Київ
вологість:
тиск:
вітер:
Погода на 10 днів від
sinoptik.ua
Понад 3 мільйони українців можна повернути на ринок праці — Мінсоцполітики
Велика кількість людей, яка зараз отримує соціальні виплати вказує на проблеми на ринку праці. До 3−3,5 мільйона українців, зокрема людей з інвалідністю, переселенців, жінок, які доглядають за рідними, і людей 55+ можна залучити до роботи. Для цього необхідно створити систему, яка допоможе людині не втрачати зв’язок з економічним життям і не залишитися наодинці з проблемами. Головна мета — не списувати людину з життя, а підтримати її повернення до повноцінної діяльності.
Про це під час презентації Стратегії розвитку економічної спроможності населення України сказала Дарина Марчак, заступниця міністра соціальної політики України.
«Грубо кажучи, для мене як для представника Міністерства соціальної політики велика когорта людей, які є нашими клієнтами, бенефіціарами соціальних виплат допомог, є наслідком недосконалості ринку праці. Чим краще в нас буде працювати ринок праці, чим більше збалансованим і інклюзивним буде ринок праці, тим менше роботи буде у нас, як Мінсоцполітики. Я сподіваюсь, що колись у нас буде набагато менше роботи», — заявила вона.
Одна з головних виключених груп, за словами Марчак — це особи з інвалідністю, зокрема ветерани. Працюють лише 16% таких громадян, що суттєво нижче за міжнародні стандарти.
«Я думаю, що статистика всім відома. У нас 16% осіб з інвалідністю до повномасштабного вторгнення працювали. Це особи з інвалідністю працездатного віку. При тому, що міжнародний бенчмарк — це приблизно мінімум 50%. Є країни, у яких рівень працевлаштування осіб з інвалідністю — 60−70 і вище відсотків. У нас 16. При тому, що більшість цих людей з інвалідністю — це насправді інвалідність третьої групи, яка є так звана робоча», — пояснила вона.
З війною змінилася структура осіб з інвалідністю — це вже не лише літні люди. Як підкреслила Марчак, сьогодні серед таких людей багато молодих людей до 45 років.
Майже мільйон ВПО не працевлаштовані
«У нас 900 000 внутрішньопереміщених осіб працездатного віку, які не працевлаштовані. Це офіційні дані реєстру застрахованих осіб. Це люди не є пенсіонерами, не отримують пенсію, не є особами з інвалідністю», — повідомила Марчак.
Вона також додала, що лише 27% українців віком від 55 до 65 років працевлаштовані.
«Тому що у нас дуже часто людиною старшого віку починають називати людину вже там 50 плюс. І от щойно ми були на дослідженні, яке показує, що у нас лише 27% людей віком від 55 років працевлаштовані. Від 55 до 65. Менше третини людей, які абсолютно ще потенційно здорові, могли б бути активними учасниками ринку праці, але з різних причин не є учасниками ринку праці», — зазначила вона.
Також, за її оцінками, чисельною є група з жінок, які доглядають за дитиною або за родичами з інвалідністю.
«За нашими оцінками, ну, принаймні мільйона 3−3,5 можна активізувати до ринку праці. Це близько до тієї цифри, яку теоретично нам, ну, наш ринок праці сьогодні потребує», — пояснила Марчак.
Інклюзивність ринку праці
«Ми бачимо дуже багато прикладів неінклюзивної політики. Обмеження за віком, за статтю, обмеження за вимогами до робочого місця. Наприклад, коли людина могла би працювати частину робочого дня віддалена, без шкоди для якості роботи, але чомусь є вимога з дев’ятої до шостої. І це, наприклад, може бути дуже суттєвим обмеженням для жінок, які доглядають дітей», — пояснила Марчук одну із проблем політики компаній.
Вона додала, що навіть прогресивні компанії подекуди мають купу обмежень. Тому перше, що потрібно робити — «системно працювати над HR політиками для того, щоби, ну, не словом, закликами, робіть, ставайте більш інклюзивними».
Постійний супровід
«Ключове, на наш погляд, — це забезпечити ефективне поєднання зусиль всіх органів влади на державному і місцевому рівні для того, щоби супроводжувати людину і через всі наявні інструменти повертати людину на той самий ринок праці до економічної і соціальної спроможності», — зазначила Марчак.
Вона додала, що у Міністерства економіки, ветеранів та соцполітики є велика кількість програм, які спрямовані на повернення людей до самостійності. Але є суттєве «провисання» у тому, що немає системи цілісної підтримки, коли «через яке б вікно не потрапила людина в систему державної підтримки, Нацпол, система освіти, ветеранський помічник, соціальний працівник, сфера охорони здоров’я, щоби ми включали одночасно всі інструменти».
«Тому ключове над чим ми зараз працюємо, крім розвитку окремих інструментів, — це побудова системи електронного кейс-менеджменту, яка має працювати як система входу», — пояснила вона.
«Ми вже розробили таку систему для осіб з інвалідністю. Нам потрібно тільки ухвалити законопроект і запустити. Якщо запустимо, то це буде з 1 липня 2026-го року. Зараз ми починаємо працювати, щоб запустити таку ж систему для внутрішньопереміщених осіб. І за великим рахунком, ключове, що ми маємо зробити, що якби людина не стикнулася з потребою держави, не вона буде бігати за державними органами, а державні органи автоматично будуть включатися і надавати комплекс інструментів, який буде потрібен конкретно цій людині для повернення до нормального життя. Оце наше завдання», — підсумувала вона.

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua
Новини рубріки

"Інтерпайп" Пінчука експортував до Румунії труби преміального сегменту для 39 газових свердловин
25 червня 2025 р. 14:37

Таке станеться вперше: Україна запустить спільне виробництво зброї з однією з країн
25 червня 2025 р. 14:33

НБУ обмежив діяльність п’яти кредитних спілок через порушення пруденційних норм
25 червня 2025 р. 14:29