В НБУ назвали два сценарії повоєнного економічного розвитку

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

В НБУ назвали два сценарії повоєнного економічного розвитку

07 липня 2025 р. 21:24

07 липня 2025 р. 21:24

За прогнозами Національного банку України, темпи зростання ВВП залишатимуться помірними, але стабільними — приблизно 3% у 2024−2025 роках, із можливим пришвидшенням до 4% у 2027. Ці оцінки збігаються з прогнозами Світового банку.

Про це йдеться у дослідженні Ain.

У Нацбанку зазначають: основним ризиком для економіки залишається характер і тривалість війни. Втрати територій, людського капіталу та виробничого потенціалу вже вплинули на економіку, а її стійкість у майбутньому напряму залежатиме від подальшої міжнародної підтримки.

У Мінфіні озвучили суму, необхідну Україні для фінансування першочергових потреб відновлення

«Якщо міжнародні партнери й надалі суттєво підтримуватимуть Україну, це дозволить одночасно зберігати обороноздатність і сприяти економічному зростанню», — пояснили в НБУ.

У рамках програми з МВФ передбачено два сценарії міжнародного фінансування:

базовий — $148,8 млрд на чотири роки;
негативний — $162,9 млрд на той самий період.

Після завершення війни НБУ планує поступовий перехід до мирної економічної політики. Роль держави в економіці зменшуватиметься, натомість зростатиме частка приватного сектору. Монетарна політика відіграватиме ключову роль у згладженні цього процесу.

Відновлення України у 2025 році потребує понад 17 мільярдів доларів

Орім того, Нацбанк виділяє два сценарії повоєнного розвитку:

негативний — повільне відновлення приватного попиту, особливо інвестицій, на фоні фіскальної консолідації (тобто скорочення бюджетного дефіциту й боргового навантаження). У такому випадку буде потрібна м’якша монетарна політика;
позитивний — прискорення євроінтеграційних процесів. Це може стимулювати реформи, збільшити приплив іноземного капіталу та підвищити продуктивність економіки.