Борг українців за тепло і гарячу воду сягнув майже 34 млрд грн — найбільше винні Харків, Київ і Дніпропетровщина

29 липня 2025 р. 09:08

29 липня 2025 р. 09:08

Станом на 1 червня 2025 року заборгованість населення України за тепло і гарячу воду зросла до 33,9 млрд грн. За рік сума зросла на 2,2 млрд грн, або 6,9%. Про це свідчать дані з порталу Energy Map.

Про це інформує Delo.ua з посиланням на DiXi Group.

Найбільші обсяги несплати зосереджені у трьох регіонах — Харківській області, місті Києві та Дніпропетровській області, які сукупно боргують 20,5 млрд грн, тобто понад 60% загальної суми.

Найбільший борг має Харківщина — 8,9 млрд грн. Київ посідає друге місце з боргом у 6,9 млрд грн, на третьому — Дніпропетровщина з 4,7 млрд грн. Ці ж регіони стали лідерами за темпами зростання заборгованості: за рік Дніпропетровська область додала 1 млрд грн, Харківська — 0,4 млрд грн, а Київ — 0,3 млрд грн. Разом вони забезпечили понад 76% загального річного приросту боргу в Україні.

Ще чотири області мають борг понад 1 млрд грн: Донецька (2,6 млрд), Запорізька (1,7 млрд), Одеська (1,6 млрд) та Херсонська (1,2 млрд). Натомість у 17 інших регіонах сумарна заборгованість становить лише 6,2 млрд грн. Найменше винне Закарпаття — лише 0,8 млн грн, що пояснюється фактичною відсутністю централізованого опалення і гарячого водопостачання.

У міжсезоння українці зазвичай активніше сплачують борги за тепло. У травні 2025 року в західних областях зафіксовано найвищі показники розрахунків: Закарпатська область — 133,2%, Чернівецька — 128,8%, Львівська — 120,5%. Водночас на прифронтовій Херсонщині рівень оплат у травні був найнижчим — лише 44,1%, а взимку він падав до 22–32%. Донеччина теж має низький рівень оплат — 55,9% у травні.

Борг за тепло в Україні демонструє сталу тенденцію до зростання з 2015 року. За 10 років він зріс із 5,0 до 33,9 млрд грн — на 578%. Проте в доларовому еквіваленті (при курсі на червень) борг майже не змінився з 2021 по 2024 рік — близько 782 млн доларів. Це контрастує з періодом 2016–2021 років, коли він зріс у доларах на 280%.

На темпи зростання заборгованості впливає кілька факторів. Один із них — дія мораторію на відключення житлово-комунальних послуг за несплату: з березня 2022 року він діє по всій Україні, а з квітня 2023-го — лише в регіонах, де ведуться бойові дії або які тимчасово окуповані. Хоча цей механізм захищає побутових споживачів, він поглиблює фінансові проблеми комунальних підприємств.

Окрім несплат, на накопичення боргів також впливає відсутність перегляду тарифів з урахуванням зростання вартості енергоносіїв та нестача державних компенсацій. Як наслідок, підприємства не мають коштів для розрахунків із постачальниками, що запускає ланцюгову кризу неплатежів у сфері житлово-комунального господарства. На кінець весни 2025 року сумарна заборгованість теплопостачальних підприємств за газ, а водоканалів — за електроенергію та її розподіл сягнула 124,2 млрд грн.

Додамо, що станом на квітень у Києві було понад 150 тисяч боржників, які системно не оплачують послуги з постачання тепла та гарячої води . Загальний борг населення становить понад 7 млрд гривень, з яких 4,1 млрд гривень - за тепло і 2,9 млрд гривень - за гарячу воду. Рекордні борги мають власники елітних квартир.

Економіка