Влада пропонує новий механізм порушення кримінальних справ проти бізнесу. Чому ризиків більше, ніж користі? Розповідає правник Євген Ріяко

11 вересня 2025 р. 14:11

11 вересня 2025 р. 14:11

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.

Вже пів року триває робота над законопроєктом № 12439 , яким влада вчергове обіцяє захистити бізнес від неправомірного тиску з боку правоохоронної системи. 25 лютого парламент ухвалив його у першому читанні. Одним із ключових елементів цього захисту є прозорість і передбачуваність процедури початку кримінального провадження.

Генеральним прокурором України були запропоновані законодавчі ініціативи, що змінюють механізм реєстрації кримінальних справ. Це викликало жваве обговорення у професійному середовищі.

Така ініціатива може мати як позитивні, так і ризиковані наслідки для бізнес-середовища, тому потребує детального аналізу.

Що нового та що з цим механізмом не так

Керівникам прокуратур можуть надати виключне право реєструвати кримінальні провадження. Робити це зможе керівник від місцевої до обласної, міської й аж до Генпрокуратури.

У цьому контексті виникає багато суперечностей. З одного боку, це справді дає можливість генпрокурору краще контролювати безпідставні внесення кримінальних проваджень. Але з іншого – нічого не заважає робити це й зараз.

Прокурор і так одразу отримує повідомлення про початок досудового розслідування після внесення даних в ЄРДР. Далі він санкціонує дуже багато процесуальних дій. Тобто прокурор і зараз наступного дня дізнається, що відкрите кримінальне провадження, і ніхто не забороняє йому закрити його, якщо воно безпідставне.

Чинне законодавство вже сьогодні достатньо збалансоване. Проблема лише у виконавцях, у правозастосовній практиці – в тому, як саме використовують закон.

Чому ризиків більше, ніж користі

Критики побоюються, що концентрація права на порушення кримінальних справ в руках одного керівника прокуратури може створити корупційні ризики. Бізнес може бути змушений шукати «особливих відносин» саме з цією посадовою особою, оскільки тільки вона матиме владу дозволити або заборонити початок кримінального переслідування проти будь-якої компанії.

БЕБ не задоволений цим законопроєктом

Важливо одразу зазначити: за концепцією цих змін, усі справи, які має розслідувати Бюро економічної безпеки, повинні вноситися до ЄРДР генпрокурором.

За даними, які озвучував очільник БЕБ Олександр Цивінський, може йтися про сотні матеріалів на місяць. Чи буде генпрокурор особисто їх глибоко аналізувати, вирішуючи, вносити чи не вносити? Дуже сумнівно.

Навіть якщо припустити, що механізм працюватиме, залишається інша проблема – оперативність. Зараз провадження можна внести й одразу почати розслідування. А в новій моделі доведеться чекати, поки прокуратура ухвалить рішення. Це може затягнутися на тижні, фактично блокуючи початок справи.

Якщо потрібно буде терміново відреагувати на повідомлення про злочин, то в разі нових правил зробити це швидко просто не вийде.

Від ручного управління до системних змін

Важливо усунути хаотичну реєстрацію кримінальних справ проти бізнесу. І належний контроль з боку керівництва прокуратури як тимчасовий механізм має сенс.

Однак, будь-який інструмент «гасіння пожеж» працює тоді, коли справді потрібно зупинити хаос. У цьому сенсі рішення правильне.

Однак треба дивитися на причини — хто саме порушує безпідставні провадження. Це роблять самі ж прокурори разом зі слідчими.

Щоб провести якісні зміни у правоохоронній системі, для першого кроку потрібно більше уваги приділяти саме первісному рівню прокурорів. Вони мають бути еталоном роботи правоохоронної системи. Для генпрокурора є викликом питання правильної мотивації своїх підлеглих — у прокурорів є свої проблеми.

Але для прикладу завжди можна подивитись досвід САП. Чому у САП все майже вдалося: вищі заробітні плати, прозорий конкурс на керівництво та прокурорів. Це не ідеальний рецепт, але точно дієвий для першого кроку.

Парадокс — бізнес має перепони та коли реально потрібно порушити справу

Для бізнесу надзвичайно важливим є чіткий і контрольований порядок внесення відомостей до ЄРДР.

Однак, коли бізнес хоче захистити свої інтереси та звертається до правоохоронців, ті часто відмовляють у реєстрації справи, вважаючи, що підстав для розслідування недостатньо.

Це дуже характерно, наприклад, у ситуаціях, коли контрагент не розрахувався і фактично діє як шахрай. Для бізнесу це очевидне шахрайство, але правоохоронці такі справи не люблять і зазвичай не розслідують. Або справи порушення інтелектуальних прав виробника. Їх важко доводити, потрібно багато роботи зробити й це призводить до небажання їх розслідувати. А механізм той самий — не порушувати такі справи.

Тобто процедура не ідеальна. Але в законі є запобіжники – зокрема, можливість оскаржити відмову у внесенні відомостей до ЄРДР через суд. Проблема лише у строках. Це займає не день-два, а іноді місяць чи більше. Такі строки вбивають мотивацію бізнесу звертатися до правоохоронців.

На жаль, законопроєкт №12439 цю проблему не вирішує.

Кримінальних справ стане менше?

За першою логікою ми повинні рухатися в бік того, щоб кримінальних проваджень ставало менше. Але тут є й інша сторона медалі. Ми хочемо взаємозаперечних речей.

З одного боку, щоб кримінальних проваджень і обшуків було менше. З іншого – щоб БЕБ боровся з чорним ринком і нелегальною продукцією. А це можливо саме завдяки кримінальним провадженням.

До цього часу був дисонанс: щодо чорного ринку проваджень практично не відкривали, а щодо «білого» бізнесу їх було дуже багато. Зараз концепція починає змінюватися.

Проваджень і надалі буде чимало, бо ми хочемо, щоб БЕБ працював проти нечесної конкуренції.

Тут важлива комунікація. Якщо пояснити національному бізнесу та іноземним партнерам, що Україна перебуває на етапі розвитку, коли саме через кримінальні справи ми витісняємо нелегальний бізнес, то цього буде достатньо, аби зберегти інституційний імідж країни.

Зниження тиску на бізнес як висновок

Будь-які зміни повинні реально допомагати знижувати тиск на підприємців.

Хочу ще раз підкреслити — зменшення тиску на бізнес у «ручному режимі» сьогодні є обґрунтованим. Адже кількість кримінальних проваджень за статтею 191 та 212 КК України була просто надмірною.

Але така практика повинна залишатися виключно тимчасовим заходом.

Надалі, коли кількість проваджень зменшиться завдяки контролю прокуратури і безпідставні справи, які роками розслідувалися, закриють, система повинна перелаштуватися.

Мета – щоб такі кримінальні провадження взагалі не порушувалися, навіть без контролю з боку керівництва Генеральної прокуратури.

Найбільший виклик у тому, щоб прокурор першої ланки самостійно виконував закон, а не чекав, поки його проконтролює вся система Генеральної прокуратури.

[email protected]

Економіка