Є одна схема, – економіст пояснив, звідки Путін досі бере гроші на війну - Економіка

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Є одна схема, – економіст пояснив, звідки Путін досі бере гроші на війну

09 липня 2025 р. 20:02

09 липня 2025 р. 20:02

Основні тези

Російська економіка виживає через механізм кредитування банків під ключову ставку, де банки купують урядові облігації.
Цей механізм може викликати інфляцію, оскільки уряд бере кредити під високі відсотки, а комерційний сектор – ні.

Російська економіка функціонує в умовах глобальної кризи. Ззовні Кремль демонструє "адаптацію до санкцій" і "зростання ВВП", однак реальні показники свідчать про суттєві проблеми, особливо у сфері бюджету, промисловості, технологій і демографії.

У розмові з 24 Каналом економічний оглядач Максим Блант пояснив, завдяки чому виживає російська економіка та звідки Путін бере гроші на війну проти України.

Цікаво На тлі дефіциту робочих рук: Росія планує завести до країни мільйон мігрантів

Звідки у Росії гроші на війну

Центральний банк Росії запроваджує механізм, який працює у багатьох країнах світу – кредити комерційним банкам під ключову ставку. Простіше кажучи, регулятор видає кошти, банки їх отримують і в обмін купують урядові облігації. У США, наприклад, схожа схема реалізується через Федеральний резерв.

Проте в умовах російської воєнної економіки ця модель може мати небезпечні наслідки, передусім – інфляційні.

Це власне єдине джерело фінансування будь-якого державного боргу. Втім, у цій схемі є один недолік – коли цей механізм працює занадто активно, то можливий стрімкий ріст інфляції,
– мовив Блант.

За його словами, такий друк грошей, особливо якщо ці гроші роздають під низькі відсотки, призводить до росту цін. Центральний банк підвищує облікову ставку, щоб стримати цей процес.

Комерційний сектор під такі високі відсотки не готовий брати кредити, тоді як уряд братиме під будь-які відсотки. Є приклад у російській історії, зокрема, коли державні короткострокові облігації (ГКО) випускалися під 20 – 30% річних. Зараз у Росії до цього все йде.