На яких інвестиційних рішеннях втрачали найбільше грошей відомі українські бізнесмени, підприємці та інвестори

30 липня 2025 р. 08:56

30 липня 2025 р. 08:56

Delo.ua пропонує підбірку найгучніших фінансових втрат відомих українських бізнесменів, підприємців та інвесторів, з якими спілкувались журналісти видання в серії інтерв’ю для рубрики Smart Money .

В підбірку увійшли кейси від : Івана Компана, Артема Щербини, Петра Чернишова, Андрія Длігача, Сергія Фурси, Олександра Колба, Тимофія Милованова, Андрія Журжія, Любомира Остапіва, Дмитра Карпіловського, Павла Бойка, Андрія Горохова, Дмитра Богодухова, Романа Кушніра, Дениса Сичкова.

• Іван Компан
• Артем Щербина
• Петро Чернишов
• Андрій Длігач
• Сергій Фурса
• Олександр Колб
• Тимофій Милованов
• Андрій Журжій
• Любомир Остапів
• Дмитро Карпіловський
• Павло Бойко
• Андрій Горохов
• Дмитро Богодухов
• Роман Кушнір
• Денис Сичков

Іван Компан

Іван Компан — міжнародний консультант з корпоративних фінансів, співзасновник First Kyiv Investment Club, викладач Единбурзької бізнес-школи

— Я дуже шкодую, що не продав в 2007-му році нерухоме майно, яке у мене є в Україні. Все майно. Повністю. Дуже шкодую. Цей урок мене навчив бути дуже обережним з нерухомістю. Повністю відбив охоту інвестувати в нерухомість. Я, звичайно, не втратив, але недоотримав. Якщо порівнювати із сьогоднішнім днем, то квартири тоді коштували вчетверо дорожче.

Але нічого вже не вдієш. Ніхто не міг знати, що ті три-чотири роки в середині нульових виявляться найкращими за всю історію української економіки.

Крім того, в 2000-му році, під час кризи "доткомів" я, як і багато інших інвесторів, спокусився на якісь популярні активи, наприклад, придбав акції компанії Global Crossing, яка тоді була "зіркою", але з часом збанкрутувала.

А ще свого часу придбав акції компанії Cisco. Вона і зараз є на ринку, це хороша компанія. Але ціна, за якою торгувались її акції на початку 2000-х, була набагато вищою, ніж зараз. За 24 роки ціна жодного разу не повернулась до рівня 2000-го.

Але втрати мають вас чомусь навчити. Торгівля цінними паперами вчить нас "не посилати гарні гроші за поганими". Якщо ви бачите, що вже втрачаєте на якомусь активі, не треба вкладати туди додаткові гроші, намагаючись врятувати збиткову інвестицію. Треба "відрізати", забути і шукати нові можливості. Інакше втратите ще більше.

Артем Щербина

Артем Щербина — директор з інвестицій, голова офісу R&D інвестиційно-банківської компанії Capital Times

— Основні втрати були на початку кар’єри. Це був 2009 рік, період відновлення після глобальної фінансової кризи, коли ринки починали знову зростати. Тоді я фокусувався на українських активах. В той час свого капіталу ще не було, тому я звернувся до батьків. Мама дала мені невеличку суму і ми непогано заробили. В той період шалено росли в ціні акції "Мотор Січі", "Азовсталі", "Укрнафти". Так, наприклад, не дивлячись на корпоративний конфлікт держави з Ігорем Коломойським як акціонером "Укрнафти", акції компанії дорожчали чи не на 100% щомісяця. Це була шалена динаміка — там тяжко було не заробити.

На цьому тлі я попросив у батька грошей для інвестицій. І батько дав мені 100 тисяч гривень — це були для мене дуже великі гроші, на той час це був еквівалент 12 тисяч доларів. І коли я вклався в ринок на етапі росту, з часом він перестав рости. Це була моя найбільша втрата. Ті гроші не були втрачені повністю. Але емоційно це була найбільша втрата. І це було найкраще навчання, яке можна було отримати в тому віці. І дуже погано, коли подібні випадки виникають у людей, які вже мають сім’ї. Це означає, що у вас щось не так з фінансовою грамотністю.

Петро Чернишов

Петро Чернишов — керував компаніями Kyivstar та Carlsberg в Україні, а нині — голова наглядової ради Київського авіаційного інституту

— Найбільша моя втрата — кілька сотень тисяч євро — була наслідком інвестиції в німецьку компанію, яка займалася реконструкцією історичних будівель у Німеччині під житлові квартири. Власники компанії, ймовірно, виявилися шахраями. Деякі інвестори втратили мільйони євро. Наразі тривають судові розгляди. Все це дуже сумно. Мене цей випадок багато чого навчив. Сталася ця втрата у 2019 році.

Андрій Длігач

Андрій Длігач — засновник групи компаній Advanter Group та міжнародної бізнес-спільноти Board, співзасновник Центру економічного відновлення

— З останнього — великий проект, який ми придумали разом з моїм другом, щодо виробництва альтернативних молочних продуктів на протеїнах. Знайшли однодумця серед виробників молочної продукції — компанію "Дживальдіс" Олега Захаряна. Паралельно з розвитком цього проекту вирішили заробити гроші поточно на створенні традиційних молочних продуктів.

З урахуванням того, що ринок традиційних молочних продуктів перенасичений, ми вирішили реалізувати ідею брендових продуктів. Моя команда проінвестувала у створення бренду "Mimimilk", абсолютно інакшого з точки зору маркетингу. Ми швидко запустили цей проект на початку повномасштабної агресії Росії проти України, хоча готували його заздалегідь. Проект злетів, продажі швидко вийшли на рівень сотень мільйонів гривень. І в той момент, коли проект виявився комерційно успішним, виробничий партнер вирішив, що далі він зможе без нас. І всі наші інвестиції фактично обнулились. Це десятки мільйонів гривень втрат і мільярди гривень втрачених оборотів.

Чому так сталося? Тому що мій товариш, з яким ми разом реалізовували цей проект з нашого боку, вважав, що головне — підтримувати діалог і активні виробничі відносини з партнером. І це, буцімто, є гарантією партнерства. Але насправді гарантією партнерства є правильна юридична форма і ваш постійний контроль. Як тільки ви дозволяєте комусь контролювати ключову точку проекту, — ви програли. Контроль має бути над юридичним голосуванням, над торговими марками, тощо. Якщо ви не можете цього робити, — не входьте в бізнес, який ви не контролюєте.

Сергій Фурса

Сергій Фурса — заступник директора з торгівлі цінними паперами інвесткомпанії Dragon Capital

— В 2011 році американський фондовий ринок впав, а потім почав рости, і я вирішив, що в Україні буде те саме. Я купив ф’ючерс на Українську біржу. А зараз… немає ні Української біржі, ні ф’ючерса, ні коштів. Це були значні кошти, більше 10 тисяч доларів. Це сталося через жадібність. Спочатку ти вкладаєшся, потім на падаючому ринку попри все намагаєшся зберегти свої позиції, і втрачаєш ще більше. Це приклад неправильної інвестиції.

Один з висновків з цієї історії полягає в тому, що необхідно вчасно визнавати свої помилки і йти далі, а не намагатися хапатися за помилки, поглиблюючи їх.

Жадібність, неготовність визнавати помилки і безапеляційна переконаність у власній правоті, - основні помилки, яких має уникати інвестор.

Олександр Колб

Олександр Колб — співзасновник українського синдикату приватних інвесторів Toloka.vc, засновник та гендиректор агенції діджитал-маркетингу Promodo, співзасновник харківського IT-кластеру

— Колись ми реалізували один проєкт, який, як мені здавалось, був дуже корисним, але ми не дослідили ринок конкурентів, не зробили NVP (продукт з мінімальним функціоналом, який можна дати користувачам для використання — Ред.), не визначили, чого ми хочемо досягти і в які строки, не прорахували, скільки це нам буде коштувати. Ми розробили CMS-систему — платформу, на якій робляться сайти, назвали її Promodo CMS, інвестували декілька десятків тисяч доларів і думали, що цей продукт потрібен.

Дякую IT-директору, який на той час працював з нами, — через півроку від старту проєкту він сказав, що продукт не розвивається, нікому не потрібен, ми просто втрачаємо ресурси, тож потрібно проєкт закривати. І ми його закрили. Це був перший урок: перш, ніж щось робити,  проведіть дослідження конкурентів, подивіться, чи є на ринку схожі продукти, визначте основні етапи розробки. Таких прикладів, на жаль, дуже багато.

Тимофій Милованов

Тимофій Милованов — президент Київської школи економіки, асоційований професор економіки Піттсбурзького університету, екс-міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

— Я втрачаю, як і всі — тоді, коли падає американський ринок. Ось, наприклад, від початку року втратив 20% вартості своїх активів внаслідок тарифної політики Дональда Трампа. Але за минулий рік я заробив 20%. Тож треба мати трохи філософську перспективу на це. Бо втрата 20% того, що я накопичив за 20 років, — це багато, коли ти розумієш, що це квартира чи дві. Потрібно мати таку собі "товсту шкіру", щоб на це не реагувати і не панікувати.

Андрій Журжій

Андрій Журжій — підприємець та інвестор, юрист, засновник та CEO інвестиційної REIT-компанії Inzhur

— У мене є чудовий досвід орієнтовно на 12 мільйонів євро збитку від інвестицій в медичний канабіс в Європі. Ми були одними з перших, хто почав цікавитися цією темою. В 2019-му отримали ліцензію на вирощування медичного канабісу, побудували R&D майданчик, зібрали команду, мали поставки навіть на німецький ринок. Але все одно не змогли вийти в точку "нуль".

Велику негативну роль відіграла війна, тому що ми мали будувати якраз в 2022 році. Третього лютого, здається, підписали великий договір на будівництво заводу на 6 тисяч квадратних метрів. А за три тижні почалася війна. І, зрозуміло, ми не змогли профінансувати свою частину зобов’язань. Там були і гранти, і кредитні угоди. Але, можливо, воно і на краще. Не завжди все виходить. Отже, мій найбільший факап — це 12 мільйонів євро.

Мій особистий висновок з цього кейсу — потрібно концентруватись на тому, де ти маєш експертизу і можеш особисто приділяти багато часу. Тому що так чи інакше, особливо на ранніх стадіях, роль фаундера є важливою і навіть вирішальною. Якщо фаундер не може бути задіяний повністю на початкових стадіях, то з великою ймовірністю може бути поганий кінець. Отже — особисте включення і максимум уваги.

Любомир Остапів

Любомир Остапів — український фінансист, підприємець, громадський діяч, популяризатор фінансової грамотності, засновник освітнього проєкту "Сімейний бюджет"

— Свого часу начитавшись правильної інвестиційної літератури я інвестував на українському ринку акцій. Під час кризи 2008 — 2009 років я не панікував. Але я не вийшов з українських акцій в 2010 році, коли на виборах президента України переміг Віктор Янукович. Мій інвестиційний портфель складався з акцій таких компаній як Авдіївський коксохімічний завод, Алчевський металургійний комбінат, Укрнафта, Мотор Січ.

В той час як світові ринки в період з 2009 по 2015 рік суттєво відновились, український ринок в той період фактично впав у кому. Відповідно, я втратив не лише на падінні акцій, але ще й на девальвації гривні, коли почалася перша фаза війни в 2014 році.

Загальні втрати, якщо порахувати з курсовими різницями, склали понад 30 тисяч доларів. Це був болючий досвід, коли політичні ризики і недосконалість системи ударили по правильних принципах інвестування. Бо з точки зору принципів інвестування я все робив правильно, довгостроково. Але ніхто тоді не міг подумати, що все, що є на українському ринку, впаде в ціні, деякі компанії взагалі підуть з ринку, а гривня девальвує в рази.

Дмитро Карпіловський

Дмитро Карпіловський — засновник і керуючий партнер інвестиційної спільноти “УкрІнвестКлуб”

— У мене як інвестора агресивного, високоризикового, негативних кейсів мільйон. І це для моєї стратегії нормально. Я щомісяця втрачаю гроші в інвестиціях. І щомісяця в інших інвестиціях заробляю. Я колись порахував: у невдалих інвестиціях втратив близько двох мільйонів доларів. Але це ж просто шлях. Шлях ризикового інвестора — він такий. Частина угод, на жаль, провалюється. Головне, щоб ті угоди, які не провалилися, своєю дохідністю перекривали менш вдалі. У мене це поки що виходить.

Якщо говорити про якісь фантастично невдалі угоди, — на сьогоднішній день це була спроба інвестувати в експорт аграрної продукції. Я там втратив близько півмільйона доларів.

В криптовалюті були такі угоди, які мене «мінуснули» на сотні тисяч доларів.

В реальному секторі дуже збиткових угод я не пригадаю. Але угод, де я втрачав від 10 до 100 тисяч доларів, у мене були десятки. Але ж угод, де я заробив десятки чи сотні тисяч доларів, теж багато.

Павло Бойко

Павло Бойко — бізнесмен, інвестиційний консультант, приватний інвестор, засновник Gonzo Invest

— Я втратив близько 350 тисяч доларів через надмірну самовпевненість. До 30 років я пройшов професійний шлях від продавця до керівника мережею супермаркетів. У мене були власні бізнеси, я створював лідерів ринку в Україні. Потім у мене все виходило на фондовому ринку. І в певний момент я вирішив створити бізнес, котрий я зможу масштабувати на західні ринки. Я відкрив фешн—магазини з біжутерією, окулярами, сумками в столичних торгових центрах — River Mall і Blockbuster.

У мене був розрахунок: я розуміюсь на ритейлі, люблю моду, в мене дружина дизайнер — тож наявні всі фактори майбутнього успіху. Але я не врахував той факт, що не "горю" цією справою. Я не буду, умовно, сидіти на вулицях Парижа і вивчати, хто в якому одязі ходить, як це робив власник холдингу Inditex, якому належить бренд Zara. Плюс — у мене не було великої експертності в сфері фешн.

До деяких моїх помилок додався ефект від пандемії коронавірусу. А далі — війна. Тож мої мрії про те, що я відпрацюю процес на Києві, потім — в регіонах, а потім — у Варшаві і Парижі, залишились мріями. Я вирішив, що у мене є супер ефективний фондовий ринок, я цим горю, і закрив цей проєкт, поніс збитки й забув про нього.

Андрій Горохов

Андрій Горохов — генеральний директор інвесткомпанії umgi, яка працює за моделлю private equity та спеціалізується на співпраці з середнім бізнесом, фокусуючись на Європейських ринках

— Колись я досліджував інвестиційний проєкт, який би дозволив завантажити потужності виробників електроенергії, в тому числі у майнінг криптовалют. В результаті ми відмовились від цієї ідеї. Але я проінвестував певну суму власних коштів у крипту, не розуміючи достатньо цей ринок. З часом наступила так звана "криптозима", коли ціни на криптовалюту впали. Мені це стало не дуже цікаво і я продав крипту, отримавши збитки в декілька десятків тисяч доларів. Згодом ціни на криптовалюту виросли. І зараз, наприклад, біткоїн коштує близько 110 тисяч доларів. Я ж виходив з нього, коли він коштував 5 тисяч доларів.

Пізніше я проінвестував у те, в чому розбираюсь, — в нумізматику, і завдяки правильним інвестиціям компенсував свої втрати на криптовалюті. Але цей кейс вкотре підтвердив правило, що інвестиції в актив, який не розумієш, це фактично гра в казино.

Ну і, звичайно, потрібно диверсифікувати інвестиції.

Дмитро Богодухов

Дмитро Богодухов — засновник та керівник групи компаній AccessFinance, яка спеціалізується на фінансових послугах, зокрема кредитуванні та лізингу для фізичних осіб і бізнесу

— Найбільших збитків ми зазнали, коли розвивали новий напрямок  – роботу з великими торговельними мережами. Інвестували туди десятки тисяч доларів, але результат не виправдав очікувань. Умови співпраці виявилися настільки жорсткими, що вийти на прибуток було надзвичайно складно.

Ще один важливий урок ми отримали під час видачі кредитів приватним клієнтам, які купували гаджети у партнерських мережах. Рішення необхідно було ухвалювати за лічені хвилини, без глибокої перевірки. Через брак досвіду ми не вміли вчасно розпізнавати шахраїв і як наслідок втратили десятки тисяч доларів – борги просто не повернули.

Зараз усе інакше. Досвід навчив діяти обережніше, встановлювати чіткі критерії відбору і не поспішати там, де ціна помилки надто висока.

Роман Кушнір

Роман Кушнір — інвестор, фінансовий експерт, засновник компанії Агро ЕТФ

— Я втратив гроші не через "погані" інвестиції, а через довіру не тим людям. Мова звісно не про мільйони. Суми по 10-30 тисяч доларів за кожну угоду. Але таких прикладів у мене десятки. Наприклад, вклав у стартап знайомого, але з часом він перестав ним займатися. Згодом з’ясувалося, що він перебуває на обліку у психоневрологічному диспансері. Проєкт завмер, а гроші повернути вже неможливо.

Інший випадок – інвестиції у товари із Китаю, тоді партнер не виконав своїх зобов’язань. Або ще історія з Amazon, коли я вклав гроші, а партнер зник без пояснень. Було багато ситуацій, коли люди порушували домовленості, розривали договори або не дотримувались взятих на себе обов’язків.

Денис Сичков

Денис Сичков — принципал Horizon Capital, провідної інвестиційної компанії в Центрально-Східній Європі

— Орієнтовно третину своїх активів я алокую в публічні папери. З цієї третини 80% – це довгі позиції, в які я проінвестував і тримаю довго. 20% – більш короткі позиції, які я можу активно торгувати. Зазвичай це давало мені додатково плюс 7-12% від ринку.

Але у квітні 2025 року я зайшов в інвестицію з більшим левериджем, ніж зазвичай собі дозволяю. Взяв на себе більший ризик за українськими паперами – Ferrexpo, Астарта. В результаті на падаючому ринку за місяць я втратив близько 40% вартості портфелю. Коли інвестуєш на публічному ринку, потрібно бути до цього готовим.

Економіка