Як дозвіл на виїзд чоловіків від 18 до 22 років вплине на економіку України

29 серпня 2025 р. 15:05

29 серпня 2025 р. 15:05

Уряд відкрив кордони для українців 18–22 років. У Держприкордонслужбі повідомили, що молодь уже може виїжджати за межі країни. Проте навколо цього кроку не стихають дискусії: для прихильників це важливий крок, для опонентів — потенційно проблемне рішення з низкою ризиків.

Експерти в коментарі Delo.ua пояснили, як це рішення вплине на економіку України та коли можуть проявитися його перші наслідки.

Пів мільйона потенційних працівників

Директор департаменту комунікацій Державної служби зайнятості Андрій Яніцький зазначає, що офіційно на українському ринку праці зараз зайнято близько 13,3 млн осіб з понад 31 мільйону населення. При цьому він додає, що в країні по 2 млн безробітних і студентів, які здебільшого не працюють.

"Якщо взяти всю вікову групу 18–22 роки, то там близько 1,3 млн осіб. Але сюди входять і жінки, тож чоловіків — приблизно половина. Виходить десь 500–600 тисяч потенційних працівників", — розповів Delo.ua Яніцький.

Водночас він вважає, що дозвіл на виїзд цій віковій категорії чоловіків не матиме відчутних негативних наслідків. На його думку, далеко не всі молоді люди поїдуть за кордон , але навіть ті, хто залишить межі країни, зроблять це на певний термін, як-то задля зустрічі з родичами чи в туристичних цілях.

"Але більшість повернеться, адже на такому етапі життя люди рідко кардинально змінюють плани. Ми всі сподіваємося, що війна завершиться, і немає сенсу робити радикальні кроки заздалегідь", — підкреслює директор департаменту комунікацій Державної служби зайнятості.

Натомість Андрій Яніцький переконує, що дозвіл на вільний перетин кордону матиме позитивний ефект, навіть якщо молодь потупить в іноземні навчальні заклади та знайде роботу за кордоном.

"Ці хлопці зможуть легально виїхати й згодом повернутися в Україну з новими знаннями, досвідом чи навіть капіталом . Вони привезуть із собою європейський досвід, інші практики, нові підходи до бізнесу та суспільного життя", — резюмує Яніцький.

Ризик втрати кадрів і загострення демографічної кризи

З демографічного боку можна очікувати, що молодь, яка виїжджає на навчання чи роботу за кордон, часто вже не повертається, зазначає Олександр Гладун , заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України. За його словами, це створює довгострокові ризики, " адже країна втрачає частину потенційних батьків майбутніх поколінь ".

Експерт зазначає, що якісь економічний ефект від цього рішення уряду країна може побачити не раніше, ніж через пів року. Водночас він додає, що хоча обґрунтування влади спирається на те, що молодь здобуде освіту та досвід за кордоном і згодом привезе їх в Україну, на думку демографа, — на практиці все виглядає інакше.

"Якщо людина інтегрується в інше суспільство, знайде роботу й відчує вищий рівень соціального захисту, шансів на повернення майже немає. Статистика теж свідчить: більшість студентів та заробітчан залишаються там, куди виїхали", — підкреслив заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України.

Хто замінить молодих українців на ринку праці

Олександр Гладун також зауважує, що Україна ще за довго до війни почала програвати конкуренцію за робочі руки. Тому, на думку експерта, поки в країні не буде створено належних умов — конкурентних зарплат, якісних послуг, безпеки, — молодь і надалі прагнутиме виїхати.

"Зараз говорять про необхідність завезення іноземців, переважно з Африки чи Азії. Але вони навряд чи будуть ментально близькими до українців. Раніше озвучували цифру в 5 млн трудових мігрантів. Якщо співвіднести це з чисельністю населення, то це 15–20%. Тобто фактично кожен п’ятий мешканець країни може стати іноземцем ", — стверджує Гладун.

Критичну думку поділяє й економіст Олег Пендзин , який дуже сумнівається, що молодь, котра опиниться за кордоном, у більшій своїй частині захоче повернутися назад. Зокрема, Пендзин наводить статистику, що у 2022 році 75% біженців декларували готовність повернутися в Україну. А наприкінці 2024-го — на початку 2025 року таких залишилося не більше 20%.

"Близько 35% відверто відповіли, що вже не повернуться, бо влаштували дітей у школах, знайшли роботу і повністю інтегрувалися. Ще приблизно 30% не визначилися, але, швидше за все, і вони не повернуться. Тобто за два роки показник упав із 75% до 20% . Це дуже тривожна динаміка", — підкреслює Олег Пендзин.

Нагадаємо, податки від українців у Польщі за два роки подвоїлися .

Економіка