Валютні обмеження гальмують інвестиції в Україну — GMK Center

12 червня 2025 р. 15:31

12 червня 2025 р. 15:31


Від початку повномасштабної війни Україна впроваджувала заходи стабілізації ситуації у фінансовій системі та посилено контролювала рух капіталів. Проте фахівці стверджують, що на четвертому році війни ці обмеження, попри їх часткову лібералізацію, заважають великому бізнесу залучати необхідні для власного розвитку та країни в цілому інвестиції.

Як йдеться в аналізі GMK Center, валютні обмеження — це запобіжник надмірного відтоку капіталу, особливо в умовах війни. І Нацбанк поступово їх лібералізує.

Гроші мають працювати. Обирайте та оформлюйте депозит на вигідних умовах за допомогою каталогу Finance.ua. 💰

Які пом’якшення вже діють:

  • з 10 вересня 2024 року пом’якшили низку обмежень, що стосувалися купівлі та переказу валюти суб’єктами електронної комерції для сплати ПДВ у ЄС та для покриття викидів СО2, виплат за передбаченими договором перестрахування операціями та компенсації сплачених купонних платежів за єврооблігаціями;
  • з 10 травня 2025 року українські підприємства отримали можливість здійснювати окремі валютні операції понад встановлені обмеження в межах інвестиційного ліміту;
  • крім того, було розширено можливості фінансування закордонних представництв та здійснення платежів за судовими процедурами, збільшено ліміти на розрахунки корпоративними картками за кордоном, дозволено форвардні операції та ін.

Як валютні обмеження стримують бізнес

Проте питання обмеження валютних операцій має велике значення для експортерів та компаній з іноземними інвестиціями, а з точки зору масштабу бізнесу — великих та частини середніх компаній. За словами експертів, валютні обмеження є перепоною для залучення зовнішнього фінансування саме великого бізнесу , оскільки не має розуміння як можуть повертатися інвестиції, а встановленого ліміту на виплати дивідендів може бути недостатньо.

Опитування Європейської Бізнес Асоціації показують , що 81% компаній вважають, що обмеження валютних операцій негативно впливають на інвестиційну привабливість України. Крім того, валютні обмеження разом із покращенням умов бронювання співробітників, мораторієм на перевірки та покриттям військових ризиків український бізнес називає у переліку питань, у яких потребує найбільшої підтримки з боку держави.

За словами Вікторії Бурдейної, менеджерки комітетів Європейської Бізнес Асоціації, за результатами опитувань членських компаній Асоціації, найбільші труднощі для бізнесу створюють:

«Частково ці проблеми вирішує новий механізм „стимулюючої валютної лібералізації“. Він дозволяє виконання боргових зобов’язань за „старими“ зовнішніми кредитами, одержаними до 20 червня 2023 року, та проведення розрахунків за імпорт товарів, постачання яких було здійснене до 23 лютого 2021 року, але лише в межах залученого нового іноземного капіталу», — зазначають у GMK Center.

Як зазначає Бурдейна, ще залишаються і операційні обмеження, які заважають бізнесу:

  • неможливість здійснювати оплату за імпортні товари, постачання яких було здійснене до 23.02.2021 р. (поза межами інвестиційного ліміту);
  • обмеження на купівлю іноземної валюти для виконання зобов’язань незалежно від наявних у компанії валютних коштів;
  • обмежені можливості взаємозаліку зустрічних зобов’язань.

Тож через обмеження великий бізнес у країні не має доступу до західних ринків капіталу і не може розрахуватися з кредиторами, стверджують аналітики.

Що просить змінити бізнес

Валютні обмеження заважають бізнесу збільшувати економічну та інвестиційну активність, що негативно впливає на українську економіку та надходження до держбюджету в умовах війни. Фахівці кажуть, що бізнес найбільше потребує таких змін у валютних розрахунках:

  • лібералізація виплати дивідендів, шляхом підвищення поточного ліміту (наприклад, до €3 млн на місяць ) та часткового зняття заборони на виплату дивідендів із прибутку до 1 січня 2024 року за умови впровадження певної комбінації запобіжників з метою недопущення значного відпливу капіталу;
  • розширення можливостей кредитного обслуговування, зокрема шляхом розширення можливостей стосовно виплати позик нерезидентам та погашення внутрішньогрупових договорів позики при наявності заборгованості станом на 24.02.2022 р. Можливість обслуговування єврооблігацій також значно допоможе бізнесу впевнено продовжувати свою діяльність;

  • надання можливості завершення валютного нагляду при взаємозаліку зустрічних зобов’язань, дозвіл на оплату імпорту товарів, поставлених до 23.02.2021 р. (поза межами інвестиційного ліміту) та можливість купівлі валюти для виконання зобов’язань незалежно від наявних коштів значною мірою допоможуть бізнесу вести свою операційну діяльність, виконувати договірні зобов’язання та у такий спосіб підтримувати репутацію надійного бізнес-партнера;
  • з метою подолання соціальних та корпоративних викликів бізнес потребує збільшення ліміту для переказів працівників-нерезидентів родинам до $15−20 тис. на місяць, розширення можливостей оплати навчання (включаючи оренду житла для студентів).

Що каже уряд та регулятор

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев також заявляв про необхідність поступово адаптувати ці обмеження до потреб бізнесу.

«Валютні обмеження зараз зняти неможливо, адже платіжний баланс наш від’ємний. Але я згоден, що Національний банк може встановлювати ті чи інші валютні обмеження з запасом. І, можливо, підвищуючи ризик, наближати обмеження до потреб бізнесу. Ми його також до цього закликаємо, безперечно, не тиснучи на регулятора», — наголосив парламентар.

Водночас голова НБУ Андрій Пишний раніше заявляв, що регулятор рухатиметься в бік валютної лібералізації — це буде поступовий, контрольований процес, який узгоджуватиметься з макроекономічною стабільністю та очікуваннями ринку. НБУ хоча і розуміє проблеми, які відчуває бізнес через діючі ліміти на зовнішні валютні перекази, проте вважає за краще поступове зняття обмежень для всіх, аніж видачу індивідуальних дозволів.

«Крім того, у в меморандумі з МВФ передбачено, що рішення НБУ про надання індивідуальних дозволів повинні відповідати Стратегії та цілям забезпечення макроекономічної, фінансової та зовнішньої стабільності, і прийматимуться у випадках виняткової важливості для держави у воєнний час. Але при наявності „політичного рішення“ Україна вміє „не помічати“ вимог МВФ», — зазначають в GMK Center.

Інвестуйте з розумом — обирайте актуальні проєкти з прозорими умовами на InvestMarket від «Мінфін».

Валютні обмеження гальмують інвестиції в Україну — GMK Center

Джерело: finance.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua