50 тисяч на дитину: чому цього замало для вирішення демографічної кризи

23 вересня 2025 р. 15:36

23 вересня 2025 р. 15:36

У вересні уряд заклав у проєкт державного бюджету на 2026 рік підвищення виплати за народження дитини — з 41 200 до 50 тисяч гривень. Тепер цю ініціативу ще має схвалити парламент під час розгляду кошторису. Водночас точаться дискусії, чи зможе держава профінансувати таке підвищення та наскільки воно є ефективним стимулом у воєнний час і за високої інфляції.

Про те, чи допоможе збільшення виплат підняти народжуваність і які заходи справді можуть покращити демографічну ситуацію, Delo.ua розповіла Світлана Аксьонова , кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України.

Виплати зменшують навантаження, але не додають мотивації

Світлана Аксьонова підкреслює, що подібні виплати слід в першу чергу розглядати не як стимулювання народжуваності, а як підтримку тим сім’ям, які в цей складний для суспільства час наважуються на народження дитини.

"До народження дитини в сім’ї працюють двоє дорослих — двоє годувальників. З появою малюка членів сім’ї стає троє, але хтось із подружжя мусить відійти від професійної діяльності, аби доглядати за дитиною. Відповідно, доходи зменшуються, а витрати зростають. Саме в цей перехідний період держава й має підставити плече", — зауважує кандидат економічних наук.

За її словами, у розвинених країнах виплати за народження дитини сприймаються саме як підтримка. Проте в Україні, коли були запроваджені перші суттєві виплати, їх почали визначати як заохочення до народження дітей.

"Більшість сімей використали ці кошти, аби реалізувати вже існуюче бажання мати більше дітей. Тобто виплати допомогли прискорити чи полегшити прийняття рішення, але не змінили кардинально репродуктивні наміри. Лише поодинокі випадки свідчили, що сім’я народила більше дітей, ніж планувала, розглядаючи виплату як спосіб збільшити доходи", — каже Аксьонова.

При цьому експерт зазначає, що різниця між 41 і 50 тисячами невелика. Вона додає, що позитивним моментом є те, що це одноразова виплата, адже саме після народження дитини потреби зростають найбільше. Проте, за її словами, незрозуміло, якою буде щомісячна допомога по догляду.

"Раніше допомогу виплачували частинами: близько 12 тисяч одразу, решту — протягом трьох років. Це були невеликі суми, і сім’ям було складно. Зараз у законопроєкті передбачено механізм "єЯсла": батьки зможуть обрати — або отримувати відшкодування, доглядаючи за дитиною самостійно, або направляти кошти на дитячий садок", — наголошує Аксьонова.

На її думку, це допоможе жінкам швидше повернутися до роботи. Однак експерт додає, що поки не має даних, наскільки цей інструмент буде затребуваний. Але визначити його ефективність можна буде вже протягом першого року.

Якою має бути справедлива ціна за народження дитини

Світлана Аксьонова заявляє, що запропоноване збільшення виплати за народження дитини до 50 тисяч гривень не розв'яже проблему знецінення коштів через інфляцію. За її словами, у 2014 році ця допомога дорівнювала 40 прожитковим мінімумам, нині ж — лише 20. Економіст пропонує встановити виплату на рівні щонайменше 25 прожиткових мінімумів і прив’язати її до соціальних стандартів.

"До Ради подавали й сильніші законопроєкти з прив’язкою до прожиткового мінімуму, але ухвалили фіксовану суму — 50 тисяч гривень. Це просто "красива цифра", не врахована до соціальних показників. У 2014-му вона становила 41 200, тепер — 50 тисяч, і понад 11 років сума фактично залишалася незмінною. Ми розуміємо, що через інфляцію вона вже не виконує своєї ролі. Якщо тенденція збережеться, то навіть ця виплата швидко знеціниться", — зазначає вона.

Світлана Аксьонова вважає, що хоч середня зарплата у Києві та в інших областях подекуди дуже суттєво відрізняється, але виплати мають бути однакові, аби демонструвати, що кожна дитина, незалежно від регіону, однаково цінна для держави.

"Натомість виплати варто диференціювати залежно від черговості народження. Найскладніше рішення для сімей — народити другу дитину, тоді як на третю вони зазвичай наважуються легше. Така тенденція спостерігається не лише в Україні, а й в інших країнах. Тому розмір допомоги має зростати з кожним наступним народженням, адже саме так виплати матимуть більший вплив", — розповідає вона.

Кандидат економічних наук підкреслює, що підтримка при народженні дитини важлива, але вона повинна бути частиною комплексної політики: достатні суми, продумані механізми догляду, створення умов для поєднання батьківства й роботи та зменшення регіональних диспропорцій. За її словами, лише тоді можна очікувати позитивного ефекту для демографії.

Навіть демографічне диво не стабілізує населення без міграції

Аксьонова пояснює, що жодна європейська країна не подолала демографічну кризу лише завдяки зростанню народжуваності. За її словами, у всіх державах Європи кількість народжень не перекриває кількість смертей.

Водночас деяким країнам вдалося зберегти цей показник на відносно стабільному рівні. Якщо ж скорочення населення відбувається поступово, суспільство має час адаптуватися до змін.

"Різкі падіння набагато небезпечніші, ніж повільне зниження. Європейські країни проводять послідовну сімейну політику, яка не дає швидких результатів, але формує довіру суспільства. В Україні ж довіра до держави похитнулася: виплати змінювалися, скасовувалися, вводилися нові правила. У таких умовах планувати сім’ю важко", — зауважує вона.

Експерт також наголошує, що без залучення мігрантів зберегти чисельність населення України неможливо. За її словами, ті ж європейські країни активно користуються цим механізмом.

"Навіть якщо завтра в Україні відбудеться "демографічне диво" й рівень народжуваності різко підніметься до 2,1 дитини на жінку (рівень простого відтворення - ред.), нам знадобиться щонайменше 40 років, щоб стабілізувати чисельність населення. А от міграція дозволяє швидше закрити ці "демографічні прогалини", — резюмує Аксьонова.

Нагадаємо, як дозвіл на виїзд чоловіків від 18 до 22 років вплине на економіку України .

Економіка