Рада прийняла основу законопроєкту про легалізацію ринку крипти. Антикорупційний комітет каже про ризики

03 вересня 2025 р. 12:54

03 вересня 2025 р. 12:54

«Я не бачу сенсу сильно довго розписувати про що там, буде дуже багато змін до другого читання», - прокоментував він результати голосування та додав, що очікується, що податки з прибутку будуть на рівні 18+5%, а в перший рік буде пільгова ставка 5% з виходу у фіат у перший рік.

Водночас хто буде регулювати сферу Національний банк України чи Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, ще не відомо.

За її словами, серед питань, які ще потребують доопрацювання:

• визначення остаточного регулятора;
• узгодження податкових норм із Мінфіном, зокрема щодо перехідного періоду та пільгової ставки 5%;
• додаткові повноваження для НБУ;
• техніко-юридичні правки та врахування пропозицій експертів.

Головне науково-експертне управління Апарату ВРУ у висновку до законопроєкту зазначило, що законопроєкт позиціонований як зміни до податкового кодексу, але містить багато інших положень, тому його варто було б ухвалювати як інший повноцінний закон.

Також депутатам радять врахувати, що наслідки широкого розповсюдження операцій, пов’язаних з обміном віртуальних активів на гроші та валютні цінності, послуг з переказу віртуальних активів, фінансових послуг, пов’язаних з публічною пропозицією та/або продажом віртуальних активів, можуть бути не лише позитивними, а й навпаки. Додатково вимагає доопрацювання термінологія законопроєкту.

Також зауважено, що «до віртуальних активів застосовуються положення Цивільного кодексу України про рухомі речі, якщо інше не встановлено цим Законом, або не випливає із сутності такого віртуального активу», однак зі змісту цього припису незрозуміло, хто і як має визначати сутність віртуального активу та застосування до нього положень Цивільного кодексу України про рухомі речі.

У свою чергу Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики заявив, що у проекті Закону виявлено положення, що містить корупціогенний фактор. Зокрема положення законопроєкту наділяють Регулятора низкою спеціальних повноважень, характерних для органів досудового розслідування, при цьому не місять належного врегулювання порядку використання цих повноважень та забезпечення гарантій захисту прав і свобод осіб, стосовно яких здійснюється розслідування.

«Таким чином, посадові особи Регулятора наділяються повноваженнями, наближеними до окремих слідчих (розшукових) дій, що належать до виключної компетенції органів досудового розслідування, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України. Це створює ризик наділення органу, який не віднесений до переліку органів, уповноважених здійснювати досудове розслідування, функціями досудового розслідування, зокрема, у частині здійснення огляду приміщень, збору доказів, проведення допитів. Фактичне здійснення слідчих дій без чіткого законодавчого врегулювання порядку їх проведення та за відсутності передбачених законом гарантій захисту прав і свобод осіб створює потенційні корупційні ризики», - йдеться у висновку.

Економіка