Залиште підприємцям право домовлятися між собою, як їм зручніше. Чому відмова від обов’язкових актів важлива для бізнесу? Розповідає Дмитро Боярчук

03 жовтня 2025 р. 16:04

03 жовтня 2025 р. 16:04

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 30 вересня підтримав законопроєкт № 14023 , який у медіа охрестили «законопроєктом про скасування актів виконаних робіт».

Маю велике сподівання, що історія, яка мала свій початок 10 років тому, нарешті завершиться успіхом.

Дискусія 10 років

У 2015-му році ми з колегами помітили, що первинна фінансова звітність, якою оперують в Україні, значно відрізняється від закордонних практик. Зі сторони користувачів підходи західних колег виглядали простіше і приємніше.

Результатом спільних зусиль стало ухвалення в листопаді 2016 року закону № 1724-VIII про спрощення експорту послуг. Тоді вдалося скасувати цілу кіпу паперів, які потрібно було подавати для зарахування валютної виручки при експорті послуг, і IT-спільнота гучно святкувала досягнуті зміни.

Проте успіх був лише частковий. На той момент Міністерство фінансів намертво відмовилось спростити використання актів виконаних робіт .

Команда CASE Україна не залишила це питання і витратила час та зусилля, щоб глибше дослідити проблематику для майбутніх дебатів із Мінфіном і підкріпити свою аргументацію. У 2021 році ми провели повноцінне дослідження на тему використання актів виконаних робіт.

З’ясувалось, що акти як первинний фінансовий документ використовують виключно на пострадянському просторі. Не плутайте з документами приймання-передачі, які не є первинною фінансовою документацією, а засвідчують саме факт ухвалення якості робіт.

На основі опитування, яке для дослідження провело InfoSapience, CASE з’ясував, що 74,1% підприємців підтримують ідею відмови від використання актів виконаних робіт та вважають, що їм було б легше працювати в умовах, коли підписання актів не обов’язкове.

Також ми оцінили, що в цінах 2021 року економія від відмови обов’язкового використання актів виконаних робіт складала б до 34 млрд грн на рік, що на той момент становило 0,6% ВВП.

На жаль, напрацьовані аргументи теж не вразили чиновників Мінфіну, оскільки відмова від обов’язкового використання актів виконаних робіт, напевно, порушувала певний комфортний для них уклад справ. Підтримку таких змін нам вдалось знайти серед бізнес-асоціацій та в Міністерстві економіки, яке на той момент очолювала Юлія Свириденко та, зокрема, в особі її першого заступника Олексія Соболєва .

Дискусії тривали кілька років. І у цих дискусіях фіскальна доцільність постійно перемагала економічну логіку. Так було до моменту, коли Свириденко очолила уряд . Після цього – несподівано – позиція чиновників Мінфіну пом’якшилась, а питання отримало значний політичний поштовх.

Реалізація ідеї

Вікно можливостей з питання актів навіть створило певну конкуренцію за реалізацію цієї ідеї. Голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев подав свій варіант законопроєкту і саме його версія отримала схвалення комітету 30 вересня.

Законопроєкт Гетьманцева більш консервативний, оскільки вимагає закріплювати у договорі, що сторони не використовують актів виконаних робіт у своїх взаєминах, а також обмежує послаблення виключно послугами і не стосується оренди та робіт.

Окрім того, важливо зазначити, що як в урядовому законопроєкті, так і в законопроєкті Гетьманцева мова не йде про скасування актів як таких, як часто зустрічається у заголовках, а мова йде про добровільне використання як актів, так і рахунків-фактур у ролі первинної фінансової документації, на вибір контрагентів.

Іншими словами, запропоновані зміни дають можливість використовувати рахунки у своїх операціях, але залишають можливості продовжувати звичну практику для тих, хто звик працювати з актами.

Тригерні точки

Моя особиста думка, що запобіжники, які виписав у своєму законопроєкті Данило Гетьманцев є зайвими, оскільки відмова від обов’язкового використання актів виконаних робіт — це послаблення саме для мікро- та малого бізнесу, які мають справу з невеликими замовленнями на кількасот чи кілька тисяч гривень і працюють без договору, просто на основі виставленого рахунку. Саме для них витрата часу на пошук одне одного, щоб оформити акти виконаних робіт, коли все зроблено і гроші оплачені, і є найбільш дратівливим і де-факто не потрібним.

Тому вимога виписувати відмову від використання актів у договорі фактично відрізає від пропонованих змін саме тих, кому ці зміни потрібні.

З приводу занепокоєння, що акти захищають замовників від поганої поведінки підрядників. Насправді коли залишається вибір користуватись актами, чи ні, умови договору в першу чергу диктує той, хто платить гроші. Якщо замовник має бажання закривати певні етапи робіт актами, то це буде умовою укладання договору з виконавцем.

Знову таки, участь (регулювання) держави у цьому процесі не потрібні. Залиште підприємцям право домовлятись між собою як їм зручніше.

Акти та будівництво

Також хочу відреагувати на поширену критику, що тепер без актів ніхто не буде нести відповідальність у будівництві.

Тут плутанина між актами, як первинними фінансовими документами, та актами, як документами, які відображають приймання-передачу (акцепт) виконаної роботи.

У будівництві акти були та залишаються частиною виробничого процесу. Те, що з’являється можливість в інших сферах дію приймання-передачі (акцепту) засвідчувати якось інакше, окрім актів, ніяким чином не руйнує усталені виробничі процеси у будівництві.

За будь-якого розвитку подій, навіть консервативний варіант законопроєкту, внесений Данилом Гетьманцевим, – це значний крок вперед у цьому питанні.

Коли зміни почнуть працювати і учасники процесу переконаються, що без актів небо не впало на голову, можливо, з’явиться готовність далі послабити регуляції.

[email protected]

Економіка