Український Парламент все ж ухвалив запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак

17 липня 2025 р. 12:38

17 липня 2025 р. 12:38

У середу, 16 липня, Верховна Рада України 245 голосами підтримала запровадження 10-відсоткового мита на експорт сої та ріпака. Ця ініціатива викликала бурхливу дискусію серед депутатів та аграріїв і навіть фізичне протистояння у сесійній залі, пише SEEDS .

Депутат Гончаренко намагався заблокувати трибуну, з якої виступав Гетманцев, через начебто порушення регламенту при розгляді даних правок (за №90) у другому читанні проєкту закону №13157 “Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”.

За словами народного депутата із фракції “Голос” Ярослава Железняка , який активно коментував хід скандального голосування, депутатська зала спочатку відхилила «соєві правки», однак інші парламентарі (цитуємо) «намагалися зманіпулювати регламентом і все одно їх протягнути», що й стало приводом для публічної перепалки й штовханини з головою Комітету. Врешті депутата Гончаренка й самого “заблокували” і з другого голосування зал підтримав соєво-ріпакові мита.

Насправді ж, це далеко не перша спроба запровадити мита на експорт цих сільгоспкультур – ідея спочатку містилася у непрофільному проєкті Закону №13134 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу» у вигляді скромної правки №40.

Однак  10% експортного мита на сою та ріпак означає, що з 1 числа за місяцем прийняття відповідного закону, великі експортери цих культур мають сплачувати додатково 10% від їх митної вартості. При цьому аграрії та сільгоспкооперативи, які самі експортують власно вирощену продукцію, від сплати цього мита звільняються. Суми мита мали б надходити до Державного фонду підтримки сільгоспвиробників, який ще тільки планують створити.

Проти запровадження цього мита на сою та ріпак виступали провідні аграрні асоціації, фермери, частина депутатів та профільний аграрний комітет Верховної Ради. На засіданні 7 липня проти ініціативи проголосували 16 членів профільного комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, вбачаючи в ній загрозу для малого та середнього бізнесу.

У Всеукраїнській аграрній раді (ВАР) наголосили: запровадження мит лише поглибить проблеми в галузі, скоротить доходи аграріїв та знизить конкурентоспроможність української продукції на світових ринках. За оцінками відомства, у разі запровадження подібних мит втрати агросектору можуть сягнути 17 млрд грн.

Європейська бізнес асоціація (ЄБА) попереджала , що експортні мита суперечать Угоді про асоціацію між Україною та ЄС – стаття 31 забороняє сторонам запроваджувати такі обмеження. Крім того, подібні правки, як частина законодавчої адаптації до європейських норм, мають проходити додаткову експертизу в профільному комітеті та уряді, чого, звісно, не зробили.

“В умовах повномасштабної війни, економічної нестабільності та потреби у відновленні країни запровадження експортних мит на олійні культури є ризикованим кроком, який суперечить стратегічним інтересам України. Такі ініціативи можуть суттєво підірвати експортний потенціал аграрного сектору, створити додаткове навантаження на бізнес та знизити конкурентоздатність української продукції на світових ринках”, – підсумували фахівці.

Україна у 2024/2025 маркетинговому році (МР) експортувала 3,8 млн тонн сої на суму $1,56 млрд, при врожаї 6,5 млн тонн, а ріпака – 3,2 млн тонн на суму $1,56 млрд. До того ж, скоротилися й обсяги експорту соняшнику – 70 тис. тонн при тодішньому врожаї у 12,8 млн тонн. Таким чином, переробка соняшнику в Україні склала ті ж 12,8 млн тонн.

Насправді спроби обмежити експорт сої та ріпака – не нові для українського агросектору. Ще у 2017 році Рада ухвалила «соєво-ріпакові» правки, якими скасувала відшкодування ПДВ за експорт соєвих бобів для компаній-трейдерів. Це своєю чергою створило переваги для переробників.

Однак, вже у 2020 році таку запобіжну міру скасували для обох культур. Оскільки, виявилося, що обмеження для трейдерів спровокувало в результаті скороченням посівних площ. Річ у тім, що малі сільгоспвиробники не змогли самостійно формувати експортні партії та були вимушені реалізувати свою продукцію посередникам за нижчою ціною. А за таких умов дрібні виробники одразу відмовляються від збиткового виробництва. За даними Міністерства економіки, площі під соєю у 2017-2019 роках скоротилися на 21%.

«Українські заводи з переробки сої та ріпака недозавантажені на 35%. Якщо ці переробні потужності будуть залучені, Україна отримає додаткових 7,3 млрд грн доходів у державний бюджет на фінансування ЗСУ, $238 млн валютних надходжень, тисячі нових робочих місць», – запевнив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський .

За його словами, торік Україна поставила на экспорт понад половину врожаю сої – 54,5% та понад 86,4% ріпака. Мовляв, замість того, щоб заробляти на переробці, ми віддаємо ці можливості багатим розвиненим країнам.

Він вважає, що запровадження мита дозволить наростити експорт продукції переробки: експорт ріпакової олії – у 4 рази, ріпакового шроту – в 3 рази, соєвого шроту – майже вдвічі, соєвої олії – на 50%.Данило Гетманцев.

SEEDS

Економіка