У 2025 році ЗСУ отримають у 15 разів більше наземних дронів: які типи НРК вийдуть на поле бою

19 червня 2025 р. 17:22

19 червня 2025 р. 17:22

Цього року Україна планує замовити близько 15 тисяч наземних роботизованих систем (НРК). Це в 15 разів перевищує тогорічну кількість замовлених наземних дронів. При цьому виробничі потужності вже зараз дозволяють державі виробляти ще більшу кількість таких систем. Тож, 2025-й може стати роком масового розвитку НРК в Україні.

Про це Delo.ua розповів CEO Української ради зброярів Ігор Федірко .

Темпи виготовлення наземних дронів в Україні

За оцінками Української ради зброярів, на рік Україна вже може виготовляти понад 25 тисяч одиниць наземних роботизованих комплексів. Це стосується різних типів НРК: турелі, медично евакуаційні, логістичні, засобів РЕБ на базі колісних і гусеничних систем, камікадзе, мінувальники та розмінувальники тощо.

"У 2024 році держава замовила приблизно до 1000 одиниць НРК , що досить мало. Тоді ще не було великого бойового досвіду, й навіть у передових технологічних підрозділах, таких як "Третя штурмова", "Вовки Да Вінчі", "Ахіллес", "Група Лазаря", наземні дрони лише починали застосовуватись. Тому в основному їх купували волонтери, щоб протестувати нову технологію без офіційних закупівель", — розповідає Ігор Федірко.

Він підкреслює, що у 2025 році ситуація кардинально змінилась: державні закупівлі домінують, і планується придбати понад 15 тисяч одиниць. Це становить більше як 80–90% усіх поставок НРК на фронт. За його словами, військові в першу чергу віддають перевагу логістичним наземним дронам, за допомогою яких можна проводити медичну евакуацію поранених.

"Далі йдуть дрони-камікадзе, турелі й дистанційні мінувальники. Розвідувальні НРК поки що майже не використовуються, хоча бувають поодинокі випадки застосування камікадзе для доставки вибухівки або для ударів по позиціях", — зауважує Федірко.

Ще меншу кількість закуплених за минулий рік НРК назвав керівник Офісу наземної техніки Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Сергій Пролубщиков . За його словами, торік держава закупила лише 600 наземних дронів. Водночас він уточнює, що станом на травень 2025 року вже законтрактовано 8 тис. наземних роботизованих комплексів вітчизняного виробництва. Загалом  70% контрактів Агенція оборонних закупівель уклала з українськими виробниками.

У квітні 2023 року в Україні запустили державну грантову програму для розвитку військових технологій Brave1 . У коментарі для Delo.ua у кластері зазначили, що вони фактично створили ринок наземних роботизованих комплексів в Україні з нуля. Наразі на платформу вже подано понад 400 рішень.

У Brave1 переконані, що наземні роботизовані комплекси можуть стати наступною технологічною перевагою на полі бою, як свого часу безпілотники. Загалом через платформу вже видано понад 130 грантів на суму понад 180 мільйонів гривень, спрямованих на розвиток НРК. Нагадаємо, що з липня 2023 року по жовтень 2024 року Brave1 видала 98 грантів на розробку наземних дронів загальною сумою 37,5 млн грн

Які бувають різновиди НРК

Найпоширеніші типи наземних роботизованих комплексів — це логістичні, штурмові, інженерні, розвідувальні, медичні та евакуаційні НРК. Водночас класифікація цих систем є гнучкою: існують також спеціалізовані комплекси для радіоелектронної боротьби (РЕБ), роботи-камікадзе, мінувальники та розмінувальники. Багато з них можуть поєднувати кілька функцій одночасно — наприклад, виконувати розвідку, транспортування та бойову задачу.

Окрему нішу займають роботизовані турелі — кулеметні установки, які автономно обертаються та відкривають вогонь по цілях. Першою українською наземною роботизованою системою стала автоматизована турель "Шабля", розроблена компанією Roboneers у 2014 році. Її вперше застосували в бою того ж року під час антитерористичної операції на Сході України.

У 2023-му "Шаблю" об’єднали з логістично-евакуаційною платформою "Рись", створивши нову розробку — "ШаРись". Ця система поєднала не лише назви, а й функції обох НРК, забезпечивши можливість одночасного вогневого прикриття, транспортування вантажів та евакуації поранених.

Вартість наземних роботизованих комплексів може суттєво відрізнятися — від кількох тисяч до кількох мільйонів гривень, залежно від призначення та комплектації. Наприклад, за даними Brave1, дрон-камікадзе Smailik або BOMBETEL-M можна придбати за 20 тисяч гривень. Водночас універсальна мобільна платформа "Равлик" коштує майже 2,2 млн грн. Але є й ще дорожчі розробки.

CEO Української ради зброярів Ігор Федірко стверджує, що на сьогодні керування НРК здебільшого здійснюється через ретранслятори, які використовують:

• Шифрований зв’язок.
• Специфічні частоти.
• Навігацію по маячкам.
• Ретрансляцію через БпЛА різних типів.

Основну проблему українських наземних систем він вбачає у зв'язку. Оскільки НРК пересуваються низько над землею, вони швидко втрачають з’єднання на відстані або під впливом ворожих засобів РЕБ. Федірко підкреслює, що без надійної системи ретрансляції повноцінне управління такими комплексами неможливе.

Ще однім викликом він називає відсутність уніфікації. Різні виробники випускають наземні системи за власними стандартами, що ускладнює їх інтеграцію в єдину армійську інфраструктуру. На його думку, необхідно запровадити спільну систему управління НРК, а також єдині стандарти для їх обслуговування, ремонту та експлуатації на фронті.

Застосування наземних дронів на полі бою

Командир роти "Гонор" батальйону "Вовки Да Вінчі" Олександр Ябчанка в коментарі для Delo.ua розповів, що його підрозділ став одним із перших, хто почав активно використовувати роботизовані комплекси в бойових умовах. Зокрема, розробники наземного дрона-камікадзе "Гієна" UGV Laboratory передали свою систему військовим для тестування. Бійці випробували її на фронті та надали виробнику детальний зворотний зв’язок.

"Ми почали активно використовувати НРК приблизно рік тому, коли заїхали на Красногорівку. До того це було епізодичне використання — швидше так, для спроб, щоб подивитися, як вони працюють. Як відправну точку можна сміливо брати минулий червень. З усіх наявних рішень саме "камікадзе" — одне з найуспішніших, що у нас було", — наголошує Ябчанка.

Наприкінці квітня 2025 року голова Мінцифри Михайло Федоров повідомив про успішне застосування наземного роботизованого комплексу "Гієна" бійцями батальйону "Вовки Да Вінчі" на Покровському напрямку. На своїй сторінці у Facebook він опублікував відео , в якому комплекс уражає позиції російських військ.

Олександр Ябчанка відзначає, що НРК успішно виконують роль модульних платформ для евакуації поранених, підвезення боєприпасів та вибухівки. За його словами, наразі найпоширенішим комплексом є "Терміт".

"Найбільший запит зараз — це логістика під вогнем: евакуація поранених і підвезення боєкомплекту. Це критично важливі функції, де кожна хвилина і кожен зайвий ризик можуть коштувати життя. Якщо робот може вивезти пораненого або довезти снаряди замість живої людини — це вже рятує життя. У перспективі дуже актуальним стає розмінування, особливо на звільнених територіях", — каже військовий.

Ябчанка додає, що головною проблемою є звʼязок і живучість такої техніки в умовах реального бою. Він стверджує, що роботи повинні бути простими в ремонті й обслуговуванні, адже на передовій немає часу й умов для складного сервісу.

"Також часто бракує захисту від уламків і стрілецької зброї, погано працюють системи навігації в умовах заглушень. Щодо зв’язку: має бути надійний захищений канал керування, який не "вибивається" відразу після початку бою. Тому ми завжди передаємо зворотний зв’язок розробникам, щоб вони могли швидко вдосконалювати свої системи", — резюмує командир роти "Гонор" батальйону "Вовки Да Вінчі".

Наскільки активно росіяни використовують НРК

Торік Росія виготовила кілька сотень своїх  наземних роботизованих комплексів. Міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов звітував, що у 2025 році країна-агресор планує збільшити їх виробництво вдесятеро. Проте це все одно менше, ніж кількість НРК, які планує виробити за цей рік Україна.

"Ми відстежуємо роботу російських НРК. Найчастіше — це прості платформи для доставки вибухівки з мінімальним ступенем автономності. Їхня тактика — підкотити заряд до наших позицій і підірвати. Іноді використовують дистанційне управління, іноді — просто на таймері. Ми також бачили російські зразки з кулеметами, але вони поки не мали масового застосування", — підкреслює Олександр Ябчанка.

Він уточнює, що загалом системи, які виготовляють росіяни, є небезпечними для наших військових, але в більшості випадків вони достатньо примітивні. За його словами, українські розробки вже зараз мають вищу якість і потенціал, але потребують більшої кількості тестувань і фінансування.

"У нашій смузі відповідальності російських наземних дронів не було. Я часом натрапляю на якісь відео в інтернеті, але не заглиблююсь, де саме це знято. Мене більше цікавлять загальні тенденції та підходи до використання. У компоненті наземних роботизованих систем ми наразі їх випереджаємо. Чому саме — озвучувати поки що не хочу, щоб це не принесло їм користі", — пояснює військовослужбовець.

Перспективи розвитку галузі наземних дронів в Україні

У третю річницю повномасштабної війни, 24 лютого 2025 року, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив про плани повністю автоматизувати логістичні операції на фронті за допомогою роботизованих систем. Він підкреслив важливість активного закуплення таких розробок та їх швидкого транспортування військовим. Окремий пріоритет – поступове заміщення людей у логістичних та інженерних завданнях безпілотними машинами. Проте він не уточнив конкретні строки реалізації цього плану.

"Повністю замінити піхотинців роботами наразі неможливо. Ми лише на початку усвідомлення їхньої ролі та розробки стандартів застосування. Різні типи НРК можуть бути ефективними в різних умовах: у Херсоні, на Сумщині — різний ландшафт, різні задачі, і відповідно — різні технологічні рішення", — каже Ігор Федірко.

Він зауважує, що в лютому 2025 року, після численних перемовин між асоціаціями, виробниками та представниками Міноборони, було виділено суттєве фінансування для ринку НРК. Уже в першій хвилі державних закупівель контракти отримали понад 10 компаній. Переважно це були короткострокові угоди з виконанням до осені 2025 року.

"Очікується друга хвиля закупівель — імовірно, влітку, а також можливі перехідні контракти на 2026 рік. Отже, 2025 рік можна назвати роком наземних роботизованих комплексів. Мінстратегпром разом з Командуванням Сил БпЛА активно працюють над залученням ринку, асоціацій, військових підрозділів і тактичних фахівців до формування стандартів і майбутньої доктрини застосування НРК", — наголошує Федірко.

На його думку, закупівлі у 2025 році — це інвестиція в досвід, за яку ми платимо не життями, а грошима і металом. Федірко уточнює, що більшість виробників вже знають про проєкт Міноборони, Генштабу та Мінстратегпрому — "Залізний полігон". У рамках цієї ініціативи будь-який розробник може подати техніку на відомчі випробування, що є першим кроком до кодифікації. Ігор Федірко додає, що зараз процес кодифікації значно спрощений за процедурою й часом.

CEO Української ради зброярів каже, що країни Балтії, Північної Європи, Франція, Німеччина та навіть Саудівська Аравія уважно стежать за українським сектором ОПК. Водночас він сумнівається, що дозвіл на експорт нададуть окремому сектору. На його думку, якщо його відкриють, то одразу для всього оборонно-промислового комплексу.

"Я впевнений, що найближчим часом ми почуємо про конкретні співпраці та підписання угод. Поки що мова йде про можливість такої кооперації безпосередньо на території України. Проте ми послідовно наголошуємо: ми за відкритий експорт і прагнемо, аби його дозволили", — підкреслює він.

Федірко резюмує, що виставки за кордоном стали одним з основних інструментів знайомства українських компаній із потенційними партнерами. За його словами, деякі виробники вже перебувають на фінальних етапах домовленостей, і як тільки буде відкрито експорт, готові анонсувати спільні проєкти, у тому числі щодо купівлі українських НРК.

Економіка