Інфраструктурні проєкти реалізовуватимуть у співпраці з бізнесом: Рада ухвалила законопроєкт

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Інфраструктурні проєкти реалізовуватимуть у співпраці з бізнесом: Рада ухвалила законопроєкт

20 червня 2025 р. 21:11

20 червня 2025 р. 21:11

Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт № 7508 про публічно-приватне партнерство (ППП). Це відкриває можливість залучити до $1 млрд для швидкої реалізації ключових інфраструктурних проєктів.

Про це повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко.

«Відтак в Україні інфраструктура зможе будуватись чи відновлюватися не за принципом „усе з бюджету“, а в партнерстві — з бізнесом та з донорами. На основі публічно-приватного партнерства. Так — як це відбувається у світі. Без перебільшення, ми йшли роками до його ухвалення», — написала Свириденко.

Платні дороги в Україні підтримали 80% транспортних компаній, — опитування ЄБА

За її словами, концепт ППП в Україні існує вже давно, але за весь час у було укладено лише два великі концесійні договори.

«Завдяки змінам до законодавства ми розраховуємо, що механізм ППП нарешті запрацює і принесе нам у найближчі роки до 1 млрд доларів інвестицій у конкретні проєкти. Насамперед, це можуть бути такі сфери: порти, лікарні, муніципальні об’єкти», — пояснила міністерка.

Що передбачає документ

1. Закон дозволяє запровадити гібридну модель ППП , у якій поєднується бюджет, гранти від міжнародних партнерів й приватне фінансування. Це і дешевше для держави, і швидше, і безпечніше для інвестора.

2. Маленькі громади тепер зможуть реалізовувати проєкти без дорогих ТЕО — достатньо концепту. Наприклад, маленький реабілітаційний центр, садочок чи доступне житло. А державні компанії, як-от Укрзалізниця, — запускати ППП без бюрократичного лабіринту. Це дозволить їм відновлювати вокзали, а Укренерго — електромережі.

В Україні вже відновили «сотні» об’єктів інфраструктури — Зеленський

3. Держава отримає право запускати спрощену процедуру для проєктів відновлення: у медицині, транспорті, енергетиці, освіті, соціальних послугах. Вона діятиме під час воєнного стану та ще 7 років після для проєктів будь-якого розміру.

4. Закон вводить додаткові гарантії для інвесторів (наприклад, щодо стабільності умов договору), а також оновлює понад 30 секторальних законів. Тепер ППП зможе запрацювати у тих сферах, де раніше це було майже неможливо через юридичні бар’єри — наприклад, в медицині, освіті, культурі, транспорті чи житловому господарстві.

Як це працювало раніше

До ухвалення змін інфраструктурні об’єкти реалізовувалися здебільшого за бюджетні кошти. Це призводило до затримок, перевитрат та низької якості.

Концесійна модель, коли бізнес заробляє на споживачеві, застосовувалася лише в обмежених випадках. Наприклад, для портів чи платних доріг. Для лікарень, дитсадків, житла вона не підходила.

Також не існувало механізму, за яким держава могла би поступово повертати інвестиції після завершення будівництва. Через це модель, поширена у багатьох країнах, залишалась недоступною в Україні.