В пошуку точок перетину: як співіснують податкові плани держави і реальність бізнесу

25 вересня 2025 р. 14:35

25 вересня 2025 р. 14:35

Ще в грудні 2023 року уряд схвалив Національну стратегію доходів України на 2024–2030 роки, що є фактично дорожньою картою для реформування податкової системи держави з метою інтеграції в ЄС, збільшення бюджетних надходжень та створення сприятливих умов для відновлення економіки. Серед ключових заходів Стратегії – заборона спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб, підвищення податків для ФОПів, запровадження прогресивної шкали ПДФО, гармонізація податкового законодавства з ЄС та цифровізація податкових сервісів.

Як плани держави співіснують з реальністю бізнесу – розбиралось Delo . ua .

Податкові плани держави

Національна стратегія доходів України на 2024–2030 роки передбачає цілу систему взаємопов’язаних багатокомпонентних реформ в податковій та митній сферах. Стратегічними цілями цих реформ є, зокрема, забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні.

Законодавство України в частині митної і податкової політики та адміністрування має бути адаптоване до законодавства ЄС. Серед цілей реформ – зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління.

А ще – мають бути створені та впроваджені сучасні цифрові рішення податкового та митного адміністрування. Все це повинно підвищити рівень дотримання податкового та митного законодавства платниками податків та контролюючими органами.

Прогнозний вплив реалізації закладених в Стратегію реформ на доходи у ВВП оцінюється на рівні 27%.

Серед іншого Стратегія передбачає:

Реформування спрощеної системи оподаткування

· скасування спрощеної системи для юридичних осіб;

· підвищення податків для фізичних осіб–підприємців (ФОПів);

· запровадження обов'язкового використання РРО для всіх "спрощенців";

· встановлення для всіх "спрощенців" обов’язку реєстрації в системі оподаткування ПДВ у разі досягнення порогу реєстрації платником ПДВ;

· запровадження обов’язку ведення обліку та документального підтвердження походження товарів.

Зміни в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб (ПДФО)

· впровадження прогресивної шкали, яка передбачатиме вищі ставки для частини доходу, що перевищує встановлений рівень;

· заміну мінімального неоподаткованого доходу на надання персональної соціальної допомоги особам з низьким рівнем доходу;

· перегляд пільг з ПДФО, спеціальних умов оподаткування та виключень з податкової бази;

· подолання "проблеми" підміни офіційних трудових відносин цивільно–правовими відносинами із фіктивними самозайнятими особами;

· надання контролюючим органам доступу до банківської інформації про рух коштів на рахунках платників податків.

Податок на прибуток підприємств та інвестиційні стимули

· перегляд режимів інвестиційного стимулювання з метою скасування пільг, якщо вони стають надлишковими;

· впровадження європейських правил оподаткування роялті.

Гармонізацію з законодавством ЄС

· приведення податкового та митного законодавства України до стандартів Європейського Союзу;

· підвищення ставок акцизів на пальне, алкоголь та тютюнові вироби до мінімальних рівнів, що діють в ЄС.

Цифровізацію адміністрування податків

· модернізацію податкових органів та впровадження сучасних цифрових рішень для спрощення адміністрування;

· підвищення прозорості та ефективності процедур управління в податковій службі.

Зміни інших податків

· зміна бази оподаткування податком на майно;

· підвищення ставок екологічного податку на викиди вуглецю (після завершення війни).

Врегулювання обороту віртуальних активів в Україні

Посилення антикорупційних заходів та підвищення довіри до митних органів

· реформа підрозділів внутрішньої безпеки, надання їм повноважень на проведення оперативно–розшукової діяльності;

· запровадження особливих умов проходження державної служби в митних органах (атестація посадових осіб, систематична перевірка на доброчесність особового складу, у тому числі на поліграфі, ротація, формування кадрового резерву, система мотивації та соціальних гарантій).

Підтримку та співпрацю митниці з бізнесом

· створення HelpDesk підрозділів, відповідальних за оперативне реагування на звернення громадян та суб’єктів ЗЕД;

· забезпечення єдиного підходу до митного оформлення товарів в митних органах України.

Як виглядає податкова реальність бізнесу

В рамках підготовки Рейтингу найбільших платників податків України (серед приватних компаній) редакція Delo.ua запитала учасників рейтингу щодо очікувань і прогнозів розвитку бізнесу в 2026 році.

Зокрема, керівникам компаній були задані наступні питання:

· Наскільки, за вашими оцінками, може зрости чи просісти ваш бізнес в 2026 році? Чому?

· Чи очікуєте ви зниження або підвищення податкового навантаження в 2026 році?

· Що заважає вашій галузі і вашому бізнесу зокрема зростати швидше (в частині регулювання діяльності)?

· Як ви оцінюєте проєкт податкової Білої книги? Як ви оцінюєте користь від неї? Як цей проєкт можна удосконалити?

· Що б ви удосконалили в державному регулюванні в частині боротьби з тіньовими схемами уникнення оподаткування?

Ми отримали наступні відповіді від приватного бізнесу.

Тютюнники

Вадим Новосад, директор з корпоративних і юридичних питань "Імперіал Тобако Юкрейн"

Успішність бізнесу підприємств підакцизних галузей економіки значною мірою залежить від трьох факторів:

Детінізація з подоланням нелегального виробництва та торгівлі.

Коли у вартості продукції сума податків становить 80%, а у “сіро–чорних” виробників сума податків – 0%, то стає все важче конкурувати з такими "цінами". При цьому Україна втрачає можливості наповнення воєнного бюджету, маючи при цьому необхідні важелі впливу на зниження "тіні" в податковій сфері.

Стабільність та збалансованість податкової, митної політики та дерегуляція.

Податковим кодексом України передбачено акцизний календар, а саме план з підвищення ставок акцизного податку на період до 2028 року включно, та прив’язка ставок акцизу до курсу євро до гривні. Цьогорічне зростання податкового навантаження на 44% вже призвело до занадто різкого підняття цін та збільшення нелегального ринку. Збалансованість акцизного календаря та відсутність різких стрибків податків дозволяє планувати бізнес та інвестиції.

Ризики воєнного характеру. Особливо щодо шляхів постачання сировини та експорту готової продукції у різні країни світу.

Згідно ПКУ в першому кварталі 2026 року податки на тютюнові вироби зростуть на понад 16%. Але з квітня до кінця 2026 року можливе додаткове підвищення акцизів на 10% на сигарети. У випадку таких різких «стрибків» податків та цін відповідно, як показує українська та світова практика, відбувається перехід споживачів на нелегальну продукцію, з якої держава втрачає надзвичайно великі кошти.

З метою контролю за виробництвом в останні роки було введено значну кількість законодавчих норм, які регулюють діяльність тютюнової галузі. Наприклад, було заборонено обіг рідин для електронних сигарет зі смаками. В результаті, відповідальні виробники та імпортери залишили ринок, а ось торгівля нелегальними рідинами тільки зросла. Держава знову втрачає в першу чергу можливість контролю за якістю такої продукції, а також мільярдні податкові надходження.

Сподіваємось, що держава забезпечить впровадження системи еАкциз із наданням бізнесу необхідного часу на підготовку та тестування системи до 1 листопада 2026 року, що гарантуватиме безперервність діяльності тютюнової та алкогольної галузей.

За даними дослідження Кантар Україна, частка тіньового ринку в липні 2025 року склала 15,4%, а обумовлені цим втрати державного бюджету оцінюються в 25,6 мільярдів гривень в 2025 році в першу чергу через виробництво сигарет з підробленими марками акцизного податку та псевдо–експорт (реалізація сигарет, що призначені для експорту, але нелегально без сплати податків реалізовуються в Україні).

З метою поліпшення ефективності протидії тіньовим схемам ми бачимо більш потужну та злагоджену роботу правоохоронної та податкової гілок влади та судової системи, а саме:

Посилення інституційної спроможності Бюро економічної безпеки (далі – БЕБ), яке на сьогодні є недоукомплектованим і недофінансованим в порівнянні з важливими завданнями з детінізації, які ставляться перед БЕБ.

Більш ефективні дії ДПС України , які мають повноваження в наданні та анулюванні ліцензій на виробництво та продаж тютюнових виробів, Нацполіції в частині роздрібного та оптового продажу у взаємодії з ДПС та БЕБ . На регіональному рівні найбільш критична ситуація з часткою нелегальної торгівлі тютюновими виробами спостерігається в декількох областях, а саме в Дніпропетровській, Одеській, Запорізькій, Черкаській та Харківській.

Посилення санкцій за незаконний обіг підакцизних товарів та розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності за таку діяльність, що передбачено в законопроєкті №9364, який знаходиться в Комітеті Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

В компанії "Бритіш Американ Тобакко Україна" додають:

Не беручись оіцнювати потенційне зростання чи скорочення нашого бізнесу у відсотках, можемо з впевненістю заявити, що якщо держава не вживатиме посилених заходів щодо боротьби з незаконною торгівлею, легальний тютюновий ринок в Україні і надалі скорочуватиметься, а державний бюджет і надалі втрачатиме десятки мільярдів гривень кожного року. Потенційне зростання продажів нових категорій не здатне компенсувати втрати від скорочень продажів класичних сигарет через неконтрольоване зростання чорного ринку.

Хаотична і непрогнозована нормотворчість не лише не дозволяє будувати середньо– й довгострокові плани розвитку, але й завдає збитків та втрат легальним виробникам.

Через непередбачуваність регулювання вкрай важко отримувати експортні замовлення, оскільки зміни, що стосуються виробництва продукції для внутрішнього ринку, мають негативний ефект на собівартість усієї виробленої продукції. Популізм в умовах війни лише завдає збитків і не тільки бізнесу, але й державі.

Насправді чинне законодавство не потребує вдосконалення, правоохоронні органи мають достатньо компетенції та повноважень, щоби припинити діяльність незаконних виробників. Не вистачає лише політичної волі побороти це ганебне явище, що лише підживлює корупцію.

Михайло Поляков, заступник гендиректора "Філіп Морріс Україна"

Для здорової роботи бізнесу в тютюновій галузі потрібні лише дві умови: передбачувана податкова політика та ефективна боротьба з нелегалами. В середньому в ціні пачки сигарет податки складають більше 70%, тому для довгострокового планування нам важливо знати, наскільки акциз підніметься через рік або через два. В минулому році податковий план продовжили до 2028 року, а ставки перевели в євро. Таким чином, акциз на сигарети у 2026 році зросте мінімум на 7%, враховуючи девальвацію гривні та підвищення самої ставки.

Зараз в Україні законодавче регулювання тютюнової галузі збалансоване та прогресивне. Проте все ще бракує дієвої боротьби з нелегальним ринком з боку контролюючих та правоохоронних органів. Особливо проблемний сегмент – майже повністю нелегальний ринок електронних сигарет (вейпів), який швидко масштабується та винаходить нові схеми ухилення від сплати податків. Нелегальний ринок традиційних сигарет теж не зник і, за даними аналітичної компанії «Кантар Україна», все ще тримається на досить суттєвому рівні – 15–16%. Через ці два відтінки «тіні» бюджет щороку недоотримує близько 30 млрд грн податків.

На жаль, ситуацію не покращили нещодавно прийняті додаткові інструменти контролю для нашої галузі: цілодобові відеоспостереження на виробництвах, нові норми втрат сировини та реформа БЕБ і Державної митної служби. Подивимось, як спрацює майбутня електронна система "еАкциз".

Юлія Ющенко, менеджерка з регуляторних питань компанії JTI Україна

На тютюновому ринку тіньові схеми – це, по суті, нелегальний сегмент, що має ознаки організованої злочинності. Держава володіє всіма необхідними інструментами, питання – в їхньому ефективному застосуванні та наявності політичної волі. Останні роки показали, що за умови рішучих дій нелегальний ринок можна скоротити: з 25,7% у жовтні 2023 року до 12,6% у жовтні 2024 року (за даними Kantar). Водночас без постійного контролю він швидко відновлюється – у липні 2025 року його частка склала 15,4%.

Металурги

Ferrexpo

Прогноз щодо розвитку бізнесу – негативний, оскільки українські податкові органи призупинили відшкодування ПДВ, що призвело до скорочення нашого бізнесу до чверті від повної потужності.

За нашими розрахунками, у 2025 році через утримання відшкодування ПДВ наш соціально–економічний внесок буде на 180 мільйонів доларів меншим, ніж міг би бути. У 2026 році цей показник зросте до 240 мільйонів доларів.

Громадське харчування

"МакДональдз" в Україні

"МакДональдз" є одним із найбільших платників податків у ресторанній галузі України. У 2023 році ми сплатили близько 1,3 млрд грн податків, а у 2024 році подвоїли цю суму – до 2,6 млрд грн.

Ми бачимо стабільне зростання кількості клієнтів – 103 млн відвідувачів у 2024 році, що на 16% більше, ніж у 2023–му. Компанія поступово повертається до показника 2021 року, який становив 125 млн клієнтів. Ми плануємо й надалі інвестувати в розширення мережі, цифрові сервіси й інновації та розвиток і підтримку людей, що сприятиме зростанню операційних показників.

Для сталого розвитку галузі важливі стабільність регуляторного середовища та рівні правила гри для всіх учасників ринку. Ми переконані, що прозорість і чесна конкуренція є ключовими умовами для зростання економіки. На жаль, тіньові практики створюють нерівні умови для бізнесів та знижують темпи розвитку галузі.

Згідно офіційних даних, у галузі громадського харчування значна частка підприємств працює за спрощеною системою оподаткування, що створює різні умови для бізнесів. Серед основних причин – менше податкове навантаження, спрощена звітність та менша кількість перевірок. Спрощення обліку та звітності для компаній на базі аналізу досвіду країн ЄС потенційно може стимулювати вихід бізнесів з тіні, що своєю чергою забезпечить чесну конкуренцію. А поєднання прозорих правил і партнерства бізнесу та держави є найефективнішим шляхом для стимулювання інвестицій і розвитку галузі та економіки загалом.

Медичні послуги

Микола Скавронський, заступник гендиректора Сінево Україна

Ми спостерігаємо позитивну щорічну динаміку показників. У цілому, за умови відсутності суттєвої ескалації війни, яка може призвести до відтоку людей, блекаутів та подібних наслідків, можу сказати, що маємо передумови для розвитку та зростання. Базово ми закладаємо в наші розрахунки на 2026 рік зростання орієнтовно на 10% у євровому еквіваленті.

З початку 2022 року ми сплатили понад мільярд гривень податків, а цього року тільки за перше півріччя сплатили понад чверть мільярда, тож зменшення податкового навантаження точно не очікуємо – гроші на війну потрібні і зазвичай їх беруть першочергово у прозорого бізнесу.

Що стосується Білої книги податкової – на сьогодні ми не відчули ефект від участі у ній.

Михайло Богатир, CEO медичної лабораторії ДІЛА

Ми дивимося на перспективи бізнесу з виваженим оптимізмом. За нашими прогнозами, у 2026 році бізнес лабораторії ДІЛА може зрости на рівні 10–15%. Результати роботи першого півріччя 2025 року це підтверджують: попит на комплексні дослідження зріс на 4%, а лабораторні дослідження — на 6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

На потенційне підвищення попиту впливатимуть кілька чинників: стан здоровʼя населення в умовах постійного стресу, зростання обізнаності медичної спільноти та пацієнтів про ефективність лабораторної діагностики, спрощення та діджиталізація процесів, повʼязаних з отриманням якісних медичних послуг.

Податкове навантаження для бізнесу в Україні значною мірою залежить від державної політики, економічної ситуації та умов відновлення країни. Ми розуміємо, що у період війни й післявоєнної відбудови податкова система може зазнавати змін. Водночас очікуємо, що державне регулювання збереже баланс між потребою у фінансуванні бюджету та підтримкою розвитку бізнесів, адже саме бізнеси формують робочі місця, податкові надходження, підтримують економіку країни.

Для ДІЛА ключовим є не стільки рівень податкового навантаження, скільки стабільність та прогнозованість оподаткування. Це дозволяє планувати інвестиції, розвивати сервіс і впроваджувати нові технології. Сподіваємось, у 2026 році податкова політика буде спрямована на стимулювання розвитку бізнесу та збереження конкурентоспроможності українських компаній.

Вже рік як започатковано формування окремого переліку сумлінних платників податків, який у народі називають “клуб білого бізнесу”. На нашу думку, не всі критерії для відбору в даний перелік є прозорими та зрозумілими. Зокрема, є питання до середньогалузевих показників податкового навантаження з податку на прибуток, методики їх розрахунку. Якщо говорити про рівень податкового навантаження, його доцільно рахувати в цілому по всіх сплачених податках і зборах, а не в розрізі окремих податків. Це надасть більш об’єктивну картину та дозволить враховувати динаміку рівня сплати зарплатних податків, де на сьогодні в багатьох галузях є основні прогалини.

Боротьба з тіньовими схемами оподаткування критично важлива для розвитку прозорого бізнесу. У секторі медицини державне регулювання можна удосконалити через посилення контролю за обігом медичних виробів і лабораторних послуг, прозору систему ліцензування та сертифікації, а також налагодити більш ефективний обмін даними між податковою службою та медичними реєстрами.

Також важливо впроваджувати цифрові інструменти моніторингу платежів і автоматизованого обліку, щоб мінімізувати можливості для «тіньових» операцій, зберігаючи при цьому доступність і якість послуг для клієнтів.

Бізнес і ДПС наразі готуються до запуску Е–аудиту та впровадження SAF–T UA, що має спростити процес проведення податкових перевірок на основі ризик–орієнтованого підходу та відсутності “людського” фактору. Водночас, хочемо сподіватись, що новий інструмент податкового контролю перед запуском буде технічно доопрацьовано та належним чином протестовано.

Якщо говорити про ключові схеми уникнення оподаткування, то в першу чергу необхідно згадати зарплати в конвертах. Через надмірне податкове навантаження на фонд заробітної плати ця схема, за думкою багатьох аналітиків, на сьогодні посідає 1–е місце по обсягам втрат бюджету. Не менш критичною для бюджету є контрабанда та “сірий імпорт”. Звичайно, є й інші схеми (ПДВ–скрутки, контрафакт, офшорні операції, зловживання спрощеною системою оподаткування та ін.), проте боротьба з першими двома може принести значні надходження в бюджет в умовах дефіциту.

Продуктовий ритейл

Ірина Дячук, GR–директорка Fozzy Group

Одним із чинників, що стримують розвиток чесного бізнесу, є тіньові практики на ринку. Коли частина бізнесу працює "в тіні", а не прозоро, це створює викривлені правила гри: чесні компанії втрачають конкурентні переваги, споживачі – гарантії якості, а держава – мільярди гривень, які могли б піти на освіту, медицину та оборону.

Серед найпоширеніших проявів тінізації на ринку продовольчого ритейлу – зарплати в конвертах, продажі без фіскальних чеків, використання ФОПів для дроблення торговельної мережі, торгівля контрафактними товарами та імпорт з порушенням митного оформлення. На жаль, ці "сірі зони" підривають довіру до ринку загалом. Ритейлери, які не використовують такі «сірі зони», перебувають у неконкурентних умовах порівняно з тими, які їх використовують.

Виробники продуктів харчування і напоїв

Carlsberg Group

Сталий розвиток ринку можливий лише за умови чіткого позиціонування брендів, які мають ідентичність та філософію, а також зваженої регуляторної політики. Зокрема, більшість країн ЄС не мають таких жорстких обмежень щодо реклами пива, які були введені в Україні після 2015 року. Там дозволена зовнішня і внутрішня реклама, реклама на телебаченні без обмежень по часу, тощо. Крім того, рекомендації ЄС та ВООЗ пропонують підхід диференціації до загального регулювання та оподаткування міцних алкогольних напоїв та слабоалкогольних, і ми це підтримуємо.

Якщо мова йде про перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, PJSC Carlsberg Ukraine пишається своїм внеском в економіку держави. У лютому 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики визнав компанію лідером галузі за сплатою податків. За 2024 року компанія перерахувала більш ніж 3,4 млрд грн податків та зборів, ставши найбільшим платником у своєму секторі. Принципи відкритості та взаємної довіри між державою і платниками податків є важливою передумовою для стабільного розвитку бізнес–середовища та ефективного функціонування податкової системи.

IDS Ukraine

У попередні роки менеджменту і командам компанії IDS Ukraine вдалось забезпечити стале зростання бізнес–показників, зокрема зростання ринкової присутності продуктів компанії.

Позитивна динаміка бізнес–показників відобразилась на масштабах сплати податків та зборів, які у 2024 році сягнули 1,15 млрд, а загальний податковий внесок компанії до бюджетів всіх рівнів з початку повномасштабного вторгнення перевищив 3 млрд грн.

За умови незмінності безпекової ситуації та відсутності гострих викликів інфраструктурного характеру IDS Ukraine очікує у 2026 році, щонайменше, утримання поточного рівня і позитивної динаміки бізнес–показників, податкових відрахувань, а також збереження та розширення зайнятості в компаніях групи після збільшення чисельності колективу протягом 2024–2025 років майже на 10%.

Банки

Артур Загородников, заступник голови правління ПУМБ

Стриманий оптимізм – ключовий сценарій для розвитку і перспектив ведення бізнесу на 2026 рік. Позитивна динаміка поточного року підтвердила, що всупереч усім складнощам більшість компаній мають ресурси для зростання.

При цьому очевидно, що наприкінці року частина компаній продемонструє зниження темпів зростання. Бізнес буде боротись за свій результат і будувати стратегії розвитку залежно від макроекономічної ситуації в країні.

Багато буде залежати від фіскальної політики, змін в оподаткуванні, показників дефіциту бюджету України, який наразі передбачається на рівні 1,6 трлн грн, але може ще збільшитись, а також безперервності надходження зовнішньої допомоги.

Кабмін затвердив проєкт бюджету на 2026 рік з рекордними витратами на оборону та дефіцитом понад 2 трлн грн. Де уряд збирається брати гроші, щоб покрити цей дефіцит? Уперше за два роки в бюджеті передбачили перегляд мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Кошти на покриття цього дефіциту, як і в попередні роки, уряд планує позичати у іноземних партнерів. Наразі остаточно неясно щодо обсягів цих запозичень. Значна частина потреб України не покрита "твердими" угодами. Що в такому разі можна очікувати? Так чи інакше, ми приймаємо рішення уряду і щодня робимо свій вагомий внесок у зміцнення фінансової системи, підтримку наших військових і розвиток соціальних проєктів.

Регулювання банківського бізнесу безумовно впливає на його зростання. Таке регулювання передбачає дотримання обов’язкових нормативів достатності капіталу, ліквідності та управління ризиками, які банки зобов'язані неухильно виконувати. Крім цього в умовах воєнного стану діє низка суттєвих обмежень для бізнесу і банків. НБУ постійно контролює, поступово переглядає і пом’якшує частину з цих обмежень. Це безумовно впливає на темпи розвитку банківського бізнесу, а за окремими напрямками сповільнює його зростання.

Окремо я би виділив наміри держави щодо повторного оподаткування банківської галузі у 50 %, замість 25 %, затверджених на цей рік. Це значне навантаження на капітал банків, що в умовах нових зовнішніх загроз і внутрішніх викликів може перетворитися на суттєві проблеми. Не впевнений, що усі банки зможуть легко впоратися з цим питанням і не призупинять кредитування економіки.

Райффайзен Банк

Райффайзен Банк наразі не включено до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства ("Білої книги" – ред.) через недотримання одного з критеріїв при тому, що банк залишається одним з найдобросовісніших платників податків.

Це говорить про те, що критерії для включення платників податків до вказаного переліку не враховують особливості діяльності банків (наприклад, обов’язкове формування значних обсягів резервів для покриття потенційних ризиків; значні інвестиції у розвиток, цифровізацію, інновації, підтримку великої мережі відділень тощо).

Через це Райффайзен Банк через Незалежну асоціацію банків України ініціював звернення до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики та до Міністерства фінансів України з пропозиціями щодо уточнення певних критеріїв та вдосконалення порядку їхнього розрахунку.

Сервіси таксі

Микола Сорока, керівник відділу GR, Uklon

Ми спостерігаємо стійке зростання ринку райдхейлінгу в Україні: все більше людей переїжджають до великих міст, де працює сервіс, а молодь дедалі частіше відмовляється від власного авто на користь виклику автомобіля через застосунок. Крім цього, за останні роки наш бізнес активно зростає. Якщо не відбудеться чергових зовнішньополітичних змін, ми очікуємо збереження такої тенденції або її перевищення у 2026 році.

Uklon сумлінний платник податків та входить до ТОП–12 платників податків серед IT–компаній. Крім цього, компанія є резидентом Diia City і входить до реєстру сумлінних платників податків, так званого “Клубу білого бізнесу”.

За результатами діяльності у 2024 році Uklon сплатив 680 мільйонів гривень податків. При цьому за перше півріччя 2025 року компанія сплатила до державного бюджету 494 мільйони гривень податків. Ця сума включає податок на прибуток, ПДВ, ЄСВ, “податок на Google” та військовий збір.

Ми очікуємо від української влади створення сприятливого середовища для розвитку та зростання бізнесу. При цьому ми переконані, що бізнес повинен бути прозорим і чесно виконувати свої податкові зобов’язання.

Ми цінуємо відкритість і готовність до діалогу з боку регуляторних органів. Впевнені, що подальша діджиталізація та спрощення процедур принесуть користь і нашим користувачам, і бізнесу загалом.

Також ми розраховуємо, що вже у 2026 році буде ухвалений та набуде чинності новий законопроєкт №14025. Це ініціатива уряду, спрямована на впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Ініціатива має важливе значення, адже вона гармонізує українське законодавство з нормами ЄС, дозволить державі ефективніше адмініструвати податки в секторі цифрової економіки, підвищить прозорість, зміцнить податкову дисципліну та забезпечить стабільне зростання бюджетних надходжень. За консервативними оцінками, це може принести додаткові 10 млрд гривень податкових надходжень в державний бюджет.

Економіка