вологість:
тиск:
вітер:
Керівник ОТП Банку — про те, чому бізнес не бере кредити, а угорці не купують українські держбанки
07 серпня 2025 р. 17:52
07 серпня 2025 р. 17:52
Чому банки в Україні левову частину доходів отримують не з кредитування, коли в нашій країні нарешті з’явиться масова іпотека, чому в Європі повно українців на елітних авто, що гальмує фінансування прифронтових регіонів, чому ніхто не купує українські державні банки та як (не)загрожують класичним банкам сучасні фінтехпроєкти і великі маркетплейси, — читайте в інтерв’ю голови правління ОТП Банку Володимира Мудрого для Delo.ua .
Про кредитування
Як почуває себе ОТП Банк на четвертому році війни? Що змінилося в банку від початку повномасштабної війни? З якими результатами плануєте закінчити 2025 рік?
— За всіма показниками – капіталу, ліквідності, стійкості – у нас виглядає все досить добре. Власний капітал – понад 22 млрд грн, активи – 120 млрд грн. Наразі завершили оцінку якості активів за новою методологією НБУ. Чекаємо підтвердження результатів оцінки Національним банком – про те, що не потрібна докапіталізація чи перегляд можливостей ОТП Банку. Як результат – плануємо зростати на ринку і збільшувати кількість клієнтів.
Яке співвідношення доходів банку (до оподаткування) від кредитування, і від вкладень в ОВДП та депсертифікати НБУ за результатми 2024 року? Яка динаміка порівняно з 2023-м? Які плани?
— У 2024 році порівняно з 2023-м кредитний портфель ОТП Банку в корпоративному сегменті зріс на 25%. Це був найвищий приріст серед банків з іноземним капіталом. Приріст в ритейлі склав більше 34%. Загальна частка доходів від кредитування зростає, наразі вона наближається до 40% від загального об’єму доходів банку.
А що дало банку інші 60% доходів?
— 60% – це результат транзакційного бізнесу та управління ліквідністю. З облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) ситуація вимагає додаткового пояснення. Коли в 2022 – 2023 роках не вистачало коштів для фінансування дефіциту державного бюджету, були великі дискусії: "Чому банки мало вкладають в ОВДП?". Було запроваджено багато стимулів, у тому числі бенчмарк-ОВДП, які зараховуються як обов’язкові резерви для банків.
А тепер питання: якщо банки вкладаються в ОВДП, і це необхідно для фінансування армії, то кому вигідно звинувачувати банки в тому, що вони недостатньо кредитують економіку? Треба все-таки враховувати, що під час війни фінансування армії є пріоритетним завданням.
Чи вірите ви в те, що 2025 року до банків не буде застосовано вимогу (можливо "заднім числом") щодо сплати податку на доходи за підвищеною ставкою у 50%, як це було два останні роки поспіль?
— Є офіційні заяви посадових осіб.
Минулого разу теж були аналогічні заяви.
— Наразі ОТП Банк у своїх планах орієнтується на те, що податкова ставка буде на рівні 25%.
На що плануєте витратити "зекономлені" кошти? Про які суми йдеться?
— 25% – це найвища ставка оподаткування прибутку в економіці. Прибуток після сплати податків у мирний час був би направлений на виплату дивідендів. Наразі в будь-якому іншому, окрім банківського, секторі економіки компанії мають можливість виплачувати дивіденди своїм акціонерам. Натомість у банківській системі дивіденди можуть сплачуватися лише в тому разі, якщо вони йдуть напряму в державний бюджет.
Відповідно частина "зекономлених" коштів уже зараз "включилася" в конкуренцію за клієнтів, частина – спрямовується на кредитування, і ще частина розміщується в ОВДП. Нещодавно Міністерство фінансів опублікувало рейтинг первинних дилерів за обсягами придбання ОВДП за І півріччя – ОТП Банк в ньому на третьому місці (у списку є і державні, і приватні банки). Серед банківських установ з приватним капіталом ми на першій сходинці. Зросли й інвестиції наших клієнтів – фізичних осіб у цінні папери – майже 7 млрд грн в еквіваленті у І півріччі 2025.
Що наразі найбільше заважає кредитуванню економіки?
— Основний фактор – війна. Маємо дуже ослаблений попит на кредитування від реального бізнесу.
Разом з тим, є два основні типи незадоволених запитів на кредити. Перший тип – великі проєкти, умовно фінансування вітрових електростанцій, де мова йде про десятки мільйонів доларів. Другий тип – бізнеси, що працюють на прифронтових територіях. Дуже часто оцінка їхньої застави та потенційні ризики її руйнування не дозволяють таким бізнесам брати кредити.
Що банки роблять у відповідь? Під великі проєкти наразі маємо перші приклади консорціумного кредитування – Укргазбанк, Ощадбанк і ПУМБ об’єднались для фінансування енергетичного об’єкта ДТЕК. Щодо кредитування прифронтових територій – має передусім бути ухвалений закон про страхування воєнних ризиків.
У чому основна проблема фінансування великих проєктів? Грошей же у банків достатньо.
— Мова йде про великі суми. У кожного банку є ліміти на одного позичальника. З одного боку, у банків багато ліквідності, з іншого – капітали банків не настільки великі, щоб кредитувати масштабні інфраструктурні проєкти.
Про які суми мова йде?
— Десятки мільйонів доларів. Але в цілому портфель гривневих корпоративних кредитів зростає – річні темпи в квітні досягли майже 29%. Частка малого і середнього бізнесу в загальному корпоративному кредитному портфелі банків України – 60%. Це свідчить, що кредитування великого бізнесу має великий потенціал (після зниження воєнних ризиків).
Чи правильно я розумію, що банківська система досі (четвертий рік від початку повномасштабної війни) намагається знайти варіанти кредитування прифронтових територій? Чи може взагалі бути знайдене якесь рішення щодо кредитування цих регіонів?
— Я думаю – так. За умови співпраці з державою. Якщо проблема настільки суттєва, то включаються державні механізми і знаходяться рішення, у тому числі державні гарантії.
Тут питання в іншому – у наявності наративу, що банки не кредитують. Але коли ми говоримо про те, що кредитний бізнес банку зростає на 30% за рік, то що це означає: ми кредитуємо чи ні? Інший приклад: 18 млрд грн кредитів, виданих банками на енергетичні проєкти.
Співвідношення банківських кредитів до ВВП в Україні скоротилося з 19,2% наприкінці 2022 року до 15,1% у 2023-му і до 12% у 2024 році. А, наприклад, у лідера за цим показником в ЄС – Франції – це співвідношення становить 213%. Яким ви бачите оптимальний показник кредитування економіки України?
— Цю цифру – щодо відношення обсягів кредитування до ВВП – нещодавно оприлюднили самі банкіри. Але ця цифра – результат підрахунку за формулою ділення, де в чисельнику знаходиться об’єм кредитування економіки, а в знаменнику – обсяг ВВП. Давайте подивимось на структуру ВВП України – як вона змінюється з 2021 року. Можемо констатувати збільшення частки держави у ВВП. Отже, якщо частка держави у ВВП зростає, а банки кредитують державу за рахунок ОВДП, то чи не означає це збільшення проникнення кредитування у ВВП?
Є ще інший показник – частка ліквідності банківської системи до ВВП. Згідно з цим показником, наразі банки в Україні направляють на кредитування 53% своєї депозитної бази. До прикладу, в Польщі цей показник складає 56%, а в Угорщині – 58%.
Так, було й більше. У 2021 році 86% отриманих на депозити коштів українські банки роздавали у вигляді кредитів. З іншого боку, у нас зараз немає іпотеки – 0,37 – 0,4% від ВВП. І весь цей портфель на свій баланс має викупити Українська фінансова житлова компанія (Укрфінжитло). Комерційної банківської ж іпотеки практично немає – Укрфінжитло займає 80% ринку.
Щодо до іпотеки – її майже не було і до війни. Чому я зараз маю бути оптимістом щодо іпотеки?
— Є два основні фактори, що впливають на розвиток іпотеки: ціна і прозорість ринку забудовників. Згідно з нашим дослідженням, якщо ставка за іпотечним кредитом вище 9% річних, то іпотека практично не розвивається. Потрібно знайти варіанти, як досягти такого рівня ставок.
Перший гарний приклад доступної іпотеки – державна програма "єОселя". Укрфінжитло, яке є оператором цієї програми, наразі хоче залучити до її фінансування якомога більше міжнародних донорів, щоб збільшити спроможності видавати іпотечні кредити.
З іншого боку, банки також готові видавати субсидійовану іпотеку, з частковою компенсацією процентної ставки за рахунок власних коштів. Джерелом коштів для компенсації можуть бути фонди міжнародних партнерів.
А навіщо це міжнародним партнерам? Як можна їх зацікавити?
— У світі є організації, які допомагають економікам, що знаходяться в тяжкій ситуації. Наприклад, зараз в ОТП Банку діє програма від ЄБРР – ми пропонуємо кредити з можливістю часткової компенсації їхньої суми, якщо підприємства вкладають кошти у "зелені" технології чи енергоефективну техніку. Донором грантових коштів по програмі виступає Європейський Союз у межах ініціативи EU4Business. Розмір кешбеку може досягати від 10% до 30% від профінансованої вартості. Міжнародні організації на цьому нічого не зароблять, але це стимулює перехід на більш "зелену" економіку, що має довгостроковий позитивний ефект для всіх економічних акторів. Так само будь-які кошти, що зараз приходять від міжнародних партнерів, включають вимоги щодо стандартів сталого розвитку, так званих ESG.
Чи є у вас програми фінансування відбудови об'єктів, зруйнованих внаслідок воєнних дій? Які плани?
— Все, що у нас працює, це проєкти у співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку і Міжнародною фінансовою корпорацією. Ці програми націлені більшою мірою на релокований і ветеранський бізнес, програми стимулювання бізнесів, започаткованих жінками. Але якоїсь всеосяжної програми відбудови немає.
Про розвиток бізнесу і конкурентів
Складається враження, що від початку війни українці почали купувати більше дорогих авто. Чи це так? Що буде далі з автокредитуванням?
— Є декілька аспектів цього питання. Сукупно авторинок в Україні зменшився – на 34% з 2021-го по 2024 рік. У той час як ринок преміального сегменту майже не змінився в об’ємі. Люди не стали багатше жити і більше купувати дорогих авто. Але на тлі загального зменшення об’єму авторинку частка преміальних машин збільшилась.
Ми живемо в Києві, куди зараз переїхало дуже багато людей з інших регіонів. Якщо люди переїжджають до Києва чи Львова, то це вже свідчить про те, що вони мають засоби для цього. Звідси і відповідне враження, бо ці люди більш заможні.
Більше того, багато дорогих машин на українських номерах з’явилося у європейських столицях, наприклад, у Варшаві. Інколи навіть люди їх купують в Україні за гривню, щоб використовувати за кордоном.
А навіщо?
— Таким чином українці отримують актив для використання за кордоном, розраховуючись в гривні. Є ще одна відчутна тенденція. Ринок нових автомобілів зменшився, у той час як ринок авто з пробігом збільшився.
Фокус ОТП Банку – на кредитуванні автомобілів з пробігом. Це більш масовий сегмент, оскільки автомобіль зараз – це вже не розкіш, а спосіб забезпечення безпеки.
Ви стали технологічним партнером для фінкомпаній RozetkaPay і NovaPay. Розкажіть, який тут бізнес?
— Так чи інакше, у фінансових компаній має бути обслуговуючий банк, який проводить кліринг їхніх розрахунків. ОТП Банк є основним банком-партнером цих компаній. Ми шукали нові шляхи, як запустити правильний диджитальний продукт, який би відповідав значному сегменту ринку. І мені здається, що це було правильним рішенням – бути кліринговим банком – партнером RozetkaPay і NovaPay.
Що ми даємо цим компаніям? У першу чергу, це стабільність і надійність банку з іноземним капіталом. Плюс – надаємо високотехнологічне диджитальне рішення, що задовольняє їх за швидкістю обробки платежів, навантаженню тощо.
Тобто ви проводите їхні платежі, а вони забирають ваших клієнтів?
— У будь-якому разі, від того, що ОТП Банк не буде проводити їхні платежі, вони не зупиняться. При цьому ми як банк конкуруємо з ними за клієнтів.
Говорячи про іноземні фінтехпроєкти, такі як Revolut, маємо розуміти: якщо ми йдемо в Європу, то рано чи пізно Revolut буде в Україні. Але так само кожен з українських банків повинен мати право виходити на ринки Європи і запускати там свої фінтех рішення.
Знаючи, наскільки українські банки більш технологічно просунуті, ніж європейські, це має дати українським банківським установам високий потенціал для розвитку.
А чи чекають в Європі наші фінтехпроєкти?
— Це буде досить жорстка конкуренція.
Але повертаючись до питання конкуренції за клієнта в Україні варто зазначити, що основними нашими конкурентами є банки, а не маркетплейси. Згідно зі стратегією на 2025 рік, за кредитним портфелем ОТП Банк має зрости більше, ніж інші банки з іноземним капіталом.
Про приватизацію держбанків
Майбутня поява поштового банку – наскільки це виправдано, на вашу думку?
— Створення банку, якому будуть надані певні преференції заради обслуговування клієнтів на прифронтових територіях, у сільській місцевості, людей з інвалідністю – це величезний плюс.
Питання, яке мене турбує – це буде ще один державний банк. Якщо такий банк дійсно потрібен, то давайте його створювати. Але, можливо, у такому разі варто запустити приватизацію іншого державного банку?
Якого?
— Це мають вирішувати акціонери.
Ще наприкінці січня 2024 року заступник міністра фінансів Юрій Драганчук заявляв, що уряд готується до продажу двох державних банків, на які вже нібито тоді були потенційні покупці. Мова йшла начебто про Укргазбанк та Сенс Банк. Відомо, що ОТП Банк розглядав можливість участі в приватизації державного банку. Чи розглядає зараз ОТП таку можливість?
— Зараз ми не розглядаємо таку можливість, оскільки заявлені свого часу таймлайни прострочені. Крім того, було вже не одне інтерв’ю з боку офіційних осіб про те, що найближчим часом приватизації не буде.
Можливо, на банківському ринку є непублічна інформація про можливу підготовку до приватизації якогось із держбанків?
— Я нічого подібного не чув. Думаю, що існує певна пересторога щодо того, якою може бути реальна ціна банку і скільки інвесторів можуть цим зацікавитися.
Мені здається, що "лакмусовим папірцем" буде IPO, яке запланував "Київстар" в Нью-Йорку. Це продемонструє реальне відношення інвесторів до України і дасть розуміння, як формується ціна та наскільки інвестори готові платити за український прибутковий актив.
Але ще рік тому ви розглядали можливість участі в приватизації держбанку?
— OTP Group постійно купує і перебуває у пошуку об’єктів для купівлі на різних ринках. На зборах акціонерів у 2023 році президент Групи заявив, що як тільки в Україні почнеться приватизація, OTP готова бути частиною цього процесу.
Джерело: delo.ua (Фінанси)
