Deloitte порахувала вплив біженців з України на польську економіку

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Deloitte порахувала вплив біженців з України на польську економіку

26 червня 2025 р. 17:14

26 червня 2025 р. 17:14

Про те, що українці в Польщі тяжко працюють, свідчить багато звітів, зокрема Центрального статистичного управління та Національного банку Польщі, а нещодавно — відомої консалтингово-аудиторської компанії Deloitte, яка на замовлення УВКБ ООН (UNHCR) підготувала звіт під назвою «Аналіз впливу біженців з України на польську економіку».

Про це пише Gazeta Olsztynska.

У Польщі досі існує сильне переконання, що біженці з України живуть користуючись з соціальної допомоги.

«Ціни в магазинах зростають через війну, через інфляцію, а вони живуть, користуючись з соціальної допомоги, та все одно скаржаться. Це просто несправедливо», — це твердження одного з респондентів дослідження «Поляки про Україну та польсько-українські відносини», опублікованого в січні 2025 року Центром Мерошевського.

Тим часом вищезгаданий звіт показує, що біженці з України зробили внесок у розвиток ВВП Польщі у розмірі 2,7 відсотка у 2024 році, а семеро з десяти громадян України, які втекли від війни до Польщі, мають роботу.

Самотні жінки очолюють 67 відсотків сімей українських біженців — часто далеко від близьких, з воєнною травмою, але все ще працюють та утримують дітей. Рівень зайнятості жінок-біженок становить 70 відсотків, тоді як для громадян Польщі він становить 72 відсотки.

З основного у звіті:

1. Робота є основним джерелом доходу.

У SEIS (Опитування соціально-економічних даних, травень-червень 2024 року) до 80 відсотків доходів домогосподарств біженців надходили із заробітної плати або самозайнятості. Лише 14 відсотків доходів надходили з польських виплат, а 4 відсотки — з українських. Решта — це незначні інші доходи.

2. Відсоток зайнятих та зарплат зростає.

Рівень зайнятості біженців зріс з 61 відсотка (2023 рік) до 69 відсотків у 2024 році, а медіанна зарплата нетто (після вирахування податків і соціальних внесків) зросла з 3100 злотих до 4000 злотих, наближаючись до медіани в економіці загалом.

3. Допомога скромна та здебільшого універсальна.

Найпоширенішою є допомога 800+ (дитяча) — її отримують 42 відсотки сімей біженців. 5 відсотків користуються допомогою на житло, а 4 відсотки — допомогою по інвалідності.

4. Податки та соціальні внески перевищують витрати.

Додаткові податки та соціальні внески від біженців збільшили доходи державного фінансового сектору на 47 мільярдів злотих у 2024 році (2,7 відсотка всіх доходів), повністю компенсуючи початкові витрати на допомогу.

5. Імпульс для ВВП, а не тягар.

Якби біженці зникли, ВВП Польщі був би на 2,7 відсотка нижчим у 2024 році; модель показує зростання до 3,2 відсотка у 2030 році. Завдяки роботі, підприємництву та споживанню, вони роблять великий внесок у ВВП.

6. Відсутність негативного впливу на поляків.

У регіонах де частка зайнятих біженців зросла на 1 відсотковий пункт, зайнятість поляків зросла на 0,5 відсоткового пункту, а безробіття зменшилося на 0,3 відсоткового пункту. Даних про падіння заробітної плати не було, а в деяких регіонах темпи зростання заробітної плати навіть підвищилися.

7. Біженці сплачують соціальні внески та податки, як і інші працівники.

Особи, зайняті за трудовим договором або договором про надання послуг, сплачують повні соціальні внески. Навіть за нижчого відсотка трудових договорів, загальна сума цих виплат значною мірою сприяє Фонду соціального страхування, що відображається в сальдо доходів бюджету в розмірі 47 мільярдів злотих.

8. Вони заповнюють кадрові прогалини та підвищують продуктивність праці.

У звіті зазначається, що приплив працівників дозволив компаніям уникнути простоїв на перегрітому ринку праці та дало змогу полякам перейти до більш вимогливих, краще оплачуваних завдань, що посилило всю економіку.

9. Не лише робота за наймом — а й підприємництво.

Біженці роблять свій внесок у постачання товарів та послуг як працівники та підприємці, тому вони сплачують не лише податки на доходи фізичних осіб, а й податки на доходи підприємств (лінійний податок на прибуток/податок на доходи фізичних осіб, ПДВ).

10. Додатковий внутрішній попит збільшує податкову базу.

Споживання понад 800 тис. домогосподарств біженців збільшує роздрібний товарообіг та надходження від ПДВ, що Deloitte включає до загального макроекономічного ефекту +2,7 відсотка ВВП.

Перекладач-редактор