Модель соціального партнерства: як громади Закарпаття отримують мільйонні надходження від вітропарків

30 липня 2025 р. 09:30

30 липня 2025 р. 09:30

В умовах війни, інфраструктурної нестабільності та економічної турбулентності на Закарпатті формується нова модель взаємодії між громадами та інвесторами. Компанія УК "Вітряні парки України" першою у країні запровадила формат соціально-відповідального партнерства, що передбачає перерахування до місцевого бюджету 3% від доходу з продажу електроенергії з вітрових електростанцій, зведених на території громади.

"Акціонери чітко розуміють: неможливо бути щасливим і заможним, коли навколо люди недостатньо забезпечені. Щоб люди відчули себе учасниками проєкту, була запропонована прозора і чесна модель: 3% коштів від генерації електроенергії офіційно перераховується на рахунок тієї громади, яка надала дозвіл на будівництво вітроелектростанції", — пояснює генеральний директор компаній "Френдлі Вінд Технолоджі" та "Вітряні парки України" Владислав Єременко в інтервʼю Марку Марченко.

Підприємець розповідає: суми, які отримують громади, суттєві. За рік із генерації однієї турбіни до місцевого бюджету надходить приблизно 1,5 мільйона гривень. І це — гнучкі ресурси, які громада може витрачати на власний розсуд: реалізацію соціальних проєктів, будівництво доріг, відновлення інфраструктури тощо.

П ершою громадою, яка підписала меморандум щодо співпраці з "Вітряні парки України" , стала Нижньоворітська. П ісля початку будівництва першої ВЕС потужністю 80 МВт та старту генерації перших вітротурбін бюджет громади почав стабільно отримувати кошти.

"Уже близько 425 тисяч гривень направлено на ремонти спортзалів у селах Білосовиця та Тишів. Ще близько 3 мільйонів гривень планується акумулювати на ремонт доріг, зокрема у напрямку Верецького перевалу" , — поділився Іван Грига , очільник Нижньоворітської громади. І додає: надалі надходження з генерації тільки зростатимуть, тож це дозволить активніше займатися як благоустроєм громади, так і її технічним забезпеченням.

Примітно, що відповідна модель партнерства народилася в найважчий період — на початку повномасштабного вторгнення. На той час існувала і певна недовіра до бізнесу з боку суспільства. Утім, як зазначає Єременко, чесно організований механізм роботи компанії та перші успішні приклади кардинально змінили настрій місцевих жителів.

"Громади розуміють, що модель взаємодії з інвестором — вона працює. Що громада не просто є стороннім спостерігачем, а є частиною проєкту і отримує від його реалізації свої плюси та дивіденди", — каже топ-менеджер.

Крім фінансових надходжень від генерації, компанія забезпечує розвиток інфраструктури: будує дороги до вітропарків, наймає місцевих підрядників, організовує перевезення працівників і створює робочі місця.

Перший позитивний досвід однієї з громад швидко став сигналом для інших. За словами Владислава Єременка, як тільки інформація поширилася по сусідніх населених пунктах, ті почали активно звертатися з питаннями: "У нас теж так буде?" — і отримували чітку відповідь: "Так, буде!"

Що ж таки отримує громада? Основні переваги від співпраці громади з бізнесом — фінансові зарахування у вигляді 3% із прибутку з генерації — напряму на рахунок громади, надходження ПДФО, розвиток інфраструктури (дороги, комунікації, благоустрій), зростання туристичної привабливості регіону.

Примітно, що компанії "Френдлі ВіндТехнолоджі" та "Вітряні парки України" — релоковані підприємства зі сходу країни на Закарпаття. В умовах повномасштабної війни їм вдалося не лише зберегти команду і потужності, а й масштабувати діяльність, впровадити нові підходи співпраці із громадами та продемонструвати: відновлення економіки можливе — за умови довіри і спільної відповідальності.

Економіка