Оборонний резервний фонд, 513 млрд грн на держборг та 41 млрд грн на підтримку бізнесу. Що в проєкті держбюджету-2026? Аналізує голова бюджетного комітету Роксолана Підласа

16 вересня 2025 р. 09:09

16 вересня 2025 р. 09:09

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.

Уряд подав до Верховної Ради проєкт держбюджету на 2026 рік . Це вже п’ятий бюджет повномасштабної війни.

Загальний обсяг видатків продовжує зростати. У 2026 році вони складуть 4,8 трлн грн – це більш ніж в три рази перевищує видатки українського бюджету до повномасштабного вторгнення.

Найбільшою статтею видатків залишається національна безпека і оборона — на них пропонується спрямувати 2,8 трлн грн (+6,5% до видатків 2025 року, які затверджені липневим оборонним бюджетом).

Обороноздатність України

Одна з найбільших новацій держбюджету-2026 стосується саме забезпечення оборони. Уряд пропонує створити так званий «оборонний резервний фонд» — бюджетну програму Міністерства фінансів, яку уряд своїм рішенням розподілятиме між Силами оборони для оперативного реагування на потреби на полі бою. Загальний обсяг цієї програми – 200 млрд грн, з яких 60 млрд грн – перевиконання планових надходжень митниці. Таким чином, чи не вперше в бюджет закладені очікування від детінізації та реформи митниці в ширшому сенсі.

Невійськові видатки та підтримка бізнесу

Серед невійськових видатків найбільші категорії традиційно: соціальний захист (467 млрд грн), освіта (265 млрд) і медицина (258 млрд грн).

Видатки на обслуговування державного боргу у 2026 році перевищать 513 млрд грн. Це очікуваний наслідок активних бойових дій, які змушували уряд у 2022-2024 роках запозичувати в середньому понад $50 млрд кожного року на покриття невійськових потреб . Така ситуація зберігається й у 2025 році та не зміниться до завершення війни.

На програми з підтримки бізнесу уряд планує спрямувати понад 41 млрд грн. Найбільше — через Фонд розвитку підприємництва , який реалізує програму «5-7-9» — 18 млрд грн. Це стабільна програма, яка з року в рік має такий обсяг фінансування і, за підрахунками Мінекономіки, у 2024 році забезпечила близько 1/7 зростання реального ВВП .

Другою за величиною програмою підтримки бізнесу у 2026 році має стати підтримка фермерів – 12,1 млрд грн, з яких 9,3 млрд грн – від експортного мита на насіння ріпаку і соєві боби , як і передбачалось профільним законом.

У 2026 році збережуться проєкти грантової підтримки для створення або розвитку бізнесу, програми «Зроблено в Україні» , компенсація витрат за гуманітарне розмінування , підтримка індустріальних парків та «інвестиційні няні» .

Покриття видатків

Покриття видатків традиційно спирається на три основні джерела:

• власні доходи (2,85 трлн грн);
• внутрішні запозичення (419,6 млрд грн);
• міжнародна допомога ($45,5 млрд).

ОВДП будуть розміщуватись радше для підтримки ліквідності в короткостроковому періоді, тому що чисте фінансування інструментом ОВДП у наступному році буде від’ємним. Планується, що сума погашення ОВДП перевищуватиме розміщення на понад 100 млрд грн.

З іншого боку, уряд планує зростання доходів на більш ніж 452 млрд грн, порівняно з 2025 роком. В основному це відбудеться за рахунок:

• ПДВ (+165,2 млрд грн);
• ПДФО (+93,6 млрд грн);
• частини чистого прибутку НБУ (+61,8 млрд грн). Очікується, що у 2026 році НБУ перерахує до бюджету 146 млрд грн – це рекорд.

Серед основних чинників збільшення доходів бюджету:

• збільшення мінімальної зарплати до 8647 грн;
• збільшення видатків на грошове забезпечення військовослужбовців;
• розрахунковий курс долара (45,7 грн за долар);
• очікування щодо зростання економіки.

Не зважаючи на те, що в бюджет закладено припущення, що війна триватиме до кінця 2026 року, прогнозне зростання реального ВВП складає 2,4%. Інфляція прогнозується на рівні 9,9%.

З $45,5 млрд потреби у міжнародному фінансуванні наразі непокритими залишаються €16 млрд, або близько $19 млрд, залежно від крос-курсу. В цьому контексті, вкрай доречною є ідея, озвучена президенткою Європейської комісії щодо надання Україні «Репараційного кредиту». Такий кредит дозволив би ЄС не конфіскувати російські активи де-юре, але передати їх в бюджет України.

Відповідно до цього механізму, Україна повинна була б виплачувати цей кредит тільки і якщо Росія сплатить репарації за шкоду, завдану Україні. Втім, дискусії Єврокомісії з країнами-членами щодо можливості реалізації такого механізму ще тривають.

Верховна Рада планує розглянути проєкт бюджету в першому читанні до 23 жовтня, а в другому (і сподіваюсь, в цілому) – до 20 листопада. Це дозволить уряду вести перемовини про нову програму з МВФ вже маючи на руках показники бюджету, які близькі до фінальних.

Можливі точки протистояння

Найзапекліші баталії в парламенті можуть розгорнутися навколо фінансового ресурсу місцевих бюджетів. Уряд пропонує повернутись до норми закону, що лише 60% ПДФО зараховуються до місцевих бюджетів (а не 64%, як це було в минулі роки ). Водночас пропонується спрямувати понад 15 млрд грн для компенсації різниці в тарифах. Однак, не всі представники місцевого самоврядування готові з цим погодитись.

Народні депутати традиційно шукатимуть шляхи збільшення різних видатків. Наприклад, до держбюджету 2025 року було подано поправок сукупно на 5,7 трлн грн, що навіть більше видаткової частини проєкту держбюджету на 2026 рік.

Проте в умовах, коли потреба в зовнішньому фінансуванні перевищує $45 млрд, а державний борг України на кінець 2026 року може сягнути 101,6% ВВП, суттєве збільшення видатків на якісь потреби, окрім оборони, виглядає малоймовірним.

[email protected]

Економіка