Пенсійний звіт. Нові й старі проблеми пенсіонерів

13 жовтня 2025 р. 13:18

13 жовтня 2025 р. 13:18

Одержувачів державних виплат і пенсій за перші пів року 2025-го стало більше , і розміри виплат зросли. Це наочно демонструє звіт про роботу органів Пенсійного фонду за зазначений період. Однак зростання це, на жаль, не свідчить про хоч якісь реальні поліпшення.

Нагадаємо, що зараз ПФУ займається не тільки пенсіями, він забезпечує практично всі державні виплати населенню, зокрема, по тимчасовій непрацездатності, у зв'язку з нещасними випадками на виробництві, по безробіттю та інші. Бюджет його величезний, поточного року це понад трильйон гривень. Витрати першого півріччя становили 442,5 млрд грн (на 9,2% більше, ніж за аналогічний період 2024-го), з них фонд забезпечив виплати:

• пенсій на загальну суму понад 390 млрд грн;
• «лікарняних» — майже 19 млрд грн;
• житлових субсидій — 24,6 млрд грн.

Цікава й показова статистика, що наведена у звіті. Загальна чисельність пенсіонерів в Україні становить понад десять мільйонів людей.

Середній розмір пенсійної виплати — 6410 грн і з початку 2025-го зріс на 10,7% ( див. рис. 1 ). Мінімальний розмір пенсії за віком при цьому залишився незмінним — 2361 грн що в січні 2025-го, що в липні.

Про середню пенсію і середні (по регіонах) пенсії. Ну так, одразу спадає на думку анекдот про середню температуру по лікарні. Отож на 01.07.2025 найнижча середня пенсія була в Тернопільській області — 4967 грн. А в Києві — аж 8856 грн ( див. рис. 2 ).

Пояснюються ця та інші різниці просто: де вище офіційні доходи, там і пенсії вищі за середню, а там, де в пошані тіньова зайнятість і податкова оптимізація з допомогою ФОП на єдиному податку, там і просідання в пенсійних відрахуваннях.

На жаль, проста істина «що вищі твої відрахування єдиного соціального внеску, то вища твоя пенсія» багатьом відкривається, коли вже пізно щось змінювати. Тому про всяк випадок нагадаємо, що в електронному кабінеті на порталі ПФУ є можливість доплачувати внески ЄСВ добровільно. Там же пенсійний калькулятор дасть змогу подивитися, яка ваша очікувана пенсія за поточних відрахувань, що цілком може стати додатковою мотивацією для зміни своїх «пенсійних планів».

Судячи зі статистики ПФУ, охочих переглянути ставлення до пенсії має бути чимало. Жаль, що нинішні пенсіонери, які потрапили у звітність, уже навряд чи щось можуть змінити у своєму житті.

Пенсії понад 10 тис. грн одержують 14,8% українців, причому середня пенсія в цій групі становить майже 16 тис., і таких пенсіонерів приблизно 1,5 мільйона ( див. рис. 3 ). Тих, хто одержує пенсії в діапазоні від 5 до 10 тис. грн, більше майже вдвічі — 2,9 мільйона (29%), у них середня виплата — 6,8 тис. грн. Виплати від 4 до 5 тис. грн одержують майже 2 мільйони пенсіонерів (20,5%), у середньому по 4,5 тис. грн. А від 3 до 4 тис. грн (32%) — понад 3,2 мільйона, у них середня пенсія не дотягує навіть до 3,5 тис. грн. Найменша група — пенсіонери, що одержують пенсії до 3 тис. грн (середня виплата — 2,2 тис. грн), їх лише 380 тисяч, або 3,7%.

Загалом динаміка позитивна, якщо порівняти з даними першого півріччя минулого року, то група тих, хто одержує мізер до трьох тисяч гривень, суттєво скоротилася — з 26 до згаданих 3,7%. Відповідно, приросла кількість решти:

• понад 10 тис. грн — на 2,3%;
• від 5 до 10 тис. грн — на 3,5%;
• від 4 до 5 тис. грн — на 1,9%;
• від 3 до 4 тис. — на 14,7%.

З одного боку, далися взнаки індексації та перерахунки, витягнувши частину людей із крайньої бідності в просто бідність. З іншого — на пенсію поступово починають виходити більш грамотні у фінансовому плані покоління, які хоча б частину своєї трудової діяльності пам'ятали про те, що їхні відрахування до ПФУ тепер прямо впливають на їхні пенсії в майбутньому.

Про це, до речі, говорять й інші дані звіту — про способи виплат пенсій. Звісно, черги за ними у відділеннях «Укрпошти» вишиковуються досі, але рідіють із кожним роком. На сьогодні уже 82,8% пенсіонерів, а це 8,5 мільйона людей, одержують пенсії на рахунки в банках, а не готівкою. Роком раніше таких було 79,9%, а 2023-го — 78,7%. Поступово, але наполегливо цифровізація перемагає черги, охочих досі в них постояти залишилося 1,8 мільйона пенсіонерів.

Не залишила Україна без хліба насущного й своїх пенсіонерів за кордоном — ПФУ в першому півріччі 2025-го здійснив виплати українцям у 15 країнах у загальній сумі 73,4 тис. дол. і 3,3 млн євро. Різниця красномовно свідчить про кількість українців літнього віку, яким дали притулок у США та країнах ЄС.

Звичайно, забезпечити всі ці численні виплати без своєчасного наповнення ПФУ грішми неможливо. Система проста — пенсії фінансуються з регулярних відрахувань громадян, які зараз працюють. І навіть попри те, що фактичні доходи ПФУ зростають швидше за план (на 8,4%), є питання і до платіжної дисципліни, й до тіньового сектора.

Заборгованість по сплаті ЄСВ становить 20,6 млрд грн, і що ще гірше, за пів року вона зросла на 500 млн. Майже половина суми — це борги підприємств, що перебувають на різних стадіях банкрутства, і фізосіб, у яких немає активів для погашення боргів перед ПФУ. Це завдання із зірочкою, за півріччя юристи фонду подали понад три тисячі позовів про стягнення 2,2 млрд грн, а повернути змогли поки що лише 504 млн грн. Із примусовим стягненням ще складніше — позовів на 12,3 млрд грн, а повернути вдалося тільки 83 млн грн.

Другу половину суми заборгували ті, хто начебто і працює, а от ЄСВ повною мірою платити забуває. Як бачимо, нарікати на мізерні пенсії всі готові, а як доходить до пенсійних внесків, то тут у нас плюралізм думок.

На щастя, ПФУ намагається тримати руку на пульсі платіжної дисципліни. Так, у Держпраці за півріччя фонд передав інформацію про 1,4 мільйона осіб, підозрюваних у порушеннях, а податковій — про 236 тисяч таких само підозрілих застрахованих. У результаті спільними зусиллями за півріччя вийшло вивести з «тіні» в легальне поле майже 34 тисячі співробітників, що поповнило бюджет фонду додатковими 56,6 млн грн ЄСВ.

Фонд також розраховує на допомогу місцевої влади, тому що в регіонах працюють приблизно 124 тис. фірм, які виплачують зарплати в розмірі менше мінімальної, що є потужним сигналом про тінізацію. Місцева влада, здавалося б, безпосередньо зацікавлена в легалізації реальних доходів співробітників цих фірм, адже податок на доходи фізосіб — основний для регіонів. От тільки особливого бажання допомогти ПФУ наразі не демонструє, принаймні результатів, аналогічних від співробітництва з податковою і Держпраці, ми у звіті не знайшли. Сподіваємося, у наступному вони таки з'являться.

Економіка