Новий держфонд для підприємців та компенсація ризиків. Рада фіналізувала законопроєкт про Національну установу розвитку. Що зміниться для бізнесу

02 жовтня 2025 р. 08:19

02 жовтня 2025 р. 08:19

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.

Наступного тижня парламент розгляне у другому читанні законопроєкт про Національну установу розвитку (НУР), кажуть троє депутатів фінансового комітету Верховної Ради.

Нова інституція замінить наявний Фонд розвитку підприємництва, який відповідав за програми підтримки для бізнесу. Найбільша – доступні кредити «5/7/9» . НУР буде фокусуватися на проєктах з відбудови, підтримці бізнесу на прифронтових територіях, а також релокованих підприємств.

До другого читання у документі з’явились важлива норма для бізнесу про створення системи страхування воєнних ризиків для підприємців на прифронтових територіях. Це перший етап програми страхування, яку уряд та парламент розробляли понад пів року.

«Інститут потрібен був країні ще вчора», – скаже голова фінкомітету та автор законопроєкту Данило Гетманцев в ході засідання комітету 30 вересня.

Депутати профільного фінансового комітету підтримали документ одноголосно. Троє з них впевнені що голоси на підтримку законопроєкту будуть і у залі парламенту.

Як працюватиме НУР та який бізнес зможе першим отримати страхуванням від військових ризиків?

Національна установа розвитку VS Фонд розвитку підприємництва

НУР має стати українським аналогом німецької Кредитної установи для відбудови (KfW), впевнений Гетманцев. KfW була створена у післявоєнній Німеччині у 1948 році як частина Плану Маршала.

Функціонал НРУ суттєво не відрізняється від ФРП. Він, як і раніше направлений на кредитування бізнесу за вже наявними програмами підтримки – державні грантові програми, кредитна програма «5/7/9» тощо. Фокус на бізнесі, який постраждав під час війни або має потенціал для відбудови економіки, але не має доступу до фінансування на ринкових умовах. Це бізнес на прифронтових територіях, релоковані підприємства, в тому числі й ФОПи.

НУР виступатиме фінансовим посередником між бізнесом і банками, надаючи підприємцям кредити та гранти, а також компенсуючи відсотки й інші витрати за лізингом, кредитами та страховими внесками.

Голова Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон

Джерела фінансування НУР лишаються аналогічними, що були й для ФРП: кошти держбюджету, ОВДП, цінні папери інших країн, внески міжнародних та іноземних організацій, юридичних осіб та доходи від управління власним майном. Державі належить мажоритарний пакет акцій НУР – 51%.

Регулювати діяльність НУР згідно з законом має Нацбанк, який зможе обмежувати надання фінансових послуг та проводити планові та позапланові інспекції установи. Тоді як діяльність ФРП регулювало Мінекономіки.

«Закон закріплює основу нашого корпоративного управління, функціоналу та відносин з НБУ», – підсумовує зміни голова ФРП Андрій Гапон.

Компенсація воєнних збитків для бізнесу на прифронтових територіях

Уряд та парламент готують комплексне рішення для збільшення доступності страхування від воєнних ризиків для бізнесу та компенсації у випадку пошкодження майна. Законопроєкт, у разі його прийняття, має запустити перший етап програми – компенсацію збитків від воєнних дій для бізнесу на прифронтових територіях.

«Для решти територій буде розроблена окрема бюджетна програма, яка має частково покривати ризики», – сказав Гетманцев під час засідання комітету 30 вересня. Оператором обох інструментів стане Експортно-кредитне агентство (ЕКА).

Перелік областей, де буде працювати перший механізм компенсації збитків буде визначений у постанові Кабміну. «Логіка полягає в тому, щоб охопити ті регіони, де страховий ринок не здійснює свою діяльність», – пояснив голова ЕКА Руслан Гашев.

Голова Експортно-кредитного агентства Руслан Гашев

ФОПи та юрособи з прифронтових регіонів зможуть отримати компенсацію за зруйновану нерухомість. Розмір компенсації не може перевищувати 85% від суми контракту чи вартості інвестиційного проєкту, йдеться у законопроєкті.

Вартість послуги становитиме до 1% від суми збитку, а ліміт компенсації для одного суб’єкта може сягати 10 млн грн, повідомив на умовах анонімності співрозмовник, знайомий із деталями програми. Ці показники не остаточні та залежать від обсягу фінансування, який влада виділить на реалізацію механізму. Він не уповноважений офіційно коментувати тему.

Програмою компенсації не зможуть користатись державні компанії. «По приватному бізнесу поки немає обмежень», – каже Гашев.

Також триває дискусія щодо цільового призначення відшкодування – чи має воно йти на відновлення підприємства, чи лише компенсувати завдані збитки. «Якщо об’єкт розташований за 20 кілометрів від лінії фронту, можливо, немає сенсу його відновлювати там само», — зазначає голова ЕКА. Він очікує повноцінного запуску механізму до кінця року.

Економіка