Нафтова залежність на мільярди: чому Угорщина та Словаччина не відмовляються від "Дружби"

27 серпня 2025 р. 11:19

27 серпня 2025 р. 11:19

• Угорщина та Словаччина не змогли відмовитися від російської нафти, а їхня залежність тільки зросла.
• Обидві країни заплатили Росії за нафту 5,4 мільярда євро з 2022 року, а постачання нафти через нафтопровід "Дружба" залишається основною для них.
• Росія може втратити до 50 мільйонів євро щодоби у разі зупинки всіх напрямків нафтопроводу "Дружба".

Відомо, що до введення санкцій та скорочення імпорту нафти Росія транспортувала до країн ЄС через нафтопровід "Дружба" близько 60 – 70 мільйонів тонн нафти на рік.

Натомість після введення санкцій у червні 2022 року постачання нафти в питаннях нових контрактів, технологій та обладнання для видобутку обмежилися. Крім того, компанії, які були залучені до проєктів трубопроводу також підпали під санкції.

Утім, деяким європейським країнам попри обмеження дозволили купляти російську нафту, пояснюючи це тим, що вони не мають виходу до моря, зокрема йдеться про Угорщину та Словаччину. А однією з умов такого винятку було поступове зменшення залежності від енергоресурсів.

За 3 роки повномасштабної війни ці країни так і не змогли відмовитися від нафти Росії. Крім того, вони не лише не відмовилися, але й наростили ще більшу залежність.

24 Канал дізнався чому Угорщина та Словаччина не можуть відмовитися від російської сирої нафти, які кошти платять країни Росії за це та чим погрожують Україні через удари по нафтопроводу "Дружба".

Як Угорщина та Словаччина продовжують купляти російську нафту?

У розмові з 24 Каналом експерт з енергетики Володимир Омельченко пояснює, що крім Угорщини та Словаччини, від заборони звільнялися Болгарія, Австрія та Чехія. Утім, ці країни змогли диверсифікувати поставки нафти, а решта – ні.

Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова, експерт з енергетичних питань

Угорщина та Словаччина не відмовилися від російської нафти, тому що не хотіли. Річ у тім, що у російських поставках нафти прихована корупційна складова, що пов'язана з найближчими особами до урядів цих країн, тому вони мають особисту зацікавленість отримувати російську нафту.

Омельченко запевняє, що не дарма ці країни блокують санкції проти Росії, а ще блокують постачання зброї Україні та не підтримують її вступ до ЄС.

У які країни через нафтопровід "Дружба" постачається нафта

Наразі "Дружба" ключовий маршрут постачання російської нафти до європейських країн, зокрема Угорщини, Словаччини та Чехії, які купляти в середньому від 4 до 6 мільйонів тонн нафти щороку.
Тож найбільшим покупцем російської нафти у період 2023 – 2024 років була Словаччина (5 – 6 мільйонів тонн нафти).

Цікаво! Омельченко нагадує, що схожа схема з постачання енергоресурсів колись була в Україні з "РосУкрЕнерго", яка займалася перепродажем природного газу на території України, а також Східної та Центральної Європи.

Скільки Росія заробляє від продажу нафти?

• Як зазначають в Politico , від початку повномасштабної війни в Україні, Угорщина збільшила свою залежність від російської сирої нафти до 86%, а Словаччина залишається на майже 100% залежною від російських поставок.
• В аналізі Центру вивчення демократії та Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) йдеться про те, що ці дві країни від 2022 року заплатили Кремлю за нафту 5,4 мільярда євро – на сьогодні цих коштів вистачить для того, щоб оплатити вартість 1 800 ракет "Іскандер-М".
• Посилаючись на анонімне джерело, що дотичне до нафтової галузі, пише Bloomberg , лише у липні цього року Росія експортувала до Угорщини близько 436 тисяч тонн нафти й близько 356 тисяч тонн до Словаччини.
• Такі показники свідчать про збільшення поставок порівняно з початком 2024 року.

Чи є альтернатива для нафтопроводу "Дружба"?

Енергетичний експерт Сергій Куюн розповідає для 24 Каналу , що до повномасштабного вторгнення корпорація MOL, якій належать ключові угорські та словацькі НПЗ, заявляла, що може переключитися на неросійські джерела постачання сирої нафти, зокрема на Адріатичний нафтопровід.

Директор "Консалтингової групи А-95"

Однак на сьогодні риторика різко змінилася й альтернативних шляхів чомусь вже немає.

Насправді для Угорщини та Словаччини є чимало маршрутів, якими можна замінити залежність від російської нафти, але крім цього з ними пов'язані ще й деякі проблеми:

• Адріатичний маршрут

Відомо, що Адріатичний трубопровід, що має назву JANAF, проходить через Хорватію. Він здатен транспортувати до 14 мільйонів тонн нафти на рік.

Угорщина використовує цей маршрут лише на 20% потужності . Річ у тім, що задовольнити весь попит обох країн він не може.

Крім того, ще однією причиною відмови країн від цього маршруту є високі тарифи за транзит, адже в Хорватії розпочали модернізацію 80-кілометрової ділянки нафтопроводу.

• Український маршрут через Одесу

У цій ситуації йдеться про забутий нафтопровід Одеса-Броди, який є одним зі сценаріїв диверсифікації для MOL.

Постачання через нього може відбуватися таким чином: морську нафту постачають до портів Одеси, далі її транспортують на північ до Бродів, вже звідти – приєднують до системи "Дружба", а у кінцевому випадку – до угорських НПЗ.

Утім, трубопровід потребує капітальної реконструкції, адже він не використовувався понад 10 років. Ще однією загрозою будуть постійні обстріли з боку Росії.

• Будівництво сербського нафтопроводу

Ще однією стратегією MOL щодо диверсифікації постачань може стати новий нафтопровід до Сербії. Йдеться про спорудження маршруту близько 190 кілометрів, що з'єднує "Дружбу" на угорському боці з сербською інфраструктурою біля міста Новий Сад.

Передбачається, що трубопровід дозволятиме транспортувати альтернативну нафту з Сербії та розвантажувати потік через Адріатичний напрямок.

Єдиною проблемою для цього залишаються кошти, адже вартість будівництва оцінюється в 350 мільйонів доларів. Водночас цей маршрут лише частково диверсифіковуватиме джерела нафти, але аж ніяк не замінюватиме російську сировину.

Цікаво! Сербська компанія "Нафтова індустрія Сербії" належить російському підприємству "Газпромнєфть".

Чому Словаччина погрожує Україні та що буде з пальним?

Відправною точкою у ситуації із залежністю Угорщини та Словаччини стали події, що розпочалися 18 серпня. Тоді по нафтоперекачувальній станції в Тамбовській області було завдано удару, що призвів до зупинки нафтопроводу "Дружба". Водночас в ніч на 22 серпня нафтопровід на російсько-білоруському кордоні знову опинився під атакою.

На такі удари угорська та словацька сторона заявила, що такі дії загрожують енергетичній безпеці їхніх країн.

Враховуючи, що за останні роки ЄС та його держави-члени надали Україні підтримку на сотні мільярдів євро, ми вважаємо дії України, які серйозно загрожують енергетичній безпеці Угорщини та Словаччини, абсолютно безвідповідальними,
– зазначається у листі, який підписали угорський міністр Петером Сіярто та словацький міністр Юраєм Бланаром.

Крім того, Юрай Бланар попередив, що через удари по нафтопроводу "Дружба" Україна нібито може залишитися без дизельного пального.

Він додав, що словацький НПЗ Slovnaft виробляє різні нафтопродукти з російської нафти, зокрема дизель, який постачають в Україну.

Сергій Куюн натомість каже, що Україна має можливість замінити як угорське, так і словацьке постачання палива з інших напрямків.

Частка угорських та словацьких НПЗ у постачанні дизелю до України складає загалом лише 10%. Йдеться про 2 заводи, один із яких в Словаччині, а інший в Угорщині. Вони обидва належать корпорації MOL,
– додає Сергій Куюн.

За його словами, у цій ситуації перш за все варто боятися саме Словаччині, адже вона у такому випадку втратить споживача. І якщо Україна піде, то не факт, що потім взагалі повернеться.

Крім того, Омельченко додає, що Україна навпаки допомагає країнам позбутися залежності від російських енергоносіїв, завдаючи ударів по нафтовій галузі країни.

Які втрати несе Росія через удар по нафтопроводі?

Як пояснює Омельченко, крім південної гілки нафтопроводу "Дружба", який веде до Угорщини та Словаччини, існує ще напрямок безпосередньо до Білорусі, а також північний напрямок – до порту Усть-Луги. Якщо повністю вивести з ладу нафтопровід "Дружба", то Росія матиме чималі втрати.

• Річ у тім, що для Білорусі є ключовими Мозирський та Новополоцький НПЗ, від яких залежить країна щодо нафтоперероблення.
• Водночас нафтовий термінал "Усть-Луга" у Прибалтиці є одним із найбільших терміналів Росії – через нього перевалюється на експорт близько 20% усіх експортних поставок нафти.
• Лише зупинка постачання у напрямку до Угорщини та Словаччини приносить збитків Росії на 15 мільйонів євро щодоби.

А якщо порахувати всі напрями – білоруський, балтійський та угорський зі словацьким, – то це може бути навіть 50 мільйонів євро,
– підрахував Омельченко.

Однак Сергій Куюн пояснює, що поки важко говорити про масштаби руйнувань, які принесли удари по нафтопроводу. Хоча попередньо, вони можуть бути не такі руйнівні, як здається.

Економіка