Вільна агроторгівля: хаос чи життя за правилами?

13 серпня 2025 р. 17:03

13 серпня 2025 р. 17:03

На тлі переформатування глобальної торгівлі та через об’єктивні обставини фактично єдиний козир Україн и — продовольство.

2024 року експорт з України в грошовому вимірі — понад 41 млрд дол., в якому 24,5 млрд дол. (або майже 60%) припадає на аграрну продукцію. Основні статті агроекспорту товарів 2024-го: соняшникова олія — понад 5 млрд дол., кукурудза — 4,9 млрд, пшениця — 3,68 млрд; соя — 1,29 млрд, шрот соняшниковий — більш як 1 млрд, м'ясо птиці — 945 млн, цукор — 408 млн, олія соєва — 311 млн дол. тощо.

Тож фундаментом валютних надходжень більш як наполовину є продукція АПК, тому питання вільної торгівлі — ой яке чутливе.

Безумовно, безліміт до ринку ЄС протягом останніх трьох років розслабив кмітливих підприємців, — 5 червня 2025 року, коли фінішував торговельний безвіз , окремі добродії виглядали подекуди навіть розгубленими. Дехто досі не оговтався, адже навіть позиції в Африці за цей час просіли.

Нічого вічного не буває. Відповідно, оглянувши вмиті дощем соняшники та отримавши по 8 тонн пшениці з гектара, треба міркувати: хто, як, чим, із ким торгуватиме, зважаючи на війну, політику, відсутність безпеки морських шляхів.

Не Євросоюзом єдиним

Побіжний огляд усіх перемовин щодо торгівлі, особливо міжнародної, свідчить: довго, складно, напружено. Залежить від суми угоди й непримиренності позиції переговорників.

Поточне літо демонструє: перепалки та взаємні погрози рано чи пізно завершуються, і от нарешті є рамкова угода про митні тарифи між ЄС і США . Було ж зрозуміло від початку: допоки ЄС не вирішить усіх питань із США та не отримає гарантій заокеанських партнерів, Україна буде наприкінці списку. І завжди погоджуватиметься на умови Європи.

Мовою цифр виглядає так: ЄС є найбільшим торговельним партнером України з часткою понад 50% торгівлі товарами 2024 року. Україна лише 16-та у списку торговельних партнерів ЄС. Наш шматочок — 1,3% від загального обсягу торгівлі товарами ЄС 2024-го.

Це вони для нас — омріяний ринок, ми для них — ситуативна вигода залежно від того, яким буде урожай основних сільгоспкультур, якою буде кон’юнктура світових ринків.

Так чи інакше, Україні своє робити. Треба навчитися врахування власних інтересів і вміння переконувати партнерів.

Якщо глянути на ретроспективу, то міжнародні домовленості щодо агро ніколи не давалися Україні просто. Згадаймо, як вступали до СОТ і десять років прописували пункти розділу «Сільське господарство». До слова, учасники тих перемовин у неформальних розмовах зізнаються, що не зуміли тоді відстояти кращі умови для перспективних статей експорту.

Переговори з ЄС щодо вільної торгівлі тривали менше по часу, але зі схожою затятістю. (Угода про асоціацію між ЄС та Україною, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВ ЗВТ, або DCFTA), була узгоджена між 2007 і 2011 роками, підписана 2014-го, почала діяти з 2016-го, 2021 року сторони мали її переглядати.)

Скасування АТМ: хто винен?

Початок великої війни 2022-го продемонстрував унікальну емпатію ЄС : він надав Україні виняткові інструменти односторонньої лібералізації торгівлі у формі автономних торговельних заходів (ATM).

Європа добровільно миттєво відчинила вікна, двері, ворота, кордони на знак підтримки. Але т имчасово — це ключове слово.

АТМ — безпрецедентний повний торговельний безвіз для українського агро — діяли з 4 червня 2022-го, двічі продовжувалися до 5 червня 2025 року. 30 червня Єврокомісія завершила переговори з Україною щодо перегляду DCFTA та нової угоди.

Шукати винних у припиненні АТМ сенсу немає, однак шкода, що офіційний і бізнесовий Київ не оцінив шляхетності жесту Брюсселя та не усвідомив усіх переваг безплатного доступу до 27 ринків.

Після першого тривожного дзвіночка (протести польських фермерів і розсипане зерно на початку 2023 року) Україна не ініціювала обговорення оновлення DCFTA, як це планувалося від самого початку.

Ідея про перегляд умов DCFTA (стаття 29 Угоди про асоціацію Україна—ЄС) прозвучала ледь не на фініші дії АТМ.

Конструктивний діалог із прикордонними країнами, що мають сильні позиції в рослинництві, взагалі відсутній як такий. Навіть нині.

Тож не дивно, що 5 червня 2025 року українським експортерам замість світлого шаттла з написом Welcome (що курсував з червня 2022 року за ініціативи ЄС) запропонували повернутися до загального «вагончика метро». Ледве встигли: двері мало перед носом не зачинилися.

Принципово ЄС та Україна домовилися про основні моменти вільної торгівлі на майбутнє. Оновлена угода передбачає три ключові моменти.

Україна повинна привести власні стандарти до відповідних стандартів ЄС, особливо що стосується утримання тварин, використання ветпрепаратів.

Окремі країни ЄС можуть обмежувати поставки з України, не чекаючи рішення Європейської комісії.

Нові домовленості повністю враховують чутливі сегменти: цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза, мед.

І квоти повертаються. На 40 товарних позицій.

Зустрічні зобов’язання

Одночасно з оновленими квотами, які отримала Україна від ЄС, ми ще й узяли на себе зобов’язання.

Україна в рамках DCFTA встановила тарифні квоти для трьох видів товарів (м’яса свинини, м’яса птиці та напівфабрикатів із м’яса птиці, цукру) і передбачила додаткові тарифні квоти для м’яса птиці та цукру. Отож в історії з цукром домовленості такі: була квота 40 тис. тонн, тепер в Україну може заїхати 100 тис. тонн made in EU. Крім цукру, маємо: м’ясо свинини — було 10 тис. тонн/рік, оновлений варіант — 45 тис. тонн, м’ясо птиці — було 10 тис. тонн, стало — 120 тис. тонн/рік.

Отже, можемо зробити припущення: питома частка західних продуктів на полицях вітчизняних магазинів зростатиме, а нарікання локальних виробників лунатимуть гучніше.

Україна зобов’язалася також не тільки збільшити квоти на свинину, птицю, цукор, а й зменшити або скасувати мита на інші продукти для країн ЄС.

Ринок ЄС нагадує метро в години пік. Тут штовхаються: боком, спиною, натиском, вмовлянням кожен хоче потрапити всередину та зайняти зручне місце, в тому числі й Україна.

Чому, маючи майже два десятки угод про вільну торгівлю, які охоплюють ринки 47 країн світу із понад 800 мільйонами споживачів, ми так вчепилися в ЄС?

Усе просто. Ринки країн ЄС, якщо дивитися на світовий ринок, — найбільш ліквідні з погляду ризиків експорту, логістики, фінансів.

Довідка ZN.UA

Агроекспорт на ринки ЄС зріс з 6,9 млрд євро 2021 року до 13 млрд 2022-го. На тлі протестів фермерів скоротився до 11,8 млрд євро 2023 року. Знову перевищив 13 млрд євро 2024-го. Частка ЄС у вітчизняному експорті сільгосппродукції досягла 52,4%.

До слова, ЄС має 44 угоди про вільну торгівлю і тільки на митних зборах заощаджує 24 млрд євро щороку. Це як наш увесь агроекспорт за минулий рік. Можете уявити собі тісняву?

Не панікувати, а працювати

Євросоюз, акцентуємо, пообіцяв торговельне фінансування, аби підтримати відновлення позицій України на ринках Азії та Африки. Цією опцією треба скористатися.

Нещодавно Єгипет та Україна домовилися про заходи стимулювання торгівлі ключовими товарами, в тому числі зерном і соняшниковою олією. Україна хоче створити в Єгипті продовольчий хаб.

Якщо вірити інформації Держспоживслужби, то цього року Україна відкриє для себе нові можливості щодо торгівлі продовольством із багатьма країнами світу. Станом на середину літа вже є доступ до дев’яти ринків.

Зокрема, Канада надала можливість постачати столові яйця та яблука (а ви думаєте, чому яблука в магазинах по 100 грн/кг). М’ясо птиці може постачатися в Оман, Албанія відкрила ринок для яєць, Китай готовий купувати український горох.

Україна веде перемовини за двома сотнями продовольчих позицій. З погляду географії, мова про країни Африки та Перської затоки. Навіть розпочали діалог зі США (пам’ятаєте їхню кризу на ринку яєць). Україна проговорює можливості експорту продукції для промпереробки.

Також працюємо з Індією та Індонезією по молочці. Ще є шанси вийти по м’ясу птиці та борошну в Китай.

Переговори тривають. Хоча складнощі теж є. М’ясо птиці до Японії ніяк не потрапить, бо вони єдині у світі, хто досі забороняє поставки після спалаху пташиного грипу (жовтень 2021-го). Японці вважають, що Україна не контролює епізоотичної ситуації по всій своїй території.

Коли чекати нові домовленості

Шлях підписання оновленої угоди з ЄС буде тернистим, адже з Брюсселя вже прийшли погані новини.

Прикордонна п’ятірка: Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина — виступили проти проєкту оновленої угоди. Зокрема, їх не влаштовують пункти по малині, ріпаку, яких забагато в ЄС. По цукру та меду також є нюанси.

Про фінанси теж не забули. Польща продовжує вимагати створити спецфонд для фермерів ЄС як компенсатор можливих втрат, спричинених надмірним імпортом з України.

Збалансувати терези

Завдання Єврокомісії — вирівняти та стабілізувати ситуацію, балансуючи при цьому між інтересами 27 суб’єктів і підтримкою України.

Завдання Києва — торгувати, адаптувавшись до нової торговельної реальності, шукати партнерів і території, де діють прийнятні правила торгівлі.

Окрема порада — зосередитися на подоланні нетарифних бар’єрів, особливо малим і середнім компаніям. Підприємці кажуть, що для ефективного переходу до стандартів технічного регулювання ЄС Україні потрібно забезпечити достатню кількість лабораторій і сертифікаційних центрів. Поки їх катма: їздимо в Польщу...

Економіка