Литва та Фінляндія готуються виробляти протипіхотні міни для власного захисту та допомоги Україні

09 липня 2025 р. 12:54

09 липня 2025 р. 12:54

У відповідь на зростання військової загрози з боку Росії Литва та Фінляндія оголосили про намір відновити виробництво протипіхотних мін вже з наступного року. Це стане можливим після завершення шестимісячного процесу виходу з Оттавської конвенції 1997 року, яка забороняє використання, накопичення та виробництво цього виду озброєння.

Про це інформує Delo.ua з посиланням на Reuters .

За словами заступника міністра оборони Литви Кароліса Алекси, країна планує витратити сотні мільйонів євро на закупівлю протипіхотних і протитанкових мін. Частина замовлень буде спрямована на національні підприємства, які вже готові виробляти ці боєприпаси. У перспективі Литва розглядає можливість постачати міни й іншим державам, зокрема Україні. Як наголосив голова Асоціації оборонної промисловості Литви Вінцас Юргутіс, це стане можливо одразу після запуску серійного виробництва.

Фінляндія, яка має найдовший серед країн НАТО кордон із Росією (1340 км), також вважає наявність власного виробництва мін ключовим елементом національної безпеки. Голова комітету з питань оборони парламенту Фінляндії Хейккі Аутто заявив, що протипіхотні міни є ефективною та економічно вигідною зброєю, а підтримка України — це не лише моральний обов’язок, а й внесок у безпеку самої Фінляндії. До приєднання до Оттавської конвенції у 2011 році Фінляндія мала понад мільйон таких мін.

Фінські компанії, зокрема Nammo Lapua, Insta, Raikka та Forcit Explosives, вже заявили про зацікавленість або готовність брати участь у виробництві.

До Литви та Фінляндії можуть приєднатися Польща, Латвія та Естонія. Хоча ці країни поки що не почали виробництво, офіційні представники підтверджують наявність технічних можливостей. Польський оборонний гігант PGZ SA заявив про готовність виготовити мільйони одиниць у разі потреби, а приватна компанія ZSP Niewiadów планує відновити великомасштабне виробництво з 2027 року.

Усі п’ять країн, які готуються до виходу з Оттавської угоди, наголошують: йдеться не про створення мінних полів у мирний час, а про стримування агресора та можливість швидкого розгортання захисних систем у разі загрози. За словами представників урядів, усі потенційні мінні поля мають бути чітко позначені та підлягати розмінуванню після завершення бойових дій.

Україна також вийшла з Оттавської конвенції, вважаючи цей крок необхідним для зміцнення обороноздатності. Росія, яка не є стороною договору, неодноразово звинувачувалась у використанні протипіхотних мін на території України.

Європейські уряди підкреслюють, що нинішні рішення — це вимушені заходи у відповідь на російську агресію, і що головна мета таких кроків — захист територій та громадян, а не загострення конфліктів.

Нагадаємо, раніше Міністерство оборони Литви заявило про можливість запуску спільного з Україною виробництва ударних морських дронів, зокрема дронів Magura, які вже проявили себе на Чорному морі. Проєкт передбачає використання принципу "1+1": Литва фінансуватиме виготовлення двох одиниць зброї — одна з них залишатиметься на озброєнні литовської армії, інша — передаватиметься Україні.

Економіка