Як Україна (не)виконує маяки МВФ: ситуація напередодні дев'ятого перегляду програми EFF

03 жовтня 2025 р. 19:30

03 жовтня 2025 р. 19:30

Україна 9 вересня офіційно звернулася до МВФ із проханням про нову програму співпраці на наступні роки. Україна розраховує на позитивне рішення Ради директорів МВФ до кінця року. Частина невиконаних структурних маяків з поточної програми може увійти до нової програми з МВФ.

Очікується, що дев'ятий перегляд діючої програми МВФ відбудеться орієнтовно в листопаді–грудні. Фонд оцінюватиме виконання кількісних критеріїв ефективності та структурних маяків станом на кінець вересня 2025 року. Загалом до кінця вересня Україна мала виконати 9 структурних маяків.

Станом на кінець вересня Україна виконала шість маяків, два з яких — із затримкою. Один маяк знаходиться в процесі виконання. Ще два маяки залишаються невиконаними. Мова про скасування “правок Лозового” та перегляд процесу відбору та призначення членів наглядових рад державних підприємств. Україна ще може виконати їх із затримкою (невчасно).

Delo . ua підготувало огляд стану виконання маяків, які оцінюватимуться під час наступного, дев'ятого, перегляду поточної програми МВФ. Огляд підготовлено на основі Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС від консорціуму RRR4U за вересень 2025 року.

Виконані маяки МВФ

Нові вимоги податкової звітності для операторів цифрових платформ

(кінець квітня 2025 року)

Українська влада підтвердила МВФ свою прихильність до впорядкування у середньостроковій перспективі спрощеної системи оподаткування, яка наразі надає широкі можливості для ухилення від сплати податків.

Ще у серпні 2024 року у Мінфіні обговорили з операторами цифрових платформ концепцію запровадження звітності про доходи своїх користувачів. Мінфін хоче встановити для операторів цифрових платформ, таких як онлайн-сервіси, що пропонують послуги таксі, оренди нерухомості, маркетплейси та застосунки для продажу товарів і надання послуг, обов’язок здійснювати збір певної інформації про користувачів таких цифрових ресурсів та щорічно подавати до Державної податкової служби України звіт про доходи, які вони отримують від здійснення визначених видів діяльності.

Такі заходи мають на меті покращення адміністрування податків та розширення податкової бази, збільшуючи тим самим обсяг зібраних податків.

Нові вимоги у вигляді законопроєкту Кабмін схвалив 29 квітня. У Верховній Раді законопроєкт №13232 зареєстрували ще 30 квітня, але вже 17 липня документ було відкликано. 27 серпня уряд схвалив новий проєкт закону та збирається вносити його до парламенту.

Вчасне подання Бюджетної декларації на 2026 — 2028 роки

(кінець червня 2025 року)

Відновлення середньострокового бюджетного планування є серед важливих фокусів програми МВФ. Саме тому досить багато маяків присвячені його відновленню та ефективному впровадженню. Відновлення середньострокового бюджетного планування збільшує передбачуваність, прозорість та ефективність фіскальної політики.

Уряд схвалив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки на своєму засіданні 27 червня. Отже, структурний маяк є виконаним. Наступним кроком буде подання урядом Бюджетної декларації 2026-2028 на розгляд до Верховної Ради.

Ухвалення Стратегічною інвестиційною радою Єдиного проєктного портфелю

(кінець серпня 2025 року)

В програмі МВФ однією з реформ та змін, якій приділяють велику увагу, є реформа системи управління публічними інвестиціями. Їй вже було приділено низку структурних маяків, починаючи з ухвалення дорожньої карти реформи в грудні 2023 року.

Реформа покликана запровадити цілісну, ефективну та прозору систему управління публічними фінансами на національному та регіональному рівнях.

У вересні 2024 року було сформовано пілотний Єдиний проєктний портфель (SPP, Single project pipeline).

Відповідно до нового структурного маяка, який додали під час 8-го перегляду програми МВФ, Стратегічна інвестиційна рада ухвалила Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій на 2026 рік .

Публікація звіту за результатами зовнішнього аудиту НАБУ

(перенесено на кінець липня 2025 року з лютого 2025 року)

Питання проведення зовнішнього аудиту НАБУ вже досить давно на українському порядку денному. На необхідності його проведення неодноразово вказував і Міжнародний валютний фонд, і Європейська комісія. У Меморандумі про економічну та фінансову політику від 5 грудня 2018 року українська сторона пообіцяла до кінця липня 2019 року завершити зовнішній аудит НАБУ. Однак маяк так і не був реалізований.

У межах поточної програми Україна також мала проблеми з аудитом НАБУ. Адже першопочатково він мав бути завершений до кінця вересня 2024 року. Натомість на початку вересня Кабмін лише затвердив склад Комісії з проведення аудиту діяльності НАБУ. Аудит НАБУ не вдалося завершити до сьомого перегляду програми, тож терміни його виконання були перенесені на кінець липня 2025 року.

Водночас 2 травня 2025 року на сайті Кабінету міністрів було оприлюднено звіт за результатами зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) НАБУ за період з березня 2023 року до листопада 2024 року.

Результати аудиту голова Комісії Роберт Вестбрукс прокоментував так: “Ми оцінили роботу НАБУ як достатньо ефективну в розслідуваннях і міжнародній співпраці. Загалом ми оцінили діяльність НАБУ як помірно ефективну та надали рекомендації для подальшого підвищення ефективності його діяльності".

Маяки, виконані із затримкою

Призначення нового голови БЕБ

(кінець липня 2025 року, перенесено з кінця лютого 2025 року)

Цей маяк — продовження попереднього маяка про перезавантаження Бюро економічної безпеки. Якщо попередній маяк вимагав лише вступу відповідного закону в силу, то новий маяк має на меті імплементацію реформи БЕБ. БЕБ має зосередитися на великих економічних та фінансових злочинах, а його аналітична спроможність має бути посилена. Закон також має закріпити надійні механізми забезпечення прозорості, підзвітності та доброчесності.

Новий голова БЕБ затвердить порядок проведення атестації співробітників Бюро та сформує атестаційну комісію протягом трьох місяців з дня свого призначення. Заходи у сфері протидії відмивання коштів та фінансування тероризму та співпраця з Держфінмоніторингом також мають бути використані для подальшого сприяння виявленню податкових злочинів та контрабанди. Це вимагає посилення аналітичних можливостей органів влади та обміну інформацією.

Нового голову БЕБ потрібно було обрати до кінця лютого 2025 року. Україна не встигла виконати цей маяк вчасно, оскільки конкурсний процес на той момент знаходився тільки на початкових етапах. У сьомому перегляді МВФ посунув дедлайн маяка на липень 2025 року. Наприкінці червня переможцем конкурсу став Олександр Цивінський, але Кабмін всупереч закону відмовлявся призначати його на посаду. Уряд таки призначив Цивінського на посаду директора БЕБ 6 серпня 2025. Отже, маяк виконано із затримкою (невчасно).

Незалежна перевірка відповідності та доброчесності членів НКЦПФР

(кінець серпня 2025 року, перенесено з кінця червня 2025 року)

Для зміцнення інституційної основи та ефективності, а також для усунення затримки з початком перевірки відповідності та благонадійності (не виконаний структурний маяк), НКЦПФР проведе незалежну перевірку відповідності та благонадійності голови та членів НКЦПФР.

Україна не виконала цей маяк вчасно, і в оновленій програмі його дедлайн перенесли на кінець серпня 2025 року. Робота над виконанням відповідного маяка продовжується. За інформацією ЗМІ, постійні затягування та зриви дедлайнів можуть спричинити заміну Руслана Магомедова на посаді голови НКЦПФР.

Станом на кінець серпня не було жодної публічної інформації щодо виконання цього маяка. Неофіційна інформація про те, що перевірку таки провели, з’явилася тільки в середині вересня. Втім, голова НКПЦФР Магомедов вважає, що результати перевірки є конфіденційними та оприлюдненню не підлягають.

Маяки в процесі виконання

Мінфін, Державна податкова служба та Державна митна служба мають розробити операційний план оновлення ІТ стратегії

(кінець вересня 2025 року)

Цим структурним маяком передбачено, що Мінфін разом з ДПС та ДМС розроблять операційний план для впровадження оновленої ІТ стратегії. Стратегія має передбачати важливі кроки з цифровізації, необхідні для впровадження Національної стратегії доходів, яку було ухвалено в кінці 2023 року.

Так, план визначить кроки з цифрової трансформації ДПС та ДМС з фокусом на модернізацію та консолідацію ІТ систем.

Наразі окремі заходи запобігання ухиленню від сплати податків та мінімізації податкового навантаження мають обмежену ефективність, оскільки ДПС та ДМС використовують різні ІТ системи, що не дозволяють обміну інформації між різними реєстрами та базами даних двох служб. У 2019 році уряд ухвалив постанову щодо створення єдиної ІТ системи для ДПС та ДМС, але це не було впроваджено. При цьому, потреба в консолідації залишилась високою.

Відповідно до наявної інформації, створена група ухвалила операційний план оновлення ІТ стратегії 26 вересня. Тому, найвірогідніше, цей індикатор буде вчасно виконано.

Не виконані маяки

Скасування "правок Лозового" та дозвіл САП керувати запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу

(перенесено з грудня 2024 року на кінець липня 2025 року)

Структурний маяк передбачає зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема щодо:

• надання можливості генеральному прокурору делегувати САП управління запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу у зв'язку з розслідуванням корупційних злочинів;
• скасування обов'язкового закриття досудових розслідувань у зв'язку зі спливанням строків досудового розслідування після повідомлення про підозру (так звані "правки Лозового"*);
• надання слідчому судді повноваження після закінчення граничного строку та за клопотанням обвинуваченого або потерпілих осіб своєчасно спонукати прокурорів прийняти рішення щодо досудового розслідування (чи то закриття провадження, чи то завершення досудового розслідування), або відмовити у задоволенні клопотання.

Питання скасування "правок Лозового" вже давно стоїть на українському порядку денному. Посли країн "Великої сімки" (G7) ще у листі від листопада 2023 року до спікера парламенту зазначили про необхідність скасувати у КПК обмеження щодо строків досудового розслідування до повідомлення про підозру, "щоб запобігти передчасному закриттю справ".

В грудні 2023 року Верховна Рада лише частково скасувала "правки Лозового". Тож не дивно, що меморандум з МВФ від 17 червня 2024 року було доповнено маяком щодо скасування "правок Лозового".

*під "Правками Лозового" розуміють низку змін до Господарського процесуального, Цивільного процесуального, Кримінального процесуального кодексів, а також до Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів, запропоновані народним депутатом Андрієм Лозовим.

Перегляд процесу відбору та призначення членів наглядових рад державних підприємств та ухвалення відповідних змін до підзаконних актів уряду

Реформування корпоративного управління на державних підприємствах триває. У березні 2024 року президент підписав закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління" (№ 3587-IX), який запустив новий етап реформи.

Наступним етапом є його повна імплементація. Зокрема, уряд ухвалив порядок оцінки досягнення держпідприємствами цілей з листів очікувань власника, порядок звітування наглядових рад, порядок оцінювання їх діяльності.

У Меморандумі про економічну та фінансову політику від 21 березня 2025 року українська сторона зобов’язалася у консультаціях із фахівцями МВФ та міжнародними партнерами переглянути процедури відбору і призначення членів наглядових рад держпідприємств і внести зміни до відповідних підзаконних актів уряду.

Перший етап перегляду передбачає підвищення ефективності роботи Номінаційного комітету, зокрема шляхом стандартизації документації, що стосується найму на роботу, та підвищення прозорості рішень комітету. Водночас буде ухвалено дорожню карту більш суттєвих середньострокових реформ щодо добору членів наглядових рад держпідприємств.

Зокрема, дорожня карта буде спрямована на:

• впорядкування та централізацію процедури відбору кандидатів до наглядових рад, зокрема за допомогою узгодженого з МФО процесу моніторингу;
• чітке визначення та розмежування ролей та обов'язків ключових осіб, які приймають рішення;
• підвищення ефективності кожного окремого етапу процесу і, таким чином, скорочення часу на завершення відбору;
• забезпечення належного складу наглядових рад з урахуванням профілю держпідприємств і необхідних компетенцій;
• удосконалення процесу адаптації нових членів правління.

Нагадаємо, Міжнародний валютний фонд наразі утримується від коментарів щодо конкретних деталей можливої майбутньої програми МВФ з Україною . Переговори щодо неї продовжаться під час щорічних зборів фонду у Вашингтоні 13-18 жовтня.

Україна попередньо оцінює потребу в зовнішньому фінансуванні на рівні $150-170 млрд для нової чотирирічної програми з МВФ.

1 липня  до державного бюджету України надійшов девʼятий транш обсягом близько 500 млн доларів США (373,53 млн СПЗ) від МВФ в рамках діючої чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility — EFF). Це стало результатом восьмого перегляду програми співпраці EFF .

Наразі Україна чекає дев’ятого перегляду.

Економіка