Економічний ефект від цифровізації послуг у «Дії» за п’ять років склав ₴184 мільярди

08 вересня 2025 р. 20:20

08 вересня 2025 р. 20:20

Про це під час презентації дослідження ефекту впровадження «Дії», проведеного компанією «Civitta Україна» на замовлення Міністерства цифрової трансформації, повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, передає кореспондент Укрінформу.

«Це перше фундаментальне дослідження, як « Дія » і цифровізація загалом допомагає, по-перше, зберегти гроші українців, по-друге, демонструє антикорупційний ефект від діджиталізації послуг, а по-третє, дає розуміння ефективності інвестицій – return investment – в цей проєкт. З 2020 року в «Дію» було інвестовано близько 2 млрд грн як державою, так і міжнародними партнерами. А її запуск вже дозволив зекономити на цифровізації послуг 184 млрд грн, тобто одна вкладена гривня фактично згенерувала 160 грн економії», - сказав Федоров.

За інформацію керівного партнера «Civitta Україна» Кирила Криволапа, аналіз 87 основних послуг у застосунку і на порталі засвідчив: щорічно завдяки їх цифровізації вдається заощаджувати 59,6 млрд грн, що дорівнює 0,7% ВВП. Подальше впровадження електронних послуг до 2035 року може мати економічний ефект, співставний майже з 7% ВВП.

Серед проаналізованих послуг — базові сервіси (такі як довідки, витяги, Дія.Підпис), унікальні онлайн-програми («єОселя», «єРобота», «Національний кешбек»), а також послуги з високим корупційним ризиком (будівельні послуги, статус ВПО, послуги для моряків).

Так, діджиталізація базових послуг щорічно економить громадянам і державі 49 млрд грн.

«За ці роки сукупний ефект становив 131,2 млрд грн. Якщо онлайн-послугами будуть користуватися всі українці, щорічний показник може сягнути 74,7 млрд грн економії на рік», - зазначив Криволап.

Запровадження лише 10 олайн-програм дозволило загалом заощадити 26,5 млрд грн. Щорічно це приблизно 6,5 млрд грн.

«Якби ми не запустили, наприклад, «єВідновлення», за нашими підрахунками фізичний запуск програми компенсацій обійшовся б державі у 800 млн грн. Завдяки цифровізації витрати на такі програми, як «єВідновлення», «Національний кешбек», «єРобота», вдалося зменшити на 99%», - наголосив Федоров.

Третій блок послуг – послуги, вразливі до корупційних ризиків. За даними дослідників, завдяки їх впровадженню українці змогли зекономити 7,4 млрд грн, не даючи хабарі та не витрачаючи на посередників у таких сферах, як будівництво або отримання документів моряків.

«Ми буквально конкретно опитували людей, які раніше давали хабарі. Усім було відомо, скільки «коштує», наприклад, отримати кваліфікаційні документи для моряків, скільки вони з ними намучилися. Просто неможливо було виїхати на роботу, якщо не даси хабаря. Ми зробили цю послугу онлайн і зараз жодного звернення. Так само і в будівельній сфері», - прокоментував Криволап.

Також суттєво зменшилася вартість послуг, переведених у цифру. Наприклад, послуга перереєстрації автомобіля у сервісному центрі коштує 5 398 тис. грн. Тоді як це ж саме оформлення у «Дії» обходиться у 1 369 грн. Реєстрація ФОП у режимі офлайн обійдеться у 2 776 грн, тоді як вартість цієї послуги онлайн коштує всього 497 грн.

«Раніше держава витрачала на одну офлайн-послугу в середньому понад 1 500 грн. Тепер, завдяки «Дії», витрата на одну послугу в онлайні в шість разів дешевше — у середньому всього 242 грн. А громадянам не потрібно витрачатися на транспорт та друк стосів документів», - додав дослідник.

Як повідомлялося, Мінцифри розпочинає тестування цифрової платформи е-Нотаріат – електронної системи нотаріальних послуг. Перші послуги для громадян будуть доступні вже у 2026 році.

Фото: Мінцифри

Економіка