Ми можемо докупити титанові активи за кордоном, — Володимир Лавренчук, NEQSOL

07 жовтня 2025 р. 15:23

07 жовтня 2025 р. 15:23

З того моменту, як NEQSOL Holding переміг в конкурсі на приватизацію Об'єднаної гірничо-хімічної компанії пройшло більше як рік. Але фактичний контроль над придбаним активом інвестор отримав лише наприкінці травня . З того часу NEQSOL змінив менеджмент компанії та почав формувати її стратегію розвитку. Директор NEQSOL Holding Україна та за сумісництвом голова наглядової ради Ощадбанку Володимир Лавренчук в інтерв'ю розповів Delo.ua про плани нових власників ОГХК, перспективи щодо лібералізації валютних вимог НБУ, а також майбутній конкурс на посаду голови найбільшого державного банку країни.

Про вимоги до керівництва ОГХК та стратегію розвитку підприємства

Наприкінці липня ви призначили новий склад правління ОГХК. Компанію очолив колишній заступник голови правління Дімітрі Каланадзе. Які очікування від цієї команди та яких результатів ви чекаєте від нового активу за рік?

— Зараз компанія розбудовує корпоративне управління. Призначені керівники, сформована наглядова рада, відбулося вже її перше засідання. Наглядова рада формує комітети і я в цьому теж задіяний.

Компанія потребує трансформації. Її потребує не лише управлінська чи фінансова звітність, робота з постачальниками або експортом продукції. Змін потребує багато управлінських процесів, щоб KPI спиралися на прозору, ефективну та передбачувану систему взаємодії. Зі свого досвіду скажу, що така трансформація потребує деякого часу та значних зусиль.

Ми зараз також чекаємо від менеджменту ОГХК подальших пропозицій та кроків щодо визначення ресурсної бази. Ми маємо на меті не тільки розвивати те, що є, але й розширювати, збільшувати свою ресурсну базу, як в Україні, так і за кордоном. Ми уклали угоду з дослідження ресурсної бази з міжнародною компанією Micon International. Задачею для менеджменту буде підготувати стратегічне бачення для подальших інвестицій, базуючись на наявність ресурсної бази й можливості її збільшувати.

Третя задача пов'язана з інвестиціями у виробництво та підвищенням продуктивності виробництва.

За умовами приватизації ви маєте інвестувати у розвиток підприємства не менш як 400 млн грн. У що саме ви інвестуєте ці кошти?

— Збільшення продуктивності виробництва та поглиблення перероблення сировини буде потребувати не тільки тих розмірів інвестицій, які зобов'язуються холдинг і тепер компанія перед Фондом держмайна розмірі 400 мільйонів гривень, але, очевидно, значно більше.

Ми маємо на меті розбудувати глибоке перероблення  продукції, щоб постачати на світовий ринок з більшою доданою вартістю та з більшою дохідністю для українських підприємств.  Одна з основних задач нового менеджменту пошук найкращих шляхів підвищення продуктивності, використання капітальних інвестицій на модернізацію виробництва і підготовку наступних кроків для збільшення доданої вартості продукції.

Ви згадали оцінку запасів. Ви її замовили ще у серпні . Чи є хоча б передні результати?

— Ні, ми ще чекаємо результатів.

Щодо підвищення доданої вартості продукції. Чи ведете ви хоча б попередні перемовини з іншими компаніями щодо закупівлі певних технологій або ж створення спільних підприємств?

— Зараз ще рано говорити якусь конкретику з цього питання. Це є нашою стратегічною метою, яка витікає з консультацій, які ми отримали, але про конкретні перемовини говорити ще рано.

Зараз одним з трендів в галузі є угода про надра з США. Вже створений Українсько-американський інвестфонд та запущені перші аукціони. Чи бачите ви для себе можливості в цьому?

— Ми впевнені, що цей фонд привнесе в Україну багато користі. Починаючи з того, що регулятивна система буде швидше адаптуватися до потреб ринку, а також будуть рівні умови конкуренції та доступу до ліцензій.

Присутність американського фонду, який буде нарощувати свої активи, якоюсь мірою буде створювати більший комфорт для інших інвесторів. Це покращить оцінку ризиків країни, як воєнних, так і політичних. Для нас це дуже важливо, оскільки це пов'язано з залученням позикового капіталу, а фонд додасть позитивного впливу для його залучення.

Чи розглядаєте ви в цьому контексті можливість співпраці з американським бізнесом, створення спільних підприємств чи інших можливостей співпраці?

— Ми розглядаємо американський ринок як основний або одним із найголовніших спільно з ЄС ринків збуту нашої продукції. Тому пошук і комунікації для взаємодії з учасниками американського ринку є для нас потрібними й ми над тим працюємо.

Я вже казав, що наша стратегія передбачає розширення бази в Україні й за межами, а також розбудову виробництва з більш доданою вартістю. Тому звичайним є можливість партнерства для подібних проєктів. Але наразі зарано говорити про якусь конкретику чи називати якісь імена.

Про лібералізацію валютних обмежень НБУ

У серпні компанія "Vodafone Україна" змогла викупити євробондів на $5,2 млн. Це стало можливим завдяки частковому пом'якшенню валютних правил з боку НБУ. Чи варто на Вашу думку очікувати на подальші пом'якшення, або ж взагалі на скасування обмежень?

— Я підтверджую, що лібералізація, яка вже відбулася на період кінця 2024 і кроки, які здійснювалися НБУ у 2025, мають позитивний вплив і дають нам більше можливості обслуговувати наші забов'язання. Ми дійсно змогли загасити певну частину боргу в лютому.

Національний банк має план лібералізації валютних операцій, в якому є логіка та послідовність. Зважаючи на те, як цей план реалізується і які кроки робляться, у нас є і підстави очікувати подальших кроків по лібералізації.

Нема потреби пояснювати, що Україна потребує приватних інвестицій. І також донорські програми, що підтримують Україну, передбачають якнайшвидше залучення приватного капіталу. І ці речі між собою взаємозалежні.

А ми, як стратегічний інвестор, також плануємо подальші інвестиції в наші активи. Тому дуже зацікавлені в подальшій лібералізації валютного ринку з тим, щоб ми могли вчасно обслуговувати свої запозичення, на що у нас є власні зарезервовані кошти.

Як ви думаєте, чи може НБУ зняти обмеження навіть під час гарячої фази війни?

— За останній рік вже відбулося декілька кроків такого пом'якшення. Хоча ми всі живемо в Україні й бачимо, що ситуація у воєнному плані не стає легшою  водночас зростає потреба економічного відновлення і навіть зростання, що конче потребує додаткових інвестицій.  Поступова лібералізація валютних операцій - важливий фактор притоку приватного капіталу, і ми на це покладаємося.

Про Ощадбанк

31 грудня закінчується контракт члену голови Ощадбанку Сергія Наумова, і очікується конкурс на нового голову. Чи можлива пролонгація контракту?

— Конкурс є обов'язковою вимогою законодавства. Сам конкурс вже в процесі. І є кандидати, які хотіли б спробувати взяти на себе роль керівника одного з найбільших банків України.

Наразі я не можу більше сказати про кандидатів, до поки не завершений процес відбору. Я очолюю цей процес, як голова номінаційного комітету. В нас є достойні кандидати з середини банку та з ринку. А наша задача за результатами конкурсу запропонувати лідерство тому, хто найбільше відповідає визначеним наглядовою радою критеріям.

Які Ваші очікування від нового керівника?

— Ощадбанк під час війни відіграє дуже вагому роль в фінансуванні української економіки та оборонної галузі зокрема. Це більше місіонерська, ніж управлінська задача, зробити все щоб підтримати економіку, особливо якщо йде мова про критичну інфраструктуру. Ми також маємо підтримати населення, бо наш банк -соціально орієнтований. Такі програми фінансування житла, як єОселя — в нашому ДНК.

Крім того, банк у своїх задачах ставить інклюзивність, як один з пріоритетів: це стосується як доступності відділень, так і встановлення банкоматів, які розмовляють, для людей з порушеннями зору. Багато вже зроблено. Але попереду задач не менше.

По-перше, економіка та оборона потребують значного збільшення фінансування. І очевидно, що задача це вирішити  стоятиме перед новим керівником Ощадбанку і його чи її командою. Наш банк вже зараз є провідним кредитором економіки та створює консорціум з іншими банками для фінансування великих проектів.. Ми маємо досвід фінансування українського виробництва через донорські кошти й цей досвід треба примножувати.

Ну і звісно цифрова трансформація, метою якою має стати суттєве покращення процесів отримання фінансових послуг - по якості, швидкості, зручності. . Україна є чемпіоном в цій галузі. В масовій культурі наших людей цифрові інструменти є цілком звичною справою. У більшості доступ до фінансів зараз в телефоні. Тому Ощадбанк має робити пришвидшену діджиталізацію, щоб вийти на рівень кращих банків України.

Ви згадали про роль Ощадбанку в фінансуванні критичної інфраструктури. За рік після обстрілів банки видали кредити на розподілену генерацію на 24 млрд грн. Як Ви вважаєте, тренд на потребу таких кредитів з боку бізнесу вже пройшов чи він залишатиметься в найближчі роки?

— Якщо згадати минулий рік, то дійсно руйнація великих підприємств генерації наштовхувала на різні оцінки щодо можливого колапсу в економіці. Тож тоді бізнес почав досить швидко та ефективно розбудовувати альтернативну децентралізовану генерацію. Ощадбанк включився в пошук фінансового інструментарію для бізнесу одним з перших, що призвело до масштабного фінансування таких потреб бізнесу у найкоротші строки. Зараз виглядає так, що кризу ми обійшли. Водночас питання подальших потреб в такому кредитуванні важко передбачити, війна ще триває.

Щодо участі в такому кредитуванні Ощадбанку, то це феномен. У багатьох експертів, в тому числі й у мене раніше, існував скепсис щодо здатності цього банку, що раніше спеціалізувався на роботі з населенням, масштабно фінансувати критичну інфраструктуру та енергетику. На сьогодні в Ощадбанку сформований  високий рівень експертизи створювати складні фінансові продукти у взаємодії з приватним сектором, партнерами та донорськими програмами.

У Ощадбанку в енергетичних кейсах є кредити під 0% для населення на встановлення СЕС, а також фінансування вітропарків на Закарпатті. Ви заробляєте на соціальних проєктах чи компенсуєте їх кредитуванням бізнесу?

— Я думаю, що своєчасно, професійно запропонувати фінансове рішення на комерційних умовах є соціальним проєктом. Банк у своїй роботі розуміє роль, місію та відповідальність надавати свої послуги. Тому я не бачу суперництва між комерційною основою кредитування та соціальним напрямом. Наприклад єОселя або оборонка, це критично соціально важливо. Але, очевидно, що кредити видаються за всіма правилами, які вимагає регулятор, включаючи принципи забезпечення дохідності та беззбитковості банку, як фундамент його стійкості та подальшого розвитку.

Реалістичність очікувань Уряду щодо збільшення кредитування в прямій залежності від обсягу капіталу. А щоб у банку був капітал, банку треба прибуток. Тому треба бути  та прибутковим і соціально орієнтованим одночасно.

Економіка