Уряд визначив переліки ключових корисних копалин і родовищ. Це необхідно для угоди про надра зі США

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Уряд визначив переліки ключових корисних копалин і родовищ. Це необхідно для угоди про надра зі США

14 липня 2025 р. 16:20

14 липня 2025 р. 16:20

Купуйте річну передплату на 6 журналів Forbes Ukraine зі змістовними матеріалами, рейтингами та аналітикою від 1 350 грн .

Деталі

До стратегічних корисних копалин увійшли 11 видів: алюмінієві, берилієві, мідні, нікелеві, ніобієві, стронцієві, танталові, титанові, уранові, цирконієві руди та флюорит. Перелік критичних копалин включає 28 позицій, серед яких додатково ванадієві, вісмутові, вольфрамові, галієві, гафнієві, індієві, рідкісноземельні, літієві, олов’яні, свинцеві, скандієві, сурм’яні, телурові, цезієві, цинкові руди та сіль калійна.
Уряд також визначив 60 ділянок надр стратегічного та критичного значення для аукціонів зі спеціальними дозволами. Ці ділянки містять поклади титанових, літієвих, мідних, нікелевих, кобальтових, ніобієвих, берилієвих, цирконієвих руд, солі калійної, флюориту та апатиту. Крім того, 26 ділянок із покладами ванадієвих, літієвих, титанових, уранових руд і солі калійної надаватимуться через конкурси УРП.
За даними Міндовкілля, ці переліки необхідні для реалізації українсько-американської угоди про надра, що сприятиме економічному розвитку та зміцненню ресурсної бази країни.

Контекст

30 квітня Україна та США підписали угоду про створення фонду відновлення з розподілом участі 50/50. Документ, відомий як «угода про надра», охоплює критичні матеріали, нафту і газ та має фінансовий характер. Початковий внесок України до фонду становить 50% коштів від плати за нові та «сплячі» ліцензії, а також ренти за видобуток корисних копалин.

Переговори щодо угоди тривали кілька місяців, і, за словами міністерки економіки Юлії Свириденко, вдалося досягти взаємовигідних умов для обох сторін. 6 травня Комітет Верховної Ради з питань міжнародної політики рекомендував ратифікувати угоду, але 7 травня додав до преамбули уточнення, що депутати не ознайомлені з іншими супутніми угодами.

13 травня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт № 13256, який вносить зміни до Бюджетного кодексу для реалізації угоди. Того ж дня Україна завершила всі підготовчі процедури, а 23 травня Американсько-український фонд офіційно запустили.