Як інвестувати з 1000 гривень — поради від підприємця, який створив успішний фінансовий холдинг

03 липня 2025 р. 12:16

03 липня 2025 р. 12:16

Куди краще інвестувати – в депозити, цінні папери, нерухомість чи власний бізнес? Подібні поради дуже абстрактні. Найкраще фінансова грамотність розвивається на практиці, на прикладах реальних людей. Бізнесменів, топ-менеджерів, інвесторів. У новій рубриці Smart Money ми спілкуємось із такими людьми. Про їхні перемоги, поразки, інсайти та все, що навчило їх досягати власної фінансової свободи.

Сьогодні наш спікер – Дмитро Богодухов, засновник та керівник групи компаній AccessFinance, яка спеціалізується на фінансових послугах, зокрема кредитуванні та лізингу для фізичних осіб і бізнесу. Компанія активно розвиває альтернативне кредитування в Україні, пропонуючи інвесторам можливість вкладати в продукти з високим потенціалом прибутку. Наразі лізинговий та кредитний портфель групи перевищив 200 млн грн, а разом із нею заробляють майже 1000 інвесторів. Плани амбітні – наростити активи до 1 млрд грн і залучити понад 10 тисяч приватних інвесторів.

Як давно ви почали інвестувати? Які поради дали б собі на старті?

— Перші інвестиції почалися ще зі студентських років у 90-х, коли в Україні тільки починав зароджуватися бізнес. Тоді був культ бізнесмена і всі хотіли щось купити-перепродати. Офіційні обмінники продавали долари за штучно встановленим заниженим курсом, а на вулиці вже формувався реальний ринок.

І я, будучи студентом, стояв біля обмінників і заробляв гроші на різниці курсу: купував дешевше і одразу продавав дорожче. Така маржа давала дуже непоганий заробіток – близько 50 доларів у день. А це тоді  – майже місячна зарплата інженера.

Стартовим капіталом була стипендія, плюс щось десь підзаробив, щось позичив у батьків. Але головне – було бажання пробувати, ризикувати, шукати можливості.

Однак по-справжньому інвестувати почав у 2014 році, коли вже мав реальний досвід у фінансовому секторі. Я працював у компанії, яка займалася кредитами та лізингом. На той момент якраз тільки починали з’являтися споживчі кредитні програми, програми кредитування автомобілів. До речі, свою першу автівку я теж купував у кредит – у Райффайзен банку, ще коли це був "Аваль" у 2002 році.

Я бачив, як усе працює зсередини: де система дає збої, і що можна зробити краще. І тоді ми з дружиною вирішили розвивати власний бізнес самостійно, у якому самі ухвалюємо рішення, несемо ризики і відповідальність.

Які поради дав би собі тодішньому? Не боятися малого старту, починати інвестувати якомога раніше і не гаяти час. Найбільший досвід приходить через практику, через спроби, через помилки.

Чи означає, що з набуттям досвіду можна переходити до більш ризикованих інструментів? Ви взагалі вкладалися у щось "гарячіше"?

— Насправді, будь-які інвестиції – це ризики. Навіть ті, які на перший погляд здаються "надійними й консервативними". Просто десь вони менші, десь більші. Західні цінні папери та облігації на європейські фондових ринках здаються більш безпечними, але й прибуток там скромний. А ось в Україні – інша історія: турбулентність сильніша, зате й дохідність може бути у рази вищою.

Мій головний "ризик" – я заходив у свій бізнес з нуля і не мав жодної гарантії, що взагалі з’являться інвестори. Бо більшість вкладає в уже налагоджені проєкти, де все працює стабільно. Тому це, безумовно, був досить сміливий крок. Але водночас – якщо заходиш на старті, то і потенціал прибутку зовсім інший.

У нашому портфелі немає крипти чи подібних "екзотичних" речей. Орієнтуємося на класичні, зрозумілі й перевірені інструменти – облігації, акціі, те, що в українських умовах здатне давати подвійні а то й потрійні цифри в довгостроковій перспективі.

З якої мінімальної суми варто починати інвестувати?

— Сьогодні в Україні інвестувати можна вже від 1000 гривень. Це можуть бути корпоративні облігації або державні цінні папери (ОВДП). Для новачків без великого стартового капіталу найкраща стратегія – регулярно вкладати невеликі суми, наприклад 3–5 тисяч гривень щомісяця.

Гроші мають працювати – тримати їх "під подушкою" не варто, адже інфляція швидко знецінює капітал. Краще відразу вкладати у доступні активи з невисоким порогом входу, а з часом диверсифікувати портфель. Коли накопичиться 50–100 тисяч гривень, можна переходити до інструментів із вищою прибутковістю.

Наприклад, ставати співвласником бізнесу – вкладати в частку компанії та заробляти як на дивідендах, так і на зростанні вартості бізнесу. Тут мінімальний вклад зазвичай починається від 100 тисяч гривень і вище.

На якому інвестиційному рішенні ви втратили найбільше грошей, і які висновки зробили?

— Найбільших збитків ми зазнали, коли розвивали новий напрямок  – роботу з великими торговельними мережами. Інвестували туди десятки тисяч доларів, але результат не виправдав очікувань. Умови співпраці виявилися настільки жорсткими, що вийти на прибуток було надзвичайно складно.

Ще один важливий урок ми отримали під час видачі кредитів приватним клієнтам, які купували гаджети у партнерських мережах. Рішення необхідно було ухвалювати за лічені хвилини, без глибокої перевірки. Через брак досвіду ми не вміли вчасно розпізнавати шахраїв і як наслідок втратили десятки тисяч доларів – борги просто не повернули.

Зараз усе інакше. Досвід навчив діяти обережніше, встановлювати чіткі критерії відбору і не поспішати там, де ціна помилки надто висока.

Яке інвестиційне рішення принесло вам найбільше грошей, і що ви з цього досвіду винесли?

— З усіх напрямків, у які ми інвестували, найбільший прибуток приніс автолізинг. Він виявився не лише стабільним джерелом доходу, а й одним із найменш ризикованих. Це напрочуд стійка модель – прогнозована, зрозуміла та керована, яка продовжує працювати навіть тоді, коли інші напрямки буксують.

Водночас ми бачимо великий потенціал у споживчому кредитуванні . Банки не встигають закривати всі запити клієнтів, а мікропозики втратили довіру серед них. Тож ніша середньо- та довгострокових кредитів фактично порожня. Така ж ситуація й у сфері фінансування малого бізнесу: попит високий, а конкуренція — майже відсутня.

Яка з ваших інвестицій була чистим везінням, а не результатом розрахунку?

— Якщо чесно, найвдалішою "інвестицією з везінням" у моєму житті стала моя родина. Це точно не про розрахунок – просто пощастило. Дружина Олена і троє дітей – це те, куди я вкладаю найбільше: час, енергію, ресурси. І ця "інвестиція" дає найбільшу віддачу, хоча й не вимірюється у відсотках.

А якщо говорити про гроші, то справжньою фортуною був продаж мого першого автомобіля, що я придбав у кредит. Тоді ціни на транспорт стрімко зростали, і вже через рік я продав його вживаний, навіть дорожче на 200 доларів, ніж купив.

Чи є у вас гроші, які ви не інвестуєте, не пускаєте в обіг, а просто тримаєте "під подушкою" на чорний день?

— Ні, я не тримаю кошти "мертвим вантажем". Якщо це резерв, то він має працювати. Просто потрібно тримати його в ліквідних активах, які можна продати за день і отримати гроші. Так вони і дохід приносять, і залишаються доступними у разі потреби. Це набагато розумніше, ніж ховати готівку в шухляді.

У які активи зараз найкраще інвестувати під час війни з мінімальними ризиками?

— Якщо говорити про найбезпечніші варіанти, то на першому місці – державні облігації (ОВДП) . Вони захищені державою, дають стабільну дохідність і легко продаються при потребі.

Далі – перевірені українські бізнеси, які вже мають репутацію і масштабуються навіть під час війни. Наприклад, Новус, Нова пошта, Єва, Варус – вони випускають корпоративні облігації. Це трохи вищий ризик, ніж ОВДП, але й дохідність вища. Ці компанії вже пройшли кризи й довели, що можуть працювати в будь-яких умовах.

Ще один варіант – інвестувати у частки українського бізнесу, який залучає кошти для розвитку. Після перемоги буде відбудова, і ті, хто вкладе зараз, можуть добре заробити на зростанні. Це стосується й акцій – ми вже бачимо перші кейси, коли компанії виходять на публічний ринок. Ми самі працюємо над цим і впевнені, що за цим майбутнє.

Земля – теж варіант для інвестування, але варто розуміти, що це довгостроковий інструмент. Це не той актив, де можна очікувати швидкого прибутку, але й у мінус вона, найімовірніше, не піде. Її вартість залежить від розташування та від того, який дохід отримують аграрії.

Зараз в Україні ринок землі лише набирає обертів, і говорити про стабільну доходність ще рано. Але поки що – це радше стратегічна інвестиція з прицілом на роки. Водночас слід враховувати, що земля менш ліквідний інструмент на відміну від облігацій чи акцій, навряд чи можливо продати її за один день.

А от щодо нерухомості – тут усе складніше. Якщо знайдете об’єкт за дуже вигідною ціною, і це невелика частина вашого портфеля – можна ризикнути. Але якщо купуєте єдину квартиру, то військові ризики – серйозні. Якщо щось трапиться з цим об’єктом, можна втратити все. Тому краще або чекати завершення війни, або заходити через колективні інвестиції, де ризик розподіляється між десятками об’єктів.

Які інвестиції "вистрелять" після війни, але вкладатися потрібно вже зараз?

— Найперше – це український бізнес . Саме ті компанії, які змогли вижити й адаптуватися в умовах війни, будуть готові до швидкого масштабування після перемоги. А значить, інвестиції в їхній розвиток зараз можуть дати значний приріст капіталу в майбутньому. Йдеться не про облігації з фіксованою дохідністю, а про участь у капіталі – купівлю частки компанії або акцій.

Це ризикованіше, але й потенційно набагато прибутковіше. Саме вони після війни можуть дати найпотужніший фінансовий ефект.

Назвіть кілька книг, які, можливо, змінили ваше ставлення до грошей. Чим саме вони вас вразили?

— Одна з книг, яка суттєво вплинула на моє розуміння фінансів – це "Принципи корпоративних фінансів" Річарда Брілі та Стюарта Майєрса. Це нелегке чтиво – понад тисячі сторінок академічного матеріалу, але вона відкриває повну картину того, як працюють фінансові ринки, ринки капіталу, як компанії ухвалюють рішення між випуском акцій або облігацій, і як інвестору обрати правильний інструмент. Для мене ця книга стала базовою, майже настільною – без перебільшення "фінансова біблія". Саме вона навчила дивитися на гроші не як на щось емоційне, а як на ресурс, яким треба ефективно управляти.

А друга – на перший погляд несподівана – це "Незнайко на Місяці" Миколи Носова. Так, це дитяча книга, але насправді вона чудово і з іронією описує капіталізм, акціонерні товариства, фондовий ринок, спекуляції. Саме з неї в дитинстві я вперше дізнався, що таке акції і що таке інвестор – хоча, звісно, тоді це звучало як казка. Але вже пізніше, з досвідом, я зрозумів, наскільки глибоко і влучно автор показав суть економічних процесів.

Обидві книги по-своєму вплинули на моє ставлення до грошей. Перша – зробила це системно і професійно. Друга – заклала цікавість ще в дитинстві.

Кого ви вважаєте найкращим інвестором світу?

— Для мене найкращі інвестори – це не лише ті, хто зараз на обкладинках Forbes, а ті, хто колись повірив у маленькі і невідомі проєкти. Наприклад, ті, хто на ранніх етапах вклав гроші у Facebook, коли це ще був просто студентський проєкт у гуртожитку. Або ті, хто підтримав перші кроки Airbnb чи Uber, коли більшість ще не розуміла, що це взагалі таке.

Ці інвестори ризикнули не лише грошима – вони вклали довіру і стратегічне бачення, що дозволило їм отримати мільйонні прибутки, коли компанія вийшла на біржу.

Це, на мій погляд, і є справжнє інвесторське мистецтво – побачити потенціал ще до того, як його побачив увесь світ.

Тож я не можу назвати одне конкретне ім’я, бо для мене це узагальнений образ – перші інвестори, які підтримали великі компанії тоді, коли вони ще були лише ідеєю. Саме до такого бачення й інтуїції я прагну як підприємець та інвестор.

У що ви ніколи не вкладете свої кошти?

— Я ніколи не вкладатиму гроші в те, що пов’язане з росією чи порушенням закону, навіть якщо обіцяють шалені прибутки. Жодна цифра не варта того, щоб іти проти власних цінностей.

Так само я не інвестую в криптовалюту. Можливо, я старомодний і більш консервативний інвестор, але для мене важливо розуміти, звідки береться прибуток. Якщо немає чіткої логіки, що стоїть за доходом і зростанням – я пас. Мені потрібна прозорість, зрозуміла модель і реальна додана вартість. Стабільність важливіша за азарт.

Слово, яке асоціюється з грошима?

Для мене – це самореалізація.

Гроші – це не про самі купюри, а про можливість втілити задумане. Побачити, як ідеї, які народжуються в голові, перетворюються на реальні речі, справи, проєкти – саме через фінансовий результат.

Чи гроші пахнуть?

Так, і, чесно кажучи, іноді – дуже неприємно. Саме тому ми не пішли в мікропозики, хоч вони вважаються найбільш прибутковим бізнесом. Водночас – це захмарні відсотки, агресивне стягнення боргів, колектори...

Який фінансовий міф вас дратує?

— Це думка, що в Україні немає цікавого бізнесу, що тут все погано і нормальних проєктів немає. Насправді ж Україна має унікальні можливості саме через те, що багато секторів ще дуже слабо розвинені.

Порівняно зі США чи Європою, де ринки вже насичені і поріг входу надзвичайно високий, в Україні є ніші з великим потенціалом росту. Наприклад, фінансовий сектор, кредитування та лізинг – у нас вони на початковому рівні, в той час як у сусідній Польщі – втричі більші, а в розвинених країнах – ще масштабніші.

Інвестувати в український бізнес зараз – це шанс зайти у зростаючу нішу з високою рентабельністю і масштабуватися, використовуючи поки що низьку конкуренцію.

Другий міф – що варто вкладати гроші лише у валюті, а гривневі інструменти не працюють. Насправді досвід показує, що є інвестиції в гривні, які можуть бути не менш, а іноді навіть більш прибутковими на тривалому періоді. Тож не варто ігнорувати гривневі інструменти – вони теж можуть стати хорошим джерелом доходу.

Економіка