При низьких цінах на овочі сьогодні, основним критерієм для овочесховища стає не вартість…

09 жовтня 2025 р. 08:56

09 жовтня 2025 р. 08:56

Цьогоріч врожай овочів потішив багатьох українських фермерів об’ємом, але не ціною. Однак зберігати збіжжя потрібно щороку – це усвідомлюють дедалі більше агровиробників України, які будують сучасні овочесховища, пише SEEDS .

До того ж чимало фермерів вже зрозуміли, що вартість обладнання – це не основний критерій. Головне в овочесховищі – обладнання професійне за енергозберігаюче. Про це розповів Андрій Марущак , комерційний директор « Ван Дайк Технікс‎‎‎‎ »‎‎, – компанії, яка спеціалізується на професійних рішеннях для зберігання овочів та переробки ягід, фруктів та овочів.

– Судячи з публікацій у ЗМІ, українські фермери дедалі активніше будують овочесховища.

– Так, сьогодні багато овочівників України, особливо картоплярів мають свої сховища. Хтось ефективні, а хтось – менш ефективні. Але саме сьогодні, при низьких цінах на овочі, на перший план виходить якраз питання ефективності.

Якщо у вас сховище не енергоефективне, то при нинішніх низьких цінах на овочі можна просто не втриматися на ринку. Коли ціни на продукцію високі, це не так помітно. Якщо маржа дозволяє, – втрати під час зберігання аграрії просто нівелюють. Але зараз ми бачимо оптові ціни на картоплю 10-13 гривень за кілограм, а не 38, як це було подекуди минулого року.

Минулого року, коли електроенергія була по 10,50 (в дейких регіонах), затрати наших клієнтів на зберігання картоплі щомісяця складали до п’яти копійок на 1 кг, якщо брати в середньому зберігання протягом шести місяців. Тобто, якщо ви поклали туди картоплю, яка по собівартості коштує 10 гривень, то кожний місяць вона буде дорожчати на п’ять копійок. Якщо ви її продаєте гривень по 14, в принципі, це нормально.

Але є інший приклад непрофесійного обладнання, – де ви витрачаєте на зберігання вже не 5 копійок, а приблизно гривню на 1 кг на місяць і через 5-6 місяців по 14 грн продавати – це збиток!

Це не просто математика. Різниця в ціні під час зберігання залежить від енергоефективності і професійності обладнання. Для прикладу нідерландські технології, які пропонує наша компанія, передбачають, що у вас за 6-8 місяців зберігання нормативна «усушка» буде складати приблизно 5-6%.

Голландці люди розумні. Вони вже давно рахують гроші не від того, скільки коштує обладнання, а від того, що воно їм приносить. Цьогоріч, коли ціни на овочі відносно низькі, варто задуматися над тим, а яким сховищем я користуюся, і чи допоможе мені встановлене обладнання?

Можна, звісно, попросити про допомогу українських «кулібіних», вони щось складуть, і це, дійсно, буде працювати. Але якщо потім перерахувати втрати за весь період експлуатації обладнання, з’ясується, що, насправді, такі сховища – це дуже дорого.

Тепер наші картоплярі вже мають можливість з чим порівняти і розуміють, якою є різниця між професійним обладнанням і непрофесійним, але дешевим. Тепер вже й вони розуміють, що вартість обладнання – це не є основній критерій, на який треба дивитися. Сьогодні основним критерієм стало наявність професійного обладнання.

– Нарешті українські овочівники зрозуміли необхідність будувати овочесховища. Та й держава їм теж починає допомагати.

– Так, і це дуже великий позитивний момент зрушення, бо у нас було багато різноманітних державних грантів на переробку, що дуже добре. Потім на теплиці – це також дуже добре. А от за базову потребу в овочах трохи не подумали.

Переробка, це, в принципі, дуже добре, але це переважно експортні позиції. Теплиці – це переважно преміум-продукти. Як на мене, в першу чергу варто забезпечити базові потреби в овочах всього населення.

Минулого року у зв’язку з неврожаєм по усій Європі всі ми бачили, якими були ціни на овочі, особливо на картоплю. Цьогоріч ситуація абсолютно протилежна – урожай надзвичайно великий, як в Європі, так і в Україні, і картопля відносно дешева.

Але гарний був врожай, чи не дуже, – його потрібно десь зберігати, щоб мати можливість продавати протягом усього сезону, аж до нового врожаю, а не реалізовувати все одразу з поля.

Залишилося єдине питання – гроші. Тому, що сховища, – це не дуже дешева штука. Будемо сподіватися, що на них будуть і далі виділяти державні гранти. Зрештою, залучати гроші варто з різних джерел, де тільки можна.

На сьогодні працює державна програма кредитування 5-7-9 на обладнання для овочесховищ і наші клієнти активно нею користуються, купуючи у ТОВ Ван Дайк професійне обладнання.

Якщо ви розглядаєте овочівництво, як доволі довгу перспективу для бізнесу та маєте стратегію розвитку на найближчих 15 років, вкладатись у справу потрібно. Якщо ви не стартап і не почали роботу в агросекторі півроку тому, а вже працюєте з десяток років, отримати гроші можна. Якщо докласти зусиль і повністю усвідомлювати відповідальність та зобов’язання щодо залучення грантових грошей. За гроші, залучені з будь-яких джерел, потрібно звітувати.

– Переробку агропродукції наразі вважають одним із пріоритетних напрямків для фермерів України. Чи збільшилась кількість переробних овочевих підприємств, зокрема, картоплі на фрі. Нещодавно у ЗМІ з’явилась інформація, що цей товар ми повністю імпортуємо, – це стало причиною гучних обговорень навіть серед пересічних українців.

– Наразі, дійсно, в ЗМІ з’явилась інформація про будівництво заводу по переробці картоплі на картоплю фрі в Черкаській області. Це буде перший такий завод в Україні. Так. Ця інформація промайнула червоною ниткою по всіх ЗМІ, і всі одразу ж почали про це активно говорити.

Однак перша причина, чому в Україні немає переробки картоплі на фрі, тому, що у нас не існує таких об’ємів споживання, як за кордоном. Тому нікому з глобальних гравців ринку не відкриватиме в Україні таке виробництво і полюс ризики військові.

Хоча, на моє глибоке переконання, в Україні обов’язково потрібно створювати такі заводи. І в нашої компанії наразі є певна кількість клієнтів, які вже розглядають можливість будівництва такого заводу. Можливо таких заводів буде навіть більше ніж один – це просто питання часу, від 3 до 5 років.

Але така переробка – це експорт. Для самої України велика переробка картоплі на фрі не потрібна, – настільки мале споживання цієї продукції. Хоча останні 15 років світове споживання картоплі фрі зростає щороку від п’яти до п’ятнадцяти відсотків. В Україні також, але йдеться про зовсім несуттєві показники.

В Україні більшість людей ще не звикла споживати таку їжу. Ми переважно їмо картоплю варену, картопляне пюре, або смажену картоплю. Такі вже в нас традиції. Будемо багатші, сподіваюсь, традиції зміняться – і у нас будуть споживати цю їжу. Бо це, в першу чергу, дуже зручна їжа.

– А чи не будуються нині в Україні підприємства акцентовані на якусь іншу переробку овочів?

– Справа в тому, що коли ви будуєте завод на 100 тисяч тонн переробки картоплі, то відходи такого виробництва складатимуть 50%. І їх потрібно далі переробляти. На даний момент супутня переробка, яка є з картоплею фрі, – це виробництво сухого картопляного пюре.

Сухе картопляне пюре – це товар, яким торгують в світі і на нього є великий попит. На нього є своя ціна, є свої покупці. А ще це гарантовані експортні поставки.

– Ще одна важлива для овочівників тема – лінії доробки. Раніше українські фермери економили на цьому, чи змінилась ситуація тепер?

– Можу констатувати той факт, що, автоматизація все ж підбирається і до нас. Нікуди ми від цього не дінемося, тому що людей в нас мало і мало їх абсолютно всюди, по всьому світу.

Упаковка, миття, фасування, сортування, калібрування овочів, – все це виходить на перший план. Все це дуже важливі фермерські затрати, які абсолютно логічно вписуються в розвиток підприємства. Лінії доробки українські фермери почали активніше купувати.

До слова голландські фермери, німецькі та інші фермери зі всієї Європи роблять точнісінько те саме, але вже в більших масштабах. Вони вже ставлять оптичні сортувальні машини, повністю автоматичні палетайзери, які не потребують участі людини взагалі. Тобто, всі вони автоматизуються, але вже максимально. Сподіваюсь, з часом так буде і в Україні.

З’явилися додаткові питання щодо зберігання продукції та облаштування сховищ?

Телефонуйте: +38 098 271 70 70

Пишіть: VanDijkTechn@gmail.com

SEEDS

Економіка