Бізнес починає грати вдовгу: що стоїть за новою хвилею корпоративного кредитування

01 липня 2025 р. 16:01

01 липня 2025 р. 16:01

Як змінюється профіль позичальника, які галузі зростають і які виклики стоять перед банками – розповідає Максим Цимбал , перший заступник голови правління банку «Південний».

Драйвери зростання: енергетика і повернення бізнес-оптимізму

Пожвавлення корпоративного кредитування стартувало з енергетики: із червня 2024-го до квітня 2025-го банки отримали 85 млрд грн заявок на проєкти з енергонезалежності, з яких уже профінансували 18 млрд. Банк «Південний», зокрема, фінансував інвестування у біогазові установки, СЕС і когенераційні системи.

У 2025-му драйвером став зростаючий оптимізм бізнесу: індекс ділових очікувань НБУ сягнув 108,2% – найвищого рівня з початку повномасштабної війни. Підприємці планують на роки вперед, готуються до інвестицій в обладнання, будівництво, модернізацію. Водночас дефіцит кваліфікованих кадрів лишається викликом – його вплив, за даними НБУ, зріс у 2,5 раза з початку 2023-го та утримує друге місце серед обмежень уже чотири квартали поспіль.

Позичальник змінюється: більше «довгих» грошей, більше інвестицій

У нашому pipeline понад 30% проєктів – це інвестиційне фінансування. Бізнес шукає ресурси на три – пʼять років, щоб інвестувати в модернізацію, масштабування, вертикальну та горизонтальну інтеграцію. Загальносистемна динаміка підтверджує цей тренд: обсяг кредитів строком один – три роки за квартал зріс на 21,6%, понад три роки – на 8,5%.

Найефективніший напрям – інвестиції в енергетичну інфраструктуру виробництв, які забезпечують енергонезалежність, стабільність і швидкий економічний ефект. Один із кейсів – біодайджестер на молочному підприємстві, що перетворює відходи на електроенергію. Проєкт із частковим кредитуванням забезпечує щорічну економію та потенційний додатковий дохід загальним ефектом понад 100 млн грн.

У 2025-му ми розвинули партнерські програми з постачальниками енергетичного обладнання – СЕС, накопичувачі, когенерація. Завдяки цій співпраці запропонували спеціальні кредитні продукти: пільгові ставки, адаптований графік, фінансування з урахуванням специфіки проєкту. Перші кейси вже реалізуються. Ми також інвестуємо самі: в Одесі на даху центрального офісу банку «Південний» та одного з відділень встановлено дві сонячні електростанції потужністю 150 кВт⋅год. Це не лише про ефективність, це демонстрація довіри до технологій.

Інвестпроєкти є складнішими й довшими, особливо в умовах війни, тож, на нашу думку, важливою є не лише фінансова стійкість клієнта, а й розвиток стратегічного партнерства з міжнародними фінансовими організаціями – EBRD, EIB, EIF, IFC, DFC. Саме тому для себе ми визначили одним зі стратегічних напрямів на найближчі пʼять років налагодження тісної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Така співпраця дозволить формувати оптимальні умови фінансування та ділити ризики. Бізнес отримає доступ до складніших інструментів, а ми – впевненість у стабільності проєктів.

Запит на валютні кредити в євро зростає

Ще один чіткий вектор зростання – пожвавлення інтересу до валютного фінансування, особливо в євро. Якщо середня частка попиту на валютні кредити на ринку становить приблизно 19%, то у нашому портфелі – вже 35%. Найактивніше користуються таким інструментом аграрні компанії та імпортери енергоносіїв – пального та газу.

У структурі валютного портфеля банку домінують експортери – майже 60%, переважно агровиробники. Решта – імпортери, які зазвичай можуть ефективно перекладати валютні коливання на кінцеву вартість продукції. Це дозволяє їм знижувати ризики та залишатися активними на ринку навіть у нестабільних умовах.

Максим Цимбал, перший заступник голови правління банку «Південний».

Кому вигідно, а кому – ні

Попит на валютне фінансування актуалізує питання валютних ризиків, особливо для бізнесів, які працюють у мультивалютному середовищі, але не мають повної відповідності між доходами та зобов’язаннями. Найвразливішими є ті компанії, які беруть кредити в іноземній валюті, але не мають виторгу у цій валюті або чіткої прив’язки до неї в ціноутворенні. У такому разі виникає відкрита валютна позиція – це вже значний ризик.

У нашому портфелі таких кейсів небагато. Ми працюємо переважно із середнім та великим бізнесом, який добре розуміє природу валютного ризику. Найкраща допомога банку тут – відмова від фінансування, якщо ризик надто високий і немає компенсаторів. Інакше це створить проблему, а не розвʼязок.

Сьогодні ринок обмежений чинними валютними регуляціями, і ефективних інструментів хеджування для таких клієнтів фактично немає. Але ми сподіваємося, що з подальшою валютною лібералізацією Нацбанк дозволить хоча б базові форвардні контракти без фізичної поставки валюти. Це дасть змогу банкам пропонувати захист від курсових коливань.

«5-7-9%» потребує оновлення

Програма «Доступні кредити 5-7-9%» залишається актуальною й у 2025 році: понад 30% нашого кредитного портфеля в національній валюті – саме в її межах. Попит із боку бізнесу не знижується, навіть попри зміну умов.

Водночас ми вважаємо, що програма потребує оновлення, передусім перегляду ліміту державної допомоги. Поточний обсяг у 150 млн грн не відповідає масштабам інвестиційних запитів, з якими ми працюємо. Якщо компанія реалізує проєкт із горизонтом три – пʼять років, вона вичерпує ліміт за кілька місяців, і це обмежує її розвиток.

Є також питання до базової ставки. Згідно з останніми змінами до програми, ставка для банків значно знизилася , що в умовах високої вартості ресурсів може зробити участь у програмі економічно недоцільною для банку. Ще одна проблема – затримки компенсацій з боку фонду. Якщо виплати не надходять понад пів року, банк змушений класифікувати кредит як прострочений – і це створює ризики і для позичальника, і для нас.

Без оновлення параметрів програма ризикує втратити ефективність для тих, хто готовий інвестувати в розвиток.

Володимир Федорін, Андрій Мойсєєнко та Максим Цимбал на форумі Forbes Money. Фото Антон Забельський

Чи зростатиме корпоративне кредитування

З одного боку, ми бачимо тенденцію щодо зростання ролі альтернативних джерел фінансування. За даними НБУ, про це заявили 44,2% опитаних підприємств – рекордний показник. Відповідно, зростає обережність у залученні нових кредитів: понад 60% відкритих лімітів у національній та майже 40% в іноземній валюті залишаються незавантаженими.

Але, незважаючи на це, ми позитивно оцінюємо перспективи подальшої активізації корпоративного кредитування у 2025 році. Уже в першому кварталі спостерігається стабільна динаміка, і за підсумками року ми очікуємо зростання кредитного портфеля банківської системи щонайменше на 15% – це понад 100 млрд грн в абсолютних цифрах. Для себе ми поставили амбітну ціль: +25%, або приблизно 6 млрд грн приросту. Впевнені, що плани залишаються реалістичними – вже за перше півріччя ми закриємо щонайменше 60–70% від запланованого обсягу. Також маємо в роботі низку перспективних проєктів, які дадуть додатковий імпульс у другій половині року.

Разом із позитивними сигналами ми зберігаємо усвідомлення ключових ризиків. Нинішнє зростання значною мірою базується на довірі бізнесу та банків до перспектив зростання економіки. Але ця довіра чутлива до зовнішніх факторів. Найбільшими викликами залишаються тривалість війни та безпекова ситуація. Також на горизонті демографічні ризики: дефіцит економічно активного населення вже стримує розвиток у низці секторів.

Ще один фактор – глобальні ринки. Торговельні конфлікти, потенційне скасування безмитної торгівлі з ЄС, ознаки рецесії у розвинених країнах – усе це може впливати на кредитну активність українського бізнесу.

Для банків критично важливою залишається макрофінансова стабільність. Якщо ми побачимо різке скорочення золотовалютних резервів – наприклад, через затримки міжнародної допомоги, – це стане сигналом до перегляду кредитної політики в бік більшої обережності. Наразі ситуація є позитивною: у 2025 році Україна очікує рекордні $55 млрд зовнішньої допомоги, що дозволить покрити бюджетний дефіцит і наростити резерви до $58 млрд. Проте вже з 2026 року обсяги фінансування скорочуються до $15–17 млрд на рік, і це має бути враховано вже сьогодні.

Економіка