Україна серед лідерів у виробництві волоського горіха: які експортні перспективи та шлях до ринку ЄС

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Україна серед лідерів у виробництві волоського горіха: які експортні перспективи та шлях до ринку ЄС

02 жовтня 2025 р. 15:32

02 жовтня 2025 р. 15:32

Попри війну та виклики економіки, Україна залишається одним із ключових гравців на світовому ринку волоського горіха. У 2024–2025 роках країна посіла 4-те місце у світі з виробництва — близько 101 тис. тонн, поступившись лише Китаю, США та Чилі.

Як пише Delo.ua , про це йдеться у дослідженні Київської школи економіки (KSE).

Горіхова індустрія України

Особливість української горіхової галузі полягає в унікальній моделі виробництва - понад 95% урожаю вирощується в домогосподарствах, переважно у дворах. Це відрізняє Україну від США, де домінують великі промислові сади.

Експорт є головним рушієм розвитку галузі. У 2023 році Україна поставила за кордон волоських горіхів на суму $77 млн, з яких 72% припало на очищені ядра. Основними ринками збуту стали:

ЄС (58% усієї виручки);
Туреччина;
Франція;
Румунія.

Варто зазначити, що очищені горіхи майже вчетверо дорожчі за неочищені, що демонструє пряму вигоду від переробки.

Зазначається, що вагому підтримку галузі надала держава та міжнародні донори. Лише впродовж 2018–2023 років завдяки державним субсидіям було закладено майже 6 тисяч гектарів нових садів. Крім того, грантова програма "єРобота" покриває до 70% витрат на закладку садів, інвестувавши мільярди гривень у розвиток горіхових культур. Це дозволило вивести їх у топ пріоритетних напрямів садівництва.

Втім, серйозною проблемою залишається дефіцит якісних саджанців. Українські розсадники все ще стикаються з труднощами сортової чистоти, а імпортні саджанці з Франції та Молдови нерідко погано приживаються в місцевих ґрунтах.

Ще один бар’єр для виходу на ринки ЄС — стандарти якості. Виробники досі зіштовхуються з такими викликами, як пліснява, нерівномірне сушіння чи наявність афлатоксинів, що ускладнює експорт у найбільш вимогливі країни.

Попри це, український горіх має значну екологічну перевагу. Його виробництво супроводжується набагато меншим вуглецевим слідом — лише 0,76 кг CO₂ на кілограм продукції, тоді як, наприклад, у мигдалю цей показник сягає 3,56 кг CO₂/кг. Така характеристика дозволяє позиціонувати український волоський горіх як кліматично дружній суперфуд, що відповідає сучасним трендам на світових ринках.

Таким чином, за умови розвитку якісної розсадницької бази, підвищення стандартів та подальшої підтримки переробки, Україна має всі шанси перетворити волоський горіх на справжній бренд та одну з ключових культур аграрного експорту в Європу, йдеться в дослідженні.

Нагадаємо, в Україні експортні ціни попиту на фуражний ячмінь залишаються стабільними на рівні 10100 — 10150 грн/т (або $210-$215/т) з доставкою до чорноморських портів. Пропозиції українських трейдерів без витрат на доставку становлять $228-$230/т. При цьому, через високі ціни, український ячмінь втрачає конкурентоспроможність.