В НБУ розказали, де шукатимуть гроші для фінансування додаткових витрат на армію

12 вересня 2025 р. 08:50

12 вересня 2025 р. 08:50

В Національному банку України окреслили основні можливі джерела додаткового фінансування витрат державного бюджету в разі виникнення такої потреби.

Про це повідомляє Delo . ua з посиланням на виступ заступника голови Національного банку Юрія Гелетія в ході пресбрифінгу щодо рішень правління НБУ з монетарної політики.

Де НБУ шукатиме гроші для бюджету

В Національному банку констатують посилення ризиків зниження економічного потенціалу країни, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. Крім того, актуалізувалися ризики додаткових бюджетних видатків, у тому числі на обороноздатність.

Серед інших ризиків:

• недостатність та/або неритмічність зовнішнього фінансування в наступні роки;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій та розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці;
• менш сприятливі зовнішні умови на тлі посилення геополітичної невизначеності та деглобалізації, а також підвищена волатильність на глобальних товарних і фінансових ринках.

Серед можливих джерел додаткових надходжень в держбюджет Юрій Гелетій назвав, зокрема, внутрішній борговий ринок. За його словами, наразі борговий ринок України працює доволі ефективно. Міністерство фінансів протягом липня-серпня суттєво наростило обсяги залучень — чисте боргове фінансування у липні склало 152% від плану, у серпні — 180%.

"Збільшується швидкість акумуляції боргового ресурсу з боку Міністерства фінансів. За січень-серпень чисте фінансування складає близько 20 млрд грн. Для порівняння, за минулий рік було залучено чистого фінансування 200+ млрд грн", — навів цифри заступник голови НБУ.

За його словами, за потреби Мінфін має можливість збільшувати об’єми запозичень з внутрішнього ринку.

Одним з джерел боргових коштів можуть слугувати бенчмарк-ОВДП, за якими є незадоволений попит на суму близько 20 млрд грн.

"Певний запас є в частині валютних запозичень. Хоча пріоритетом Мінфіна є дедоларизація боргу, але у випадку "плану Б" цей ресурс можна використовувати", — запевнив Гелетій.

Основний акцент робитиметься на ринкових залученнях, зокрема на роботі з банками, а також небанківськими фінансовими установами. Особливо це стосується небанківських установ, оскільки протягом вересня-грудня очікуються суттєві погашення державних зобов’язань перед ними.

"Якщо буде потреба, ми готові дискутувати в рамках боргової групи при Раді фінансової стабільності — про можливі адміністративні заходи. Це вже буде захід «останньої надії", — попередив топ-менеджер регулятора, запевнивши, що мова не йде про монетарне фінансування, адже ліквідність системи є достатньою.

Нагадаємо, 11 вересня правління Національного банку ухвалило рішення залишити незмінною облікову ставку на рівні 15,5%. Це дасть змогу й надалі підтримувати належні монетарні умови для стійкості валютного ринку, контрольованості очікувань і приведення інфляції до цілі 5%.

Економіка