Рахунки українців у 119 країнах під прицілом. Чим загрожує обмін податковою інформацією, який відбудеться у вересні?

14 серпня 2025 р. 15:57

14 серпня 2025 р. 15:57

ДПС вже вдруге отримає дані про рахунки резидентів України за кордоном. Якщо на таких рахунках більше 250 тис. дол., які не задекларовані, доведеться сплатити не лише податки, а й штрафи.

Державна податкова служба (ДПС) продовжує шукати приховані накопичення та доходи українців. І в цьому активно допомагають податкові органи інших країн, які є учасниками системи CRS.

Нагадаємо, що CRS (Common Reporting Standard) – це міжнародний стандарт обміну податковими даними, до якого станом на серпень 2025 року приєдналося 119 юрисдикцій . Україна стала учасником системи CRS у 2023 році, а перший обмін даними вона провела восени 2024 року.

Тоді ДПС отримала інформацію про закордонні рахунки громадян України від 50 країн-партнерів , а у відповідь надіслала дані про рахунки іноземців, які відкриті в українських фінустановах, до 51 юрисдикції .

Другий обмін даними за стандартом CRS заплановано на осінь 2025 року. На цей раз ДПС має намір отримати дані про рахунки українців від усіх країн, які приєдналися до CRS.

Як працює автоматичний обмін податковою інформацією?

Стандарт CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки між державами, які приєдналися до Багатосторонньої угоди про CRS.

Безпосередньо алгоритм обміну виглядає так:

Перший обмін, який провела Україна, охоплював дані про рахунки українців за кордоном за період із 1 липня по 31 грудня 2023 року .

Другий обмін, який відбудеться у вересні 2025 року, міститиме інформацію про рахунки за весь 2024 рік.

Які країни входять до CRS?

Як уже було сказано вище, до системи CRS приєдналося 119 держав. Серед них фактично всі країни Євросоюзу, Великобританія, Канада, Австралія, деякі країни Латинської Америки та Африки (Аргентина, Бразилія, ПАР) та держави Середнього Сходу і Азії (ОАЕ, Катар, Китай, Індія).

Повний список країн CRS розміщено на офіційному сайті ДПС .

Які дані потрапляють до міжнародного обміну інформацією?

Стандарт CRS охоплює велику кількість фінансових установ, які повинні надавати дані про рахунки своїх клієнтів до податкових органів .

До них входять:

• Комерційні банки;
• Кастодіальні установи, що обслуговують рахунки у цінних паперах;
• Кредитні спілки;
• Оператори платіжних послуг та емітенти електронних грошей;
• Компанії з управління активами (КУА), корпоративні та пайові інвестфонди;
• Фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю та управителі цих фондів;
• Недержавні пенсійні фонди, адміністратори та управителі активами НПФ;
• Компанії зі страхування життя.

У обмін інформацією потрапляють практично всі види рахунків – поточні та депозитні, рахунки у цінних паперах, паї в інвестфондах, страхові рахунки та пенсійні накопичувальні рахунки (крім тих, для яких передбачено пільгове оподаткування).

Що стосується відомостей про кожного окремого власника рахунку, то ДПС "бачить":

• ПІБ власника рахунку, його дату народження, адресу реєстрації/проживання;
• Індивідуальний ідентифікаційний номер платника податків (ІПН);
• Реквізити рахунку (його номер) та валюту рахунку;
• Відомості про фінансову установу, де було відкрито рахунок (назва, місце реєстрації тощо);
• Поточний баланс рахунку та нараховані/виплачені відсотки, дивіденди.

Важливо: інформація про рух коштів за рахунками (поповнення, зняття, перекази) податковій недоступна.

Навіщо потрібна система CRS в Україні?

Міністерство фінансів опублікувало роз'яснення , в якому повідомило, що участь України у міжнародній системі обміну інформацією про фінансові рахунки сприяє створенню більш прозорого податкового середовища та є частиною зобов'язань України у процесі інтеграції до ЄС.

Крім того, доступ до інформації про закордонні рахунки українців за стандартом CRS дозволить:

Що означає CRS для звичайних платників податків?

До першого обміну фінансовою інформацією CRS між країнами потрапили рахунки, баланс яких перевищував 1 млн дол. До речі, податковий комітет парламенту повідомив, що ДПС вже має відомості приблизно про 500 тис. закордонних рахунків українців.

У другий обмін буде включено інформацію про рахунки вартістю менше 1 млн дол. Але тут є важливий нюанс: згідно з нормами Податкового Кодексу, в умовах військового стану відомості про рахунки, баланс яких не перевищує еквівалент 250 тис. дол., не можуть бути використані для нарахування податкових зобов'язань.

Тому якщо резидент України має рахунки за кордоном номіналом до 250 тис. дол., ДПС пред'явити їх власнику нічого не зможе.

На всіх інших платників податків можуть чекати досить неприємні наслідки.

Якщо згадати роз'яснення Мінфіну, одна з цілей угоди щодо обміну податковою інформацією – виявляти незадекларовані доходи . Це означає, що ДПС, отримавши дані за стандартом CRS, проводитиме перевірку рахунків і з'ясовуватиме, чи задекларував їх власник ці кошти та отримані доходи, і чи сплатив він з них податки.

У разі зафіксованого ухилення від сплати податків, ДПС має право нарахувати податок на доходи фізосіб (ПДФО) за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 5%. Крім того, може загрожувати штраф у розмірі 10-50% несплаченої суми податків та штраф у сумі до 1020 грн за неподання податкової (щорічної) декларації.

Швидше за все, подібні податкові наслідки поки не будуть масовим явищем. Але з великою ймовірністю ДПС із 2026 року досить часто почне використовувати міжнародний обмін інформацією як ще один інструмент для пошуку резидентів України, які ховаються від сплати податків .

Економіка