Валютна лібералізація. Що змінюється для бізнесу? Розповідає очільник Нацбанку Андрій Пишний

11 серпня 2025 р. 13:19

11 серпня 2025 р. 13:19

Бізнес-конференція Forbes Agro : відкрийте для себе нові агроінновації та інвестиційні можливості — купуйте квиток прямо зараз!

До 25.08 діє спеціальна ціна.

Нові помʼякшення валютних обмежень почали діяти з 6 серпня. Послуговуючись термінологією президента США Дональда Трампа, ці 74-ті за ліком зміни до постанови № 18 ми можемо назвати «Великим чудовим лібералізаційним пакетом».

Цей пакет великий швидше за кількістю заходів (їх одразу 11), а не за масштабом можливого впливу на міжнародні резерви та валютний ринок. Навпаки, ми намагалися структурувати його так, щоб ті реальні нові можливості, які отримують економічні агенти, не провокували значного тиску на міжнародні резерви. Нам це вдалося. І це перша причина, через яку ми цей пакет називаємо чудовим.

Друга причина – послідовність. Пакет у цілому та кожний його окремий захід повністю відповідає нашій Стратегії . Він послідовно розширює можливості бізнесу, зокрема за тими напрямами, за якими ми вже розпочали помʼякшення. Водночас заходи враховують пріоритети, які ми чуємо від бізнесу.

Третя причина, чому цей пакет чудовий – його інклюзивність. Він структурований так, що в ньому майже кожен учасник бізнес-спільноти може знайти щось для себе. Не має значення, чи це великий бізнес, чи малий; економічним агентом рухає інтерес мати валютну ліквідність за кордоном чи захеджувати валютні ризики; йдеться про приватний чи про державний інтерес.

Тобто в цьому пакеті реалізовано принцип win-win, коли вигоду отримують усі.

Чотири основні зміни

Дозвіл на репатріацію дивідендів за 2023 рік — одна з найочікуваніших змін.

Ми розширили часовий період, за результатами роботи в якому компанії можуть репатріювати дивіденди. До 6 серпня це був період з початку 2024 року. Після 6 серпня – з початку 2023 року.

Загальний ліміт для таких операцій – незмінний. Це €1 млн в еквіваленті на місяць. Тож і тиск на резерви обмежений.

Чому це важливо? У тих, хто залишається в Україні в період війни та працює на українську економіку, має бути можливість отримати принаймні частину прибутків. У перспективі ці зміни сприятимуть підвищенню довіри іноземних інвесторів до нашої країни та залученню нових інвестицій.

Цим кроком НБУ фактично сигналізує, що ми лишаємося в грі, продовжуємо помʼякшувати обмеження і наш рух є послідовним.

Хеджування валютних ризиків. По-перше, НБУ дозволив клієнтам продавати валюту банкам за гривні на умовах «форвард» не лише з поставкою валюти, але й без її поставки.

По-друге, і ця зміна більш довгоочікувана, юридичні особи та ФОП можуть не лише продавати, а й купувати валюту в банків на умовах «форвард» з поставкою. Але тут є і запобіжник – банк може проводити такі операції лише в межах суми, яку він викупить на умовах «форвард» в інших клієнтів.

Чому це важливо? В Україні діє керована гнучкість курсу, тобто курс гривні до долара постійно змінюється . До того ж в останні місяці курс долара до євро є дуже волатильним. Бізнесу потрібно хеджувати валютні ризики, щоб мінімізувати втрати.

Ми відреагували на це та створили умови, щоб бізнес міг захиститися від валютних ризиків. Так, поки що такі операції можна проводити лише в межах «лічильнка». Але варто запастися терпінням, це лише перші кроки.

Підтримка ювелірної галузі. НБУ дав можливість реалізаторам ювелірної продукції (юридичним особам та ФОП) купувати банківські метали . Умови:

• щомісячний ліміт – 1/12 від сукупного обсягу проданих такою компанією ювелірних виробів у роздрібних мережах у 2021 році;
• наявність договору про передавання банківських металів виробнику ювелірних виробів та документів, що підтверджують передавання металу виробнику у попередні періоди.

Чому це важливо? Наші зміни спрямовані на детінізацію ювелірної галузі. На зменшення закупівель в «тіні» .

Ювелірна галузь активно розвивається, оскільки попит на її продукцію є навіть під час війни . Сировиною для цієї галузі є банківські метали, які одночасно є і валютною цінністю . Тому в питанні ювелірної галузі нам треба було діяти «ювелірно». Ми виписали норми таким чином, щоб розширити підприємствам галузі доступ до металів як сировини й водночас убезпечитися від купівлі металу для спекулятивних або ж інших, не пов’язаних із виробництвом, цілей.

Ще у 2024 році ми дозволили виробниками ювелірної продукції купувати банківські метали . Після цього ми активно комунікували з представниками галузі й дійшли висновку, що значна частина продукції виробляється за давальницькими схемами. Це, коли не виробники купують метали як сировину, а торговці. Власне, таку бізнес-модель ми врахували в новому помʼякшенні.

Стимулююча валютна лібералізація. Найвагоміша зміна – компанії зможуть переказувати більше грошей за кордон, якщо перед цим перерахували аналогічну суму на потреби Збройних сил України.

Доступні операції, які компанії можуть здійснювати понад обмеження – ті ж самі, що і для інвестиційного ліміту . Включно з репатріацією дивідендів, яку ми додали до переліку з 6 серпня.

Крім дивідендів, це:

• розрахунки за «старий» імпорт ;
• повернення передоплати, отриманої до 23 лютого 2022 року;
• виконання зобовʼязань за «старими» зовнішніми кредитами;
• фінансування закордонних представництв.

Ліміт для таких операцій дорівнює сумі, яку компанія задонатила з 7 липня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку ЗСУ. Коштами з нього розпоряджаються Сили оборони, а НБУ щомісяця звітує про стан рахунку.

Чому це важливо? У цьому кейсі вигоду отримують і держава, і бізнес. Компанії мають додаткові можливості, щоб переказати за кордон кошти, коли це дійсно дуже потрібно. Держава отримує додаткове фінансування оборонки.

Так, на перший погляд, ці можливості для бізнесу коштують не дуже дешево. Але для тих, хто правильно розуміє відповідальність бізнесу і звик без усіляких додаткових стимулів підтримувати наші Збройні Сили, ціна додаткових можливостей навряд чи буде надто обтяжливою.

Важливо, що перекази можуть здійснюватися лише коштом власної валюти, тому вплив на валютний ринок мінімальний.

Я не зупинятимуся детально на всіх змінах, які ми ухвалили, про них можна прочитати в релізі чи постанові .

Кроки до подальшої лібералізації обмежень

По-перше, валютна лібералізація – у фокусі НБУ. Подальша робота так само відбуватиметься за двома напрямами: помʼякшення обмежень на загальних умовах та стимулююча лібералізація.

Таймінг, як і завжди, визначатиметься формуванням передумов – нам потрібно зберігати міжнародні резерви та стійкість валютного ринку. Продовжимо активний діалог з бізнесом, щоб враховувати найнагальніші потреби та узгоджувати їх із нашими можливостями.

По-друге, щоб ми могли й далі лібералізувати обмеження принципово важливо, щоб експортна виручка поверталася своєчасно. Саме тому НБУ у співпраці з урядом постійно вживає заходів, щоб стимулювати повернення експортної виручи в країну та запобігати непродуктивному відпливу капіталу через інші канали.

Ми уважно слідкуємо за тим, щоб валютний нагляд забезпечувався належним чином. Насичення України обсягами валютної виручки та належне ставлення до отриманих можливостей – це у тому числі відповідальність бізнесу.

[email protected]

Економіка