Швеція підтримала "репараційну позику" для України: як можуть надати російські гроші

29 вересня 2025 р. 09:19

29 вересня 2025 р. 09:19

• Швеція підтримала передачу Україні заморожених російських активів у вигляді "репараційного кредиту".
• Україна може отримати до 130 мільярдів євро, але кошти надійдуть у вигляді траншів і не відразу.

Швеція услід за Німеччиною підтримала ідею передачі Україні заморожених російських активів. Кошти можуть надати Україні у вигляді "репараційного кредиту", але не всі одразу.

Скільки може отримати Україна?

Мова йде про суму розмірі до 130 мільярдів євро, які Україна може отримати як пряму підтримку бюджету. Про це повідомила глава бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа , передає 24 Канал .

Дивіться також Новий удар по Кремлю: США хочуть віддавати Україні активи Росії щокварталу

Механізм "репараційного кредиту" передбачає, що де-факто російські гроші перейдуть в користування Україні, а де-юре право вимоги (наприклад, у формі безвідсоткових цінних паперів) залишиться у Центробанку Росії,
– зазначила Підласа .

За її словами, Україні доведеться повертати цю позику лише у тому випадку, якщо Москва виплатить репарації за заподіяну шкоду під час війни.

Втім, Підласа вважає, що цього не відбудеться ніколи.

Тут важливо розуміти: визначаючи розмір фінансування, ЄС буде орієнтуватись на потребу в зовнішньому фінансуванні українського бюджету, підтверджену МВФ. А МВФ буде наполягати на утриманні дефіциту бюджету в розумних межах. Тобто розмір фінансування може бути меншим ніж 130 млрд євро,
– наголосила вона.

Окрім того, Підласа додала, що не варто одразу очікувати сотні мільярдів євро. Кошти не надійдуть навіть за один рік. На її думку, ймовірно, кошти розіб'ються на транші, як зазвичай роблять у ЄС із макрофінансовою допомогою.

При цьому вона підкреслила, що поки що надання "репараційної позики" під питанням.

Попередньо рішення про "репараційний кредит" має увалюватись усіма країнами-членами одноголосно, що поки що накладає велику невизначеність на перспективи реалізації механізму,
– підсумувала Підласа.

Важливо! Після повномасштабного вторгнення Росії західні країни заморозили за кордоном близько 300 мільярдів доларів активів, що належать Росії. Із цієї суми, за словами Підласи, у Бельгії зберігається приблизно 175 мільярдів євро, однак близько 45 мільярдів із них у 2025 році доведеться повернути державам "Великої сімки" як погашення виданих кредитів за програмою ERA.

Хто ще підтримує надання кредиту?

Раніше надання "репараційного кредиту" Україні підтримав канцлер Німеччини Фрідріх Мерц . Він запропонував надати 140 мільярдів євро, пише Financial Times .

Канцлер наголосив, що позика повинна бути безвідсоткова і гарантуватися коштами країн ЄС спочатку, а потім за допомогою бюджету Євросоюзу на 2028-2034 роки.

Німеччина була й залишається обережною щодо конфіскації заморожених активів російського Центробанку в Європі. Але це не повинно нас зупиняти: ми маємо знайти спосіб спрямувати ці кошти на оборону України,
– підкреслив Мерц.

"Репараційний кредит" для України: що відомо?

• Ідею надати Україні так звану "репараційну позику" за рахунок заморожених російських активів представила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона полягає у створенні механізму, який дозволить забезпечити стабільне фінансування України та посилити її економічну витривалість у період війни.

• Пізніше Reuters повідомило, що ЄС розглядає можливість виділити на таку позику до 130 мільярдів євро . Конкретна сума буде визначена після того, як Міжнародний валютний фонд у 2026–2027 роках оцінить реальні потреби українського бюджету.

• Уже 26 вересня посли країн ЄС почали перші дискусії щодо цієї ініціативи. Очікується, що остаточне рішення ухвалять лідери ЄС на саміті в Копенгагені цього тижня. Брюссель прагне запустити механізм до кінця року, щоб із 2026-го почати видачу коштів.

• Водночас прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер виступив проти прямої передачі Україні кредиту із заморожених активів, а саме у цій країні знаходиться більшість коштів.

Ідею надати Україні так звану "репараційну позику" за рахунок заморожених російських активів представила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона полягає у створенні механізму, який дозволить забезпечити стабільне фінансування України та посилити її економічну витривалість у період війни.

Пізніше Reuters повідомило, що ЄС розглядає можливість виділити на таку позику до 130 мільярдів євро . Конкретна сума буде визначена після того, як Міжнародний валютний фонд у 2026–2027 роках оцінить реальні потреби українського бюджету.

Уже 26 вересня посли країн ЄС почали перші дискусії щодо цієї ініціативи. Очікується, що остаточне рішення ухвалять лідери ЄС на саміті в Копенгагені цього тижня. Брюссель прагне запустити механізм до кінця року, щоб із 2026-го почати видачу коштів.

Водночас прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер виступив проти прямої передачі Україні кредиту із заморожених активів, а саме у цій країні знаходиться більшість коштів.

Економіка