Як держава оподатковуватиме перукарів, таксистів і домашній персонал, та що про це думає бізнес

01 вересня 2025 р. 10:57

01 вересня 2025 р. 10:57

Вже за кілька місяців величезна армія українських перукарів, таксистів, хатніх робітників, орендодавців, продавців та інших спеціалістів, що пропонують свої послуги через Інтернет, будуть змушені платити податок зі своїх заробітків, які наразі переважно знаходяться поза полем зору держави.

Як це відбуватиметься, і що про це думає вітчизняний бізнес, — читайте в огляді Delo . ua .

Кого і як хочуть оподатковувати

Оподаткування доходів, отриманих фізособами у співробітництві з цифровими платформами, на кшталт сервісів доставки, оренди, домашніх послуг або служб таксі, ось-ось має стати реальністю — Уряд ухвалив і направив до парламенту оновлений проєкт змін до Податкового кодексу щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.

Нововведення стосуватимуться, наприклад, водіїв таксі, що співпрацюють з такими сервісами як Bolt , Uklon , Uber ; найрізноманітніших спеціалістів, що користуються послугами платформ на кшталт Kabanchik.ua; кур’єрів служб доставки, таких як Glovo , Zakaz.ua; продавців на OLX тощо.

Законопроєкт, зокрема, передбачає запровадження пільгової ставки 5% з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) , які , по-перше, відкриють спеціальний банківський рахунок для доходів від співробітництва з цифровими платформами; по-друге, не є самозайнятими особами; по-третє, не мають найманих працівників; по-четверте, не здійснюють продаж підакцизних товарів. Річний дохід таких осіб не має перевищувати 834 мінімальні зарплати (наразі це близько 6,7 млн грн).

Якщо протягом року здійснено не більше трьох продажів через цифрову платформу на суму до 2 тис. євро (в еквіваленті), то допускається використання наявного поточного рахунку, відкритого для власних потреб.

Для тих контрагентів цифрових платформ, хто не відповідатиме зазначеним вимогам, діятиме ставка ПДФО на рівні 18% . Ця ставка, до речі, діє і зараз. Але її майже ніхто не платить, зазначає в коментарі для Delo . ua очільник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Дохід від продажу товарів через платформи, якщо він не перевищує за рік 12 прожиткових мінімумів (наразі це 36 336 грн), не оподатковується .

Нюанс. В законопроєкті безпосередньо не зазначено, але, напевно, варто розуміти, що до ставки ПДФО потрібно додати ще й військовий збір, який наразі складає 5%.

Важливо ! Фізичні особи, які співпрацюють з цифровими платформами, не повинні будуть самостійно сплачувати ПДФО і надсилати в Податкову службу податкову декларацію. Це за них робитимуть платформи, з якими ці фізособи безпосередньо співпрацюють. Законопроєкт покладає зобов’язання податкового агента на цифрові платформи.

Як згадує Delo . ua , від початку суспільного дискурсу щодо необхідності оподаткування користувачів цифрових сервісних платформ, який продовжується вже не один рік, представники платформ були категорично проти набуття функцій податкових агентів. Але внаслідок конструктивних перемовин бізнесу і влади було досягнуто розуміння, що краще і ефективніше це зроблять декілька десятків платформ, ніж 400 тисяч фізичних осіб, яких це оподаткування стосуватиметься.

Функція податкового агента поширюватиметься виключно на доходи фізичних осіб від співробітництва з цифровими платформами.

Як швидко законопроєкт може бути ухвалено в парламенті

В Міністерстві фінансів України наголошують, що запровадження нового податку є важливим кроком до гармонізації податкового законодавства з європейськими нормами та виконання Україною зобов’язань кандидата на членство в ЄС та Організації економічного співробітництва та розвитку. У відомстві Сергія Марченка нагадують, що нововведення розроблено, зокрема, на виконання міжнародних зобов’язань перед МВФ. Також там запевняють, що ухвалення закону забезпечить передумови для приєднання України до глобальної системи обміну даними щодо доходів, отриманих через цифрові платформи (таких як Bolt, Airbnb, Booking, Uber, Glovo тощо).

Тож наразі — м’яч на полі Верховної Ради. Втім, застерігають в парламенті, результат майбутнього розгляду наразі неочевидний.

"Будемо розглядати, публічно обговорювати. Наразі не можу дати жодних оцінок законопроєкту. Зараз складно проходять такого роду ініціативи. Бо вони непопулярні, а всі люблять бути популярними", — зазначив в коментарі для Delo . ua Данило Гетманцев.

Заступник Гетманцева в парламентському комітеті Ярослав Железняк нагадав, що Україна зобов’язалась перед МВФ внести відповідний законопроєкт на розгляд в парламент, але не зобов’язувалась його ухвалити. За словами народного депутата, з 3 по 10 вересня в Україні перебуватиме місія МВФ, і не виключено, що Уряд хоче просувати ухвалення законопроєкту як виконання одного з маяків МВФ.

"Чи вірю я, що в Раді є достатньо голосів для ухвалення цього законопроєкту? На моє переконання, такий законопроєкт швидко прийнятий не буде. … Я особисто поки що не бачу сенсу нашій фракції голосувати. … Щось мені підказує, що так само вчинять багато народних депутатів", — зазначив Ярослав Железняк в коментарі для Delo . ua .

Хто і що (не)виграє від оподаткування доходів з цифрових платформ

Опитані виданням профільні експерти і представники бізнесу загалом схвально оцінюють ініціативу Уряду щодо оподаткування фізичних осіб, які співпрацюють з цифровими платформами.

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи, фахівець з питань економічної та податкової політики Олег Гетман в коментарі для Delo . ua нагадує, що аналітичні центри пропонували запровадити такий вид оподаткування ще років п’ять тому. Нарешті це відбулося. Тож профільні експерти підтримують законопроєкт.

За його словами, бізнес теж позитивно налаштований.

"І самі цифрові платформи позитивно налаштовані, і великі провідні асоціації — Європейська бізнес асоціація, Торгово-промислова палата України, Асоціація платників податків України, Американська торговельна палата в Україні — теж налаштовані позитивно щодо цього проєкту", — запевняє Гетман.

За його словами, ціна питання для цифрових платформ — декілька тисяч доларів одноразових витрат на нове програмне забезпечення, яке в подальшому допоможе автоматизувати процес оподаткування.

"За законом, і нині згадана категорія зайнятих має сплачувати 18% ПДФО + 5% ВЗ, а також подавати податкову декларацію. Більшість з них цього не роблять. Держава проконтролювати ці сотні тисяч людей ніяк не може. Тому склалась ситуація, коли одні не платять податки, а інші не можуть контролювати", — констатує експерт.

Нинішній законопроєкт пропонує варіант win - win для держави і згаданої категорії фізосіб. Люди отримають можливість легалізувати доходи, а державний бюджет отримає додаткові 5-8 млрд гривень податкових надходжень щороку. В разі схвалення законопроєкту нове податкове регулювання має запрацювати з 1 січня 2026 року.

"До другого читання ми пропонуватимемо ще одну правку: взагалі звільнити від статусу податкових агентів ті платформи, які не отримують комісії від працюючих з ними осіб, наприклад, OLX і Aviso" , — пообіцяв Олег Гетман.

В Європейській Бізнес Асоціації зазначають, що її експерти мали можливість працювати з Міністерством фінансів у процесі підготовки законопроєкту та підтримує його загальну концепцію. Водночас, враховуючи значний вплив запропонованих змін в оподаткуванні на бізнес-середовище, експерти Асоціації звертають увагу на аспекти, які все ще потребують доопрацювання.

Зокрема, на думку експертів Асоціації, важливо закріпити вимогу про моніторинг та звітування за всі операції, включаючи готівкові, щоб забезпечити рівні та справедливі умови оподаткування для всіх учасників ринку, мінімізувати податкові прогалини та запобігти ухиленню від сплати податків.

До того ж, бізнес пропонує відтермінувати застосування штрафних санкцій за подання недостовірної або помилкової звітної інформації на строк на 1 рік з дати набрання чинності законом.

Експерти Асоціації також вважають за необхідне чітко визначити у законодавстві особливий статус фізичних осіб, які здійснюють діяльність через оператора платформи без реєстрації підприємницької діяльності, щоб забезпечити правову визначеність та уникнути ризику перекваліфікації таких осіб у найманих працівників.

В компанії-операторові сервісу таксі Uklon на запит Delo . ua запевнили, що ініціативу Уряду, спрямовану на впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, вітають.

"Uklon як відповідальний гравець ринку підтримує запровадження чесних і зрозумілих правил гри для всіх сторін — держави, бізнесу та громадян. Ми переконані, що ця модель забезпечить справедливу податкову участь, знизить навантаження, зміцнить довіру до цифрових сервісів та сприятиме розвитку інноваційної економіки в Україні", — зазначив керівник відділу звʼязків з державними органами компанії Uklon Микола Сорока.

Схвалюють урядову ініціативу і в компанії Bolt.

"Затвердження урядом законопроєкту №13232 — важливий крок у напрямку податкової реформи для цифрових платформ, який Україна зобов’язалася впровадити відповідно до європейських стандартів (DAC7). Важливим є те, що в документі з’явився поріг для оподаткування доходів, отриманих від продажу товарів через платформи, — 12 прожиткових мінімумів. Це наближає правила до практики ЄС та знімає зайві ризики для дрібних продавців", — говорить керівниця публічної політики Bolt Юлія Маліч.

Вона зазначає, що галузь давно очікує на ухвалення відповідних податкових нововведень. Тож є сподівання, що наявність згаданого мінімального порогу оподаткування прискорить розгляд законопроєкту в парламенті. Разом із тим, попереджає співрозмовниця Delo . ua , необхідно зважати на часові рамки — у кращому випадку перше читання в парламенті відбудеться у вересні, у гіршому — вже пізньої осені чи навіть взимку. При цьому дата набрання чинності залишається незмінною — 1 січня 2026 року.

Для бізнесу критично важливо вже зараз мати чітке розуміння термінів, адже адаптація до нових правил потребує часу та ресурсів. Якщо точкою відліку справді залишається 1 січня 2026 року, то парламенту варто розглянути законопроєкт якомога швидше.

Економіка