредити — це відповідь на запит держави, ми не роздаємо їх без аналізу. Кожен позичальник, його бізнес, забезпечення й спроможність обслуговувати кредит ретельно оцінюються. Це стосується як ФОПів, що беруть мільйон гривень на сонячні панелі, так і великих компаній із масштабними проєктами на десятки мільйонів євро.

У малому бізнесі рішення базується на скорингових моделях та аналізі відкритих даних, для великого бізнесу — на глибокому аналізі документів. Обидва підходи забезпечують якість портфеля. Ми виконуємо запит держави, розуміючи його важливість, але не відходимо від власних принципів. ПриватБанк після націоналізації — це банк, який кредитує, заробляє для держави та сплачує значні податки. Ефективність і прибутковість залишаються нашими пріоритетами.

— Давайте заглибимося у суми й підходи кредитування. Про які суми кредитування для різних сегментів бізнесу йдеться? Як ви оцінюєте відповідність запитів від бізнесу та окупність проєктів?

— ПриватБанк — банк для бізнесу, у якого є градація: мікро-, малий, середній і корпоративний бізнеси. Для мікробізнесу та ФОПів кредити зазвичай становлять близько мільйона гривень. Для малого бізнесу — до п’яти мільйонів. Середній бізнес — це кредити від 5 до 50 мільйонів гривень залежно від проєкту. Для корпоративного сегмента запити стартують від 50 мільйонів гривень, а верхня межа може сягати десятків мільйонів євро.

Для невеликих клієнтів рішення часто базується на скорингових моделях та аналізі відкритої інформації. Клієнт приходить, і ми вже маємо розрахований ліміт фінансування на основі його звітності та оборотів. Далі залишається оцінити обладнання та умови фінансування. Для середнього і великого бізнесу підхід індивідуальний: навіть якщо проєкти схожі, вони можуть суттєво відрізнятися як технологічно, так і цільово.

— А хто частіше звертається за енергокредитами — малий бізнес чи великі компанії?

— Якщо говорити про кількість клієнтів, то це переважно мікро- та малий бізнес — запити на сонячні панелі, дизель-генератори, інвертори, батареї для накопичення енергії або інше обладнання, що швидко монтується та розв’язує поточні проблеми з електропостачанням. Однак великі проєкти у грошовому вимірі можуть перекривати десятки дрібних. У кількісному вимірі домінує масовий сегмент.

— Скільки часу займає розгляд заявки? Для масового сегмента й для індивідуальних проєктів?

— Для масового сегмента рішення ухвалюється за кілька днів, усі договори стандартизовані, підписання відбувається в цифровому форматі, — це швидко. Для великих клієнтів і проєктів усе залежить від складності. Іноді підготовка займає місяці, зокрема, через необхідність оцінити екологічні та соціальні ризики, отримати дозвільну документацію. Банківське фінансування вже є, по суті, однією з фінальних стадій проєкту, дуже багато роботи і по часу, і по обсягу відбувається до нього.

— Чи трапляється, що клієнт не розуміє, чого саме він потребує? Як ви працюєте з такими випадками?

— Український бізнес вразив своєю адаптивністю. Якщо на початку багато хто не до кінця розумів, що йому потрібно, то з часом клієнти стали приходити уже з чітким розумінням технічних вимог і специфікацій. Ми розвивали експертизу разом із клієнтами: обробивши сотні запитів, можемо радити щодо обладнання, але фінальне рішення завжди за клієнтом, адже тільки він знає всі особливості свого бізнесу. Якщо клієнт приходить без розуміння, ми можемо поділитися досвідом, але без знання специфіки бізнесу просто встановити обладнання недостатньо.

— Чому банку важливо так глибоко занурюватися у процеси клієнта?

— Ми прагнемо розуміти бізнес-модель клієнта, щоб переконатися у його здатності обслуговувати кредит. Нам потрібен не проблемний кредит, а успішний клієнт, який поверне кошти й надалі розвиватиме бізнес. Це стосується і енергокредитів. Що більше розподіленої генерації, то менше перебоїв зі світлом, ефективніше працює економіка, сильнішою стає країна. Для банку це також вигідно: клієнт залишається з нами на роки, користується додатковими сервісами, бере нові кредити. Успішний клієнт — це вигідно і для банку, і для держави.

— Чи бувають випадки, коли ви залучаєте зовнішню експертизу для оцінки потреб клієнта? Наприклад, якщо зайшли у глухий кут або бачите, що клієнт обирає не зовсім те рішення, яке йому справді необхідне.

— Розділю відповідь на це запитання на два аспекти.

По-перше, ми співпрацюємо з низкою компаній, які вже зарекомендували себе на ринку й постачали обладнання нашим клієнтам. У таких випадках ми частково покладаємося на їхню експертизу. Якщо йдеться про виробників, вони добре орієнтуються у технічних характеристиках, специфіці використання обладнання. Адже важливо не лише придбати обладнання, а й правильно його підключити, обслуговувати та експлуатувати. Це стосується навіть побутової техніки, а якщо мова йде про складніші системи — тим паче.

По-друге, якщо йдеться про масштабні проєкти, під час аналізу фінансового стану компанії ми орієнтуємося на результати аудиту. Аудиторські висновки дають нам впевненість у достовірності фінансових показників, підтверджують, що за цифрами стоїть реальний стан справ. Аналогічно, якщо проєкт потребує екологічної, соціальної та технологічної експертизи, ми можемо залучати зовнішніх експертів для незалежної оцінки. Вони допомагають верифікувати припущення та розрахунки, які компанія подає у бізнес-плані, й оцінити їхню реалістичність.

Звісно, ми постійно розвиваємо власну експертизу, але банк за замовчуванням не є фахівцем у всіх галузях, наприклад, у сфері енергетики чи екології. У штаті є спеціалісти, які здатні оцінювати екологічні ризики, але якщо проєкт складний і охоплює багато аспектів, ми звертаємося до зовнішньої експертизи.

В Україні вже є чимало клієнтів, які мають значний досвід і звикли працювати з незалежними експертами. Тому ми відкриті до залучення зовнішньої експертизи, щоб або підтвердити власні висновки, або доповнити наші компетенції там, де цього потребує проєкт.

— Чи маєте ви дані щодо регіонального розподілу попиту? Чи можете ви сказати, з яких регіонів надходить найбільше звернень щодо енергетичних проєктів?

— Найбільше клієнтів із такими запитами та кредитами було саме з тих регіонів, де спостерігалися наймасовіші відключення електроенергії. Між цими показниками простежується пряма кореляція.

— У кількісному вимірі?

— Так, якщо говорити про кількість клієнтів. А щодо географії реалізації проєктів, вона значною мірою залежить від типу проєкту. Наприклад, якщо йдеться про вітрові електростанції, то їх розміщують там, де є відповідні вітрові ресурси, — це переважно Одеська область або західні регіони України. Якщо говорити про сонячну енергетику, то такі проєкти зазвичай реалізують у південних областях, де більше сонячної енергії. Системи накопичення енергії можна зустріти по всій Україні, але їх встановлюють переважно там, де вже розвинена енергомережа, є виробники та споживачі електроенергії, і це має сенс із технічного погляду.

У різних типах проєктів географія відрізняється залежно від потреб, природних і кліматичних умов. Проте є й універсальні рішення, наприклад газопоршневі установки: для них головне — наявність газопроводу та підключення до мережі, якщо планується продаж електроенергії або ж достатній рівень власного споживання. Такі проєкти можуть бути реалізовані в будь-якому регіоні України.

Загалом, якщо скласти умовну карту, можна побачити певні білі плями — це регіони чи локації, де було менше відключень і, відповідно, менше попиту на такі проєкти. Проте в цілому розподіл досить рівномірний.

— Які ваші відчуття щодо попиту? Адже після відносно спокійної зими у багатьох бізнесів зникло відчуття небезпеки, складається враження, що підприємці стали менш зацікавлені у впровадженні енергетичних рішень. Чи справдилися ваші очікування щодо попиту на енергокредити?

— Частково так. Попит завжди виникає у відповідь на реальні виклики. Наше завдання — задовольняти його. Ми активно комунікуємо з клієнтами, інформуємо про можливості енергокредитування, поєднуємо це з державними програмами та механізмами розподілу ризиків. Та якщо клієнт не відчуває потреби, кредитування не відбудеться.

Можна провести паралелі з поведінкою споживачів: коли ситуація з електропостачанням стабільна, попит на генератори чи зарядні станції знижується, і вони накопичуються на складах. Але щойно виникає загроза, то попит різко зростає, і люди готові купувати обладнання за будь-яку ціну. В масовому сегменті це працює саме так.

Крім того, значна частина малого та мікробізнесу вже задовольнила свої потреби: хтось придбав генератори, хтось — інвертори, хтось установив сонячні панелі. Тому зараз основний попит надходить від середнього та великого бізнесу, який реалізує стратегічні інвестиційні проєкти.

Загалом тенденція така: попит поступово зміщується у бік середнього і великого бізнесу, який розглядає енергетичні рішення як інструмент розвитку та підвищення стійкості. Сподіваюся, що нам не доведеться знову спостерігати ситуацію, коли бізнес масово змушений шукати аварійні рішення через надзвичайні обставини.

— Ви вже кілька разів згадували про різні види оцінок, які проводите перед ухваленням рішення щодо кредитування. Зокрема, про аудиторські дані, які не всі учасники реального сектору охоче надають. Який саме пакет інформації має надати клієнт, щоб отримати кредит? Наскільки це чутливий момент для позичальників і чи траплялися випадки, коли потенційні клієнти відмовлялися від співпраці?

— Слушне запитання, дякую. Якщо порівнювати з побутовим кредитуванням, наприклад, коли ви хочете придбати телефон чи телевізор у кредит, від вас зазвичай вимагається лише паспорт, ідентифікаційний код, іноді довідка про доходи і то не завжди. У випадку сервісу «Оплата частинами» від ПриватБанку все відбувається автоматично, без додаткових документів, за лічені секунди, завдяки використанню відкритих даних, скорингових систем і сучасних технологій.

Однак придбати телефон у кредит і профінансувати проєкт, наприклад, на 5, 10 чи 20 мегаватів — це різні речі. Відповідно, і обсяг інформації, яку ми маємо проаналізувати, суттєво відрізняється. Для масового бізнесу ми намагаємося максимально використовувати відкриті джерела та дані, які вже є у банку про клієнта. Тому для такого сегмента перелік документів мінімальний і стандартний.

— Умовні заява і паспорт?

— Усе ж для юридичних осіб пакет трохи ширший, але теж не надто складний.

Важливо також розуміти, яке саме обладнання планується придбати, де воно буде встановлене, як експлуатуватиметься тощо. Зі збільшенням масштабу проєкту зростають як його складність, так і перелік необхідної інформації.

У великих проєктах немає фіксованого переліку документів — процес аналізу може породжувати додаткові запитання: щодо прав на землю, дозвільної документації, технічних умов підключення, підрядників тощо. Ми також аналізуємо фінансову модель проєкту, зокрема майбутні грошові потоки, що потребує глибшого занурення у деталі.

З практики: чимало компаній, які торік навесні чи влітку активно інвестували в енергетичне обладнання, зіштовхнулися з тим, що придбати й доставити обладнання — це лише частина справи. Значно складніше правильно підключити його, зібрати всі необхідні документи й дотриматися вимог законодавства.

Щодо відкритості...

— Буває, що клієнт відмовляється надавати інформацію?

— Таке трапляється вкрай рідко, і це насправді дуже позитивна тенденція. Клієнти розуміють: відкритість і прозорість — запорука швидкого оформлення кредиту на вигідних умовах. Якщо у компанії немає прозорої звітності або вона демонструє збитковість, отримати кредит практично неможливо.

У масовому сегменті основою для прийняття рішення є офіційна звітність. Якщо з нею все гаразд, процес проходить швидко. Якщо ні — відповідно, рішення буде негативним. Якщо порівнювати з ситуацією 10–20 років тому, українські компанії зробили величезний крок уперед у питаннях прозорості та фінансової дисципліни. Ми ще не досягли рівня Західної Європи, але впевнено рухаємося в цьому напрямі.

— Оскільки йдеться про цільове кредитування, чи передбачають ваші процедури подальший контроль за використанням коштів?

— Безумовно, якщо мова про цільове фінансування, ми контролюємо використання коштів уже на етапі видачі кредиту.

— Але ж клієнт може придбати щось інше або взагалі нічого не купити.

— Саме тому ми здійснюємо і постфактум-контроль. У рішеннях кредитного комітету чітко прописується цільове використання коштів. Наприклад, якщо кредит надається на придбання сонячних панелей, ми контролюємо, щоб кошти були спрямовані саме на цю мету. Це стосується не лише енергетичних проєктів, а й, скажімо, фінансування купівлі спеціалізованої техніки, — гроші мають бути використані за призначенням.

Ми робимо все, щоб кредити, які видаються компаніям, використовувалися за цільовим призначенням, обслуговувалися належно, поверталися вчасно, а клієнти залишалися задоволені та зверталися до нас знову.

— Яка частка проблемних кредитів у цьому сегменті? Як вона співвідноситься з іншими напрямами кредитування?

— У бізнес-сегменті ПриватБанку рівень проблемних кредитів (NPL) залишається дуже низьким — 2,7% на кінець 2024 року, із них майже 90% у результаті повномасштабного вторгнення. Якщо не враховувати цих факторів, якість кредитного портфеля є надзвичайно високою.

— І не хочеться її погіршувати.

— Саме так. Наше завдання — заробляти кошти для держави, а не звертатися по допомогу для покриття збитків. Динаміка NPL така: що більший клієнт, то нижча частка проблемних кредитів. У портфелі великих клієнтів цей показник наближається до нуля.

Якщо говорити про енергетичні кредити, цей портфель ще досить молодий, тож частка NPL у ньому наближається до нуля. В тому числі тут спрацьовує психологічний фактор: якщо клієнт бере кредит на обладнання, що забезпечує енергетичну незалежність під час блекаутів, він буде максимально зацікавлений у своєчасному обслуговуванні цього кредиту.

Якість кредитного портфеля ПриватБанку залишається на високому рівні не через випадковість, а завдяки відповідальному підходу до кожного рішення.

— Євгене, знаємо про ваші партнерські програми, наприклад про співпрацю з ЄБРР. Розкажіть, будь ласка, які переваги вони надають вашим клієнтам?

— Насамперед хочу зазначити, що ми постійно розширюємо перелік партнерських програм. У 2023 році ПриватБанк підписав угоду про розподіл ризиків із Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Тоді ліміт становив 240 мільйонів євро, минулого року його збільшили до 400 мільйонів, а цьогоріч — до 600 мільйонів євро.

Що дає нам ця програма? Вона дає можливість покривати частину кредитних ризиків. Наприклад, якщо ми видали компанії кредит на 10 мільйонів гривень для енергетичних потреб, половину цього ризику бере на себе ЄБРР. Це знижує наші ризики і дає змогу активніше кредитувати бізнес.

Другий важливий аспект — усі міжнародні фінансові інституції, які працюють в Україні й готові робити з нами розподіл ризиків, отримують фінансування на Заході, де діє парадигма Green energy transition. Тому в умовах програм чітко прописано, що певна частина коштів має бути спрямована саме на енергетичні проєкти. Це сучасний підхід, і він абсолютно виправданий.

Для клієнтів це означає, що в окремих випадках ми можемо надати більший обсяг фінансування. Наприклад, якщо раніше ми були готові взяти на себе ризик у 5 мільйонів гривень, то завдяки участі ЄБРР чи інших партнерів можемо надати 7 або навіть 10 мільйонів. Окрім того, ЄБРР допомагає нам покривати ризики для компаній, які працюють у прифронтових регіонах — Сумській, Харківській, Чернігівській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській областях. За рахунок додаткового захисту ми можемо фінансувати там, де ризики вищі.

Окрім ЄБРР, у нас є угода про розподіл ризиків із польським банком розвитку BGK (Bank Gospodarstwa Krajowego), а також ще кілька угод перебувають на фінальній стадії підписання. Ми також використовуємо гарантії Кабінету міністрів України. Кожен із партнерів має свої вимоги до позичальників, видів діяльності, типу обладнання тощо, тому широка палітра програм розподілу ризиків партнерів дозволяє нам обирати оптимальні умови для кожного клієнта.

— В умовах нинішньої монетарної політики Національного банку не можу не запитати: наскільки сьогодні дорогі енергокредити? Чи це питання турбує клієнтів?

— Національний банк виконує складну та відповідальну роботу, балансуючи між багатьма факторами в непростих умовах. Торік облікова ставка знижувалася, потім знову зросла. Є об’єктивні причини для таких змін, і ми працюємо в тих умовах, які є.

Якщо клієнт звертався за кредитом улітку минулого року, умови могли бути вигіднішими, ніж зараз. Можливо, через рік ставки знову знизяться, але якщо потреба виникла сьогодні, то рішення потрібно приймати зараз. Якщо для бізнесу критично важливо реалізувати енергетичний проєкт, ставка не стане вирішальним фактором.

Для малого бізнесу діє державна програма «5–7–9%», яка дає змогу суттєво знизити вартість фінансування. Програма має певні обмеження щодо видів діяльності та клієнтів, але вона охоплює широкий спектр підприємств. Для великого бізнесу, який має мільярдні обороти, ця програма вже не підходить, — вони працюють із ринковими ставками. Якщо компанія є експортером, ставки у валюті можуть бути привабливішими, за умови, що бізнес готовий брати на себе валютний ризик.

Вартість фінансування для енергетичних проєктів у масовому бізнесі зазвичай не є ключовим фактором. Для великого бізнесу, де кожна копійка має значення, рішення приймається на основі розрахунків окупності проєкту. Якщо за поточної ставки окупність перевищує п’ять років, бізнес може відкласти реалізацію. Що нижча ставка, то більше стимулів для інвестицій у розподілену генерацію.

— Чи можете навести приклад успішного енергетичного проєкту, профінансованого банком? Чи це комерційна таємниця?

— І так, і ні. Не називаючи імен, наведу типовий приклад для масового бізнесу: ФОП звернувся із запитом на кредит близько одного мільйона гривень. Весь процес — від звернення до видачі кредиту — зайняв три дні, оскільки клієнт уже був нашим постійним клієнтом, і ми мали всю необхідну інформацію. Це приклад того, як працюють сучасні технології, відкриті дані та скоринг.

Є й інші кейси, наприклад, український виробник, який реалізував проєкт із встановлення газопоршневих установок для забезпечення власних потреб в електроенергії та теплі. Проєкт був комплексним, із когенерацією, потребував вибору постачальника, погодження технічних умов і тривав близько двох місяців. Для такого складного проєкту це дуже хороший результат, і компанія залишилася задоволеною співпрацею, зараз ми реалізуємо з нею ще один проєкт.

— Які проблеми найчастіше виникають у клієнтів, що беруть енергокредити?

— Це залежить від масштабу та складності проєкту. Що більший і комплексніший проєкт, то ширший спектр потенційних проблем. Держава робить багато для спрощення процедур, але однаково залишаються питання землевідведення, підключення до мереж, технічної експертизи, сумісності обладнання тощо. Кожен проєкт унікальний, і універсального рішення не існує.

Особливо це відчутно, якщо компанія реалізує проєкти в різних регіонах — кожен об’єкт має свої особливості, вимоги до документів, нюанси підключення. Ми не можемо мати експертизу, яка охоплювала б усі типи енергооб’єктів по всій країні, але завжди ділимося власним досвідом і допомагаємо клієнтам у межах нашої компетенції.

— Ви вже згадували, що акцент у кредитуванні змістився на стратегічні довгострокові проєкти. Як ви оцінюєте перспективи розвитку розподіленої генерації в Україні? Які горизонти планування у компаній і на що вони орієнтуються?

— Якщо говорити загалом, бізнес уже не прагне купити будь-що за будь-яку ціну. Що більша компанія, то ретельніше вона рахує кожну інвестицію та її віддачу. Ми бачимо широкий спектр запитів: біогаз, біоетанол, вітрова та сонячна енергетика, системи зберігання енергії, сонячні панелі на дахах складів і виробничих приміщень.

Багато компаній відклали проєкти з міркувань безпеки, але водночас чимало бізнесів у різних регіонах продовжують інвестувати, розвиватися, диверсифікувати діяльність і впроваджувати нові енергетичні рішення. Часто компанії, які досягли успіху в одній галузі, розширюють діяльність, виходять у суміжні сфери, інвестують у нові напрямки.

Це свідчить про стійкість і гнучкість українського бізнесу, який, попри всі виклики, і надалі розвивається та адаптується до нових умов.

— Євгене, виходячи з тієї досить оптимістичної картини, яку ви намалювали, як банк планує розвивати напрям кредитування енергетичних проєктів? Чи збираєтеся ви трансформувати, розширювати цей напрям?

— Насамперед варто наголосити, що головним завданням ПриватБанку є збільшення обсягів кредитування. Ми — найбільший банк країни, з найбільшою клієнтською базою, капіталом і можливостями для фондування. Від держави до нас надходить чіткий сигнал — активно підтримувати бізнес у всіх його проявах і запитах. Це першочергове.

По-друге, ми спостерігаємо зростання частки інвестиційних кредитів у структурі запитів. Що більший бізнес, то більші його потреби у довгострокових інвестиціях. Якщо говорити про середній корпоративний сегмент, то близько двох третин портфеля та нових заявок пов’язані з інвестиційними цілями, і це дуже позитивна тенденція. У масовому бізнесі переважають запити на обігові кошти, а от у великих клієнтів — на інвестиції.

Отже, наша стратегія — нарощувати обсяги кредитування, підтримувати економіку України. Енергокредити органічно вписуються в цю стратегію та є важливою складовою нашої роботи. Ми орієнтуємося на попит клієнтів і сподіваємося, що він зростатиме, особливо у сегменті стратегічного розвитку, розподіленої генерації та енергоефективності. Говорити про те, якою буде картина через рік чи два, складно, але ми налаштовані розширювати цей напрям.

Щодо змін, то порівняно з минулим роком ми значно зросли в експертності, краще розуміємо проєкти, навчилися структурувати складні угоди. Через рік, гадаю, ми зможемо подивитися назад і побачити ще більший прогрес.

— Можливо, з’являться інноваційні підходи, наприклад, енергокредит через Privat24 чи «сонячна панель у конверті»?

— «Сонячна панель у конверті» — звучить цікаво! Насправді для масового бізнесу оформлення кредиту через Privat24 уже сьогодні — це реальність. Це швидше і зручніше, ніж відвідувати відділення, адже не потрібно витрачати час на поїздки.

Велика частина кредитів у масовому сегменті оформлюється онлайн: клієнти подають заявки, проходять перший контакт і надсилають документи в електронному вигляді. Ми працюємо повністю в цифровому середовищі, без паперів. Частка таких онлайн-кредитів дуже висока.

Я впевнений, що через рік ми будемо озиратися на сьогоднішній день і казати, що значно підвищили експертність, реалізували багато цікавих проєктів і стали ще ефективнішими. Ми постійно розвиваємося і прагнемо бути кращими для наших клієнтів.

Економіка