Загрожує кліматичним цілям ЄС: Метінвест закликав до посилення санкцій ЄС проти російського металу

24 червня 2025 р. 20:06

24 червня 2025 р. 20:06

Закуповуючи російську металопродукцію Європа продовжує наповнювати бюджет РФ, що дозволяє країні-агресорці нарощувати свій військовий потенціал. Зокрема у 2023 році країни ЄС закупили російської металопродукції на 2,9 млрд євро попри санкції на імпорт металу. У 2024 році – на 2,6 млрд євро. При цьому видобуток залізної руди та виробництво сталі — друга за значенням галузь в економіці Росії за внеском у ВВП і надходженнями до бюджету, розповіла комплаєнс-офіцер Групи Метінвест Ангеліна Чачуна на конференції «Бізнес vs санкції», що пройшла у Києві.

Вона також зауважила, що на закупівлю російських слябів — напівфабрикатів для виробництва сталі — за три роки повномасштабної війни Європа витратила понад 5 млрд євро. Найбільше імпортували Бельгія (42% обсягів), Італія, Данія, Чехія та Франція. Основними покупцями стали заводи, що належать до великих російських металургійних груп і мають виробництва в цих країнах.

Вона нагадала, що санкції на російські сталеві сляби діють, але передбачають перехідний період. Тож зараз їх можна купувати, це лише питання внутрішньої позиції окремих країн або бізнесів. Тому деякі європейські країни повністю відмовилися від напівфабрикатів із Росії на користь дорожчих альтернатив — з ЄС, Туреччини чи Китаю. А деякі країни продовжують купувати – адже вартість російських сталевих слябів в середньому на 80 євро нижча. Це зумовлено доступом до дешевого газу, електроенергії та робочої сили.

«У таких умовах доступ на ринок дешевих російських слябів підриває стимули для переходу на екологічне виробництво та ставить під загрозу реалізацію кліматичних цілей ЄС», — підкреслила Чачуна.

На її переконання, щоб запобігти цьому, слід накласти остаточні обмеження на ввезення російської залізорудної сировини та сталевих напівфабрикатів до ЄС. Перехідний період слід скоротити, а до остаточної заборони запровадити додаткові мита на всю російську металопродукцію.

«Паралельно варто обмежити ввезення інших металургійних виробів із країни-агресора — це значно вплине на фінансування війни», — наголосила представниця Метінвесту.

Вона також відзначила, що за три роки повномасштабного вторгнення риторика європейських компаній щодо виходу з російського ринку змінилася. Європейські компанії, які оголошували про закриття бізнесів у Росії, вже рік перебували у процесі виходу з ринку.

«Український бізнес опинився під тиском американських, європейських і внутрішніх санкцій, які обмежують його права та перспективи в ЄС. І без підтримки держави та діалогу з європейськими інституціями ці ініціативи залишаться лише теорією», — сказала вона.

Нещодавно Українська правда писала, що  друга найбагатша людина РФ, власник Новоліпєцкого металургійного комбінату (НЛМК) Володимир Лісін, веде активну співпрацю з підприємствами Росії, які виробляють ракети, дрони та ядерну зброю. Водночас два заводи Лісіна продовжують працювати у передмісті Брюсселя. Сам Лісін, попри дружбу з Путіним досі не перебуває під санкціями ЄС.

Економіка