Україна запропонує США промислові відходи у межах угоди про надра: деталі

09 вересня 2025 р. 09:26

09 вересня 2025 р. 09:26

В межах угоди про корисні копалини Україна запропонує США не лише класичні родовища, але й альтернативні джерела сировини – хвостосховища і відходи гірничо-металургійного комплексу.

Як пише Delo.ua , про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, член керівної ради Українсько-американського інвестиційного фонду  Єгор Перелигін.

За його словами, альтернативними джерела сировини можуть бути хвостосховища і відходи гірничо-металургійного комплексу.

Стратегічні метали можна отримувати без розкриття нових кар’єрів

"Те, що десятиліттями вважалося баластом, насправді є новою сировинною базою: без розкриття нових кар’єрів ми можемо отримувати стратегічні метали для акумуляторів, електроніки, авіації та оборонної індустрії — і паралельно нейтралізовувати негативні історичні екологічні наслідки", - заявив Перелигін.

Він акцентував на тому, що перевага такого підходу полягає у швидкому виході на товарну стратегічну сировину без нової розробки та видобутку.

Серед потенційних напрямів пошуку прихованих можливостей, першим пунктом йдуть хвости мінеральних пісків (титанові піски, монацит), де залишаються рутил, ільменіт, циркон. Крім того, глибока переробка та гідрометалургія можуть відкрити можливості для отримання цирконію, гафнію і скандію — метали для високотемпературної кераміки, авіації, оптики.

Перелигін вважає, що цікавими джерелами для вилучення стратегічної сировини також можуть бути шламонакопичувачі від гідрометалургії та відходи виробництва титанової губки.

Ще одним напрямом він виділив "Червоний шлам" та шлаки виробництва пігментного діоксиду титану (TiO₂), бо побічні продукти глиноземних і титанопігментних заводів містять скандій (а також тітан, залізу, алюміній).

На думку заступника міністра, цікавим напрямом також є фосфогіпс і фосфатні відходи, бо вилучення рідкісноземельних елементів тут може поєднуватися з виробництвом будівельного гіпсу.

Ще один потенційно привабливий варіант, за словами Перелигіна, – зола ТЕС і вугільні відвали, бо у золі містяться рідкісноземельні елементи, галій, скандій, алюміній і германій.

Цікавим напрямом заступник міністра виділив хвости залізних, мідних і нікелевих руд: у цих потоках часто "губляться" кобальт, телур, германій, ванадій, вольфрам, а інколи й золото та срібло, тоді як сучасні схеми екстракції та вилуговування дозволяють повернути ці метали в обіг без створення нових кар’єрів.

Також Перелигін пропонує звернути увагу й на відходи видобутку та переробки урану, бо, окрім уранової компоненти, у цих хвостах є ванадій, скандій, молібден, селен, а також важкі рідкісноземельні елементи та ітрій.

Швидший й дешевший запуск виробництва

Заступник міністра зауважив, що переробка хвостів, шламів та відходів може мати очевидну перевагу над "greenfield"-проєктами, тобто видобутком на нових майданчиках, бо дає подвійний ефект: швидший й дешевший запуск виробництва за рахунок наявної інфраструктури, електрики, логістики, а також покращення екології через зменшення площі порушених земель, перетворення небезпечних шламів на безпечні тверді форми, зменшення ризику проривів старих дамб і забруднення довкілля.

Щоб це працювало на практиці, як розповів Перелигін, Мінекономіки концентрується на створенні простої та зрозумілої рамки правил для компаній, які готові переробляти хвости із забезпеченням швидкого доступу до енергетичної й транспортної інфраструктури, а також наданням потрібних фінансових інструментів та ранніх оффтейк-угод – попередніх контрактів на продаж продукції ще на етапі попередніх досліджень.

Про Українсько-американський інвестфонд

30 квітня Україна та США підписали угоду про створення Українсько-американського інвестиційного фонду відбудови.

8 травня парламент підтримав ратифікацію цієї угоди , а 12 травня президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон.

23 травня Україна та США офіційно завершили всі процедури для запуску фонду — нового механізму залучення інвестицій для відновлення та розвитку української економіки.

Очікується, що перші три проєкти вдасться реалізувати протягом наступних півтора року.

Українську сторону у фонді представляють :

• м іністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев;
• заступник м іністра Єгор Перелигін;
• державний секретар Міністерства закордонних справ Олександр Карасевич.

Наразі фонд вже провів своє перше засідання і перейшов від концепції до практичної реалізації.

Економіка