Як українська лаванда з Полтавщини підкорює серця парижан

11 серпня 2025 р. 15:48

11 серпня 2025 р. 15:48

Є на Полтавщині в селі Сасинівка Пирятинсткої громади лавандове поле, про яке знають навіть у Парижі. Не тільки знають, а й охоче купують крафтові вироби з української лаванди. Про ідею створення лавандового поля Scents and Sensations SEEDS розповіла засновниця SAS Lavender Олена Ставнича.

– SAS Lavender – назва незвична для Полтавщини. Має вона якийсь секрет?

– Наш бренд Scents and Sensations в перекладі з англійської « Аромати та Відчуття» коротко називається SAS Lavender . Це перші три літери повної назви, які, до того ж, збігаються з назвою нашого села – Сасинівка. Я не одна в цій справі: коли я вже висадила лаванду на полі, зрозуміла, що це може стати цікавою маленькою справою і що з лаванди можна виготовляти чимало різноманітних продуктів. Але робити все самій було б складно – на той час я працювала в міжнародній компанії й керувала міжнародними проєктами в двох країнах. Тому запросила до проєкту Ольгу Переходу – мою партнерку.

Це навіть складно назвати бізнесом – я кажу, що це проєкт для душі. Можливо, він близький до хобі, але в більшому масштабі. Через війну та інші політичні обставини маю паузу в основній роботі й зараз у пошуку нових міжнародних проєктів. Лавандова справа тримає мене «на плаву» морально і дає крила.

Щодо ідеї – це було суто моє, спонтанне і доволі дивне для багатьох рішення. Мене навіть відмовляли. Ідея з’явилася шість років тому. Сасинівка – це наша рідна земля, спадщина мого чоловіка від бабусі й наше родове місце сили,

Раніше на місці лавандового поля росли картопля і кукурудза. Одного разу вдосвіта я пила каву, милувалася квітучою красою городини й раптом подумала: чому б тут не могла бути лаванда? Це було б так красиво! І ця думка більше не відпускала – адже я обожнюю південь Франції і південні мотиви. Так і з’явилася ідея створення лавандового поля.

– Як виросла лаванда після картоплі, чи були проблеми?

– Мене відмовляли, тому спочатку я вирішила не ризикувати й засадила кущами лише половину землі, щоб подивитися, як вони приживуться після городини. Але лаванда почувалася чудово.

Коли вона вперше розквітла, я зрозуміла: це надзвичайно красиво! Наступного ж року я досадила ще кущів, а потім – ще. Тепер це поле близько 50 соток.

– Що ви зараз виготовляєте з лаванди?

– Дуже багато різного. У гастрономії – цукрова пудра з лавандою, сіль з лавандою, сироп, суміш для випікання «лавандове печиво», оливкова олія, настояна на лаванді методом інфузії. Є три види чаю з лавандою – дуже смачні й популярні.

На плантації пригощаємо гостей «лавандовою» кавою – маємо понад п’ять видів: лавандовий раф, капучино, лате, холодну айс-каву. Є навіть лавандова матча, морозиво та лимонад.

– Чи виготовляєте ви косметику з лаванди?

– Так, маємо красиву й ексклюзивну лінійку: засоби для догляду за тілом, ефірні олії для аромо терапії, так як маємо власну дистиляцію лаванди, як на півдні Фракції. Лаванда з нашого поля – це сировина для виробника косметики: ми надаємо гідролат та ефірну олію, сухі квіти лаванди, а вони виготовляють засоби за спеціально розробленими для нас  рецептами.

Наша гордість – крем для тіла з ефірною олією та гідролатом лаванди й додаванням троянди, а також два види розкішних лавандових гелі для душу. Вони, як і наше мило, з протеїнами шовку дуже популярні у Парижі. Я часто беру продукцію на благодійні заходи посольства України у Франції,  де частину коштів з реалізації передаємо на потреби наших військових. Француженки просто в захваті! Навіть вже з’явилися свої клієнти!

– Можна сказати, що завдяки вашому полю про українську лаванду вже знають у Франції?

– Так, але це лише початок. У Парижі я створила соціальний проєкт « Лавандові історії в Парижі та Україні », який пов’язаний з нашим полем та продукцією. Так популяризую українську лаванду і наш бренд.

Розповідаю, що Україна – це сучасно ікреативно, і навіть у виробництві лаванди ми можемо конкурувати з французами. У самому Парижі лаванди небагато – здебільшого її знають лише з півдня Франції. І для багатьох відкриття, що її можна їсти, використовувати, як спецію і що це смачно.

Мій проєкт також об’єднує українок у Франції і – ми зустрічаємося на тематичних заходах, дегустуємо лавандові страви та напої і знайомимося ближче з нашою продукцією. А ще тепер мене запрошують у колаборації навіть власники маленьких кафе в Парижі.

– Як давно стартував туристичний напрямок на вашому полі?

– Цьогоріч – п’ятий рік. Коли я вперше побачила, як розквітла лаванда, зрозуміла: потрібно робити ставку не лише на продукцію, а й на туризм.  Наступного ж року збудувала альтанку і лавандовий будиночок – він служить кав’ярнею, міні-магазином і фотостудією. Зараз на плантації навіть можна зупинитися на ніч.

Війна зіпсувала наші плани: хотіли розвивати зелений туризм, розширювати поле та виробництво. Але навіть зараз у нас є все – альтанка, кав’ярня, тераси, місце для відпочинку, вулики та мед. А ще ми продовжуємо працювати і створювати красу навколо себе! Приймаємо гостей, проводимо пікніки,  музичні та художні вечори,  майстер класи і лавандові дегустації!

Людмила Калита, SEEDS

Економіка