Світ платитиме податок Америці: які остаточні ставки оприлюднив Трамп

03 серпня 2025 р. 10:12

03 серпня 2025 р. 10:12

Після чотирьох місяців переговорів, Сполучені Штати оголосили вже не тимчасові, а постійні тарифи у розмірі від 10 до 50% на імпорт для ключових торговельних партнерів. Неочікувано Швейцарія отримала високу ставку у 39%, а Мексиці дали ще відстрочку для переговорів.

Про це інформує Delo.ua з посиланням на повідомлення Bloomberg.

Що і чому запровадили

Запроваджено мита від 10 до 50%. У рішенні очевидна політична компонента. Японія отримала 15%, як дещо раніше ЄС. Тобто Європа та Японія розглядаються як не настільки особливі союзники, як Великобританія, що перша уклала з Трампом торговельну угоду зі ставкою 10%. Тайвань отримує 20% (порівняно із 30% для КНР). Бразилія як кару за справу проти колишнього президента Болсонару, що є політичним союзником Трампа, отримала 50%. Індія за купівлю російської нафти і непоступливість у питанні торгівлі сільськогосподарською продукцією – 25%. Канада де-факто покарана 35% (окрім товарів із угоди про вільну торгівлю). Хоча офіційно ставка пояснюється слабкою боротьбою з наркотрафіком, однак такий рівень ставки - це покарання за протистояння тиску Америки щодо входження до складу США. Крім того, канадський ліберальний уряд очолює ідейний опонент Трампа – колишній очільник Банку Англії Марк Карні. Мексика отримала відстрочку для переговорів.

Особливо цікавий кейс Швейцарії. Навесні їй погрожували митом у 31%. Переговори йшли, але проект угоди був відхилений особисто Трампом. При цьому Швейцарія і так має тариф 0% на імпорт промислових товарів, тобто їй нічого особливо запропонувати США. Врешті-решт, країна отримала тариф аж у 39%, що стало цілковитим сюрпризом. Ймовірно, рішення Трампа було продиктоване величезним дефіцитом торгівлі із цією країною.

Що все це означає

Після останнього рішення ефективна ставка тарифу на імпорт в США, за підрахунками Bloomberg, сягне 15,2%, що приблизно вшестеро більше, ніж рік тому. Це рекорд за багато десятиліть, але що важливіше – це величезний крок до руйнування міжнародного поділу праці, зокрема внутрішньокорпоративних поставок. Хоча навіть тимчасові мита вже дали приріст надходжень до бюджету США, проблему його дефіциту вони навіть близько не зможуть вирішити, причому фіскальна компонента – чи не єдиний плюс для самих США, адже мінусів значно більше.

Головний мінус для самих США – інфляція. Вона досі зв’язує руки Федеральній резервній системі у питанні зниження відсоткових ставок, чого вимагає Трамп. Щоправда, якщо мита запустять рецесію, то ФРС навпаки отримає мотив для зниження ставки. Крім того, раніше американські компанії, плануючи ланцюжки доданої вартості, могли комбінувати етапи виробництва продукту в США та закордоном найбільш економічно доцільно, тепер же логіка розміщення виробництв буде спотвореною.

Але значно більше проблем це завдасть світовій економіці. Окрім руйнування розподілу праці, тепер весь світ фактично платитиме податок США. Також погіршення умов торгівлі буде тиснути на валюти країн-партнерів (досі після квітневого оголошення індекс долару в основному падав, бо Трамп підірвав довіру інвесторів до доларових активів; але нещодавно на оголошенні угоди з ЄС про 15% мита проти 0% євро просіло відносно долара – це може трапитись і з валютами інших партнерів Америки із невигідними умовами).

Яких подій чекати

Окрім відстрочки для Мексики на 90 днів, невідома остаточна ставка для Китаю (наразі це 30%, сам Китай запровадив проти Америки 10%). Результат переговорів очікується близько 12 серпня.

Що передувало

Другого квітня цього року президент США Дональд Трамп оголосив про введення імпортних мит щодо майже всіх торговельних партнерів. Ставки були розраховані пропорційно дефіциту у торгівлі США із тією чи іншою країною, хоча подавалися як «компенсація нечесних торговельних практик». Особливо високі мита мали бути запроваджені проти Китаю – в результаті низки рішень вони сягнули аж 125%. Обвал ринків, загроза негайної світової рецесії та заяви провідних економістів змусили Трампа не тільки відтермінувати рішення, але й зупинитися на час переговорів на ставці лише 10% проти більшості країн. Виключення становив Китай зі ставкою 30% (10% плюс 20% «за недостатню боротьбу із контрабандою фентанілу»), а також Канада та Мексика, проти яких були підвищені мита на товари, не охоплені угодою про вільну торгівлю.

Вимогою Трампа на переговорах було обнулення або мінімізація як мит, так і немитних бар’єрів для американських товарів на ринках партнерів, при цьому передбачалась нерівність умов для сторін угоди на користь США, причому останні не були схильні до встановлення ставок нижчих, ніж 10%.

Першою ластівкою стала угода із Британією – 10% американського тарифу у обмін на 0 для Америки на британському ринку і застереження проти реекспорту з Китаю. Далі – угода із В’єтнамом: 20% на власне в’єтнамські товари, 40% у разі реекспорту китайських в обмін на 0 для Америки. ЄС ледь домовився про 15% в обмін на нульову ставку зі свого боку і зобов’язання щодо купівлі вуглеводнів та інвестицій у США. І ось фінальні мита запроваджені проти решти ключових країн.

Економіка